Рішення № 119594746, 22.04.2024, Оболонський районний суд міста Києва

22.04.2024 Справа № 756/172/24

Справа № 756/172/24

Провадження № 2/756/1634/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи ЦМУ МЮ (м. Київ), ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_3 . До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини вона не зверталась, оскілький знала про наявний заповіт.

Оскільки заповіт, складений ОСОБА_3 рішенням суду був визнаний недійсним, а вона та ОСОБА_2 є родичами померлої, при цьому ОСОБА_2 є громадянином російської федерації та як громадянин країни агресора не може успадкувати майно померлої, ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк в один місяць для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

У відзиві на позовну заяву Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація не є належним відповідачем у цій справі.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач є належним.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи без її участі.

Представник Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що вимоги, викладені у відзиві підтримує у повному обсязі.

Представник ЦМУ МЮ (м. Київ) у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в позові, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 82 ЦПК України).

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті № 00042914610 від 27.12.2023 року (а.с. 7).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 20.09.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 та двоюрідною тіткою ОСОБА_2 (а.с. 8-9).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Територіальними громадами в особі органів місцевого самоврядування за місце відкриття спадщини є відповідні сільські, селищні, міські ради.

В ухвалі суду від 10.01.2024 року, якою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачці, зокрема, наголошено про необхідність визначитися з колом учасників по справі.

Разом з тим, Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація у поданому відзиві зазначила, що вона не є належним відповідачем у цій категорії справ.

Згідно з ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом наведеної норми цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

Враховуючи, що ОСОБА_1 пред`явила позов до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, при цьому позовних вимог до Київської міської ради не пред`явила, судом неодноразово вживались заходи щодо реалізації позивачкою її процесуальних прав щодо заміни відповідача на належного, проте своїми процесуальними правами позивачка не скористалась, відповідних клопотань не заявляла, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст. ст. 1262, 1270, 1272 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя