Рішення № 119594560, 07.06.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2024 року м. Рівне№460/11279/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 20.04.2023 №421 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області "По особовому складу" від 28.04.2023 №97 о/с;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді слідчого відділення Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 28.04.2023.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані накази є безпідставними, винесені із порушенням норм чинного законодавства, оскільки в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку. Вина позивача у вчиненні кримінального правопорушення не доведена, а тому обставини, які стали підставою для пред`явлення останньому підозри, не можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 12.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки звільнення як вид дисциплінарного стягнення було застосовано до позивача у повній відповідності з вимогами чинного законодавства. Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, і який повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, фактично прийняв рішення про вчинення тяжкого умисного злочину проти правосуддя, який полягав у реалізації злочинного плану, направленого на притягнення у кримінальному провадженні №12022186050000131 завідомо невинної особи. У діянні ОСОБА_1 вбачається порушення службової дисципліни, що утворює склад дисциплінарного проступку, який виразився у порушення Присяги, посадової інструкції, Закону України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що призвело до надзвичайної події, яка підриває авторитет Національної поліції, дискредитує звання, ім`я та статус поліцейського. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 14.05.2024 витребувано у Костопільського районного суду Рівненської області додаткові докази.

Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України з 16 серпня 2018 року до 28 квітня 2023 року.

Ці обставини підтверджуються послужним списком ОСОБА_1 (спец. жетон №0148428) (т.1 а.а.с.120-125).

16 серпня 2018 року ОСОБА_1 прийняв присягу на вірність українському народові(т.1 а.с.130).

Наказом Національної поліції України від 05.03.2022 №321о/с ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції (т.1 а.с.132).

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 06.03.2022 №56о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який прибув після закінчення Харківського національного університету внутрішніх справ, призначено слідчим слідчого відділення Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області (т.1 а.с.с.9, 131).

Третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №620222400300000078 від 19.08.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України, та за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України.

22 березня 2023 року старшим слідчим третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, у кримінальному провадженні №620222400300000078 ОСОБА_1 , слідчому слідчого відділення Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України, - притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, як виконавцем, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення та іншою фальсифікацією, за попередньою змовою групою осіб (т.1 а.а.с.60-78).

Ухвалою слідчої судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 березня 2023 року у справі №569/17227/22 (провадження №1-кс/569/1994/23) підозрюваного у у кримінальному провадженні №620222400300000078 ОСОБА_1 , який перебуває на посаді слідчого слідчого відділення Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, відсторонено від займаної посади в межах строку досудового розслідування, до 18.04.2023 включно (т.1 а.а.с.51-54).

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 24.03.2023 №669 "Про призначення службового розслідування" призначено службове розслідування у формі письмового провадження за викладеним в інформаційній довідці Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 23.03.2023 №642/116/46/01-2023 (т.1 а.а.с.39-40) фактом повідомлення про підозру працівнику Вараського РВП ГУНП в Рівненській області слідчому слідчого відділення Вараського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенанту поліції ОСОБА_1 (т.1 а.с.36).

Проведення службового розслідування цим наказом доручено дисциплінарній комісії у складі: голова комісії начальник УГІ ГУНП підполковник поліції ОСОБА_3 , члени комісії начальник ВСР УГІ ГУНП майор поліції ОСОБА_4 , старший інспектор ВСР УГІ ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , заступник начальника відділу розслідувань злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП підполковник поліції ОСОБА_6 .

Зазначеним наказом дисциплінарній комісії наказано провести службове розслідування та прийняти рішення у формі висновку у строки, передбачені ст.26 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

Із наказом від 24.03.2023 №669 "Про призначення службового розслідування" ОСОБА_1 ознайомлений 28.03.2023, що підтверджується власноруч вчиненим ним підписом на цьому наказі.

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 07.04.2023 №776 строк службового розслідування було продовжено.

На виконання наказу від 24.03.2023 №669 дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Рівненській області проведено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення працівником Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, за наслідком якого складено висновок службового розслідування від 19.04.2023 (т.1 а.а.с.192-244).

Зазначеним висновком рекомендовано слідчого слідчого відділення Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції на підставі ч.1 п.6 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 20.04.2023 №421 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" наказано, зокрема, слідчого слідчого відділу Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції на підставі ч.1 п.6 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (т.1 а.а.с.244а-245).

Згідно із цим наказом, дисциплінарне стягнення до позивача застосовано за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпунктів 1, 2, 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VII, що виразилось у недотриманні Конституції та законів України при виконанні службових обов`язків, у порушенні вимог підпунктів 1, 2, 4, 6пункту 3 розділу ІІ та пунктів 12, 15, 16, 18 посадової інструкції, що виразилось у недотриманні положень статей 19, 68 Конституції України, статей 1, 3, підпункту 1, 2, 3 пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 1, 4, 6 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи, пункту 1 статті 1, підпунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7 пункту 3 статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", частини 1 статті 2, частини 1 статті 7, частини 1 статті 8, частин 1, 2 статті 9, частин 1, 2, 3 статті 17 та ст.40 КПК України, положень пункту 4 розділу І, пункту 1, 3 розділу ІІ, пункту 1 розділу ІІІ, пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи, що стосуються здійснення досудового розслідування, незастосуванні всіх передбачених законом заходів для забезпечення здійснення повного й ефективного розслідування, виконання завдання кримінального провадження шляхом охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження і їх забезпечення у повному обсязі та за скоєння ним вчинку, що призвів до надзвичайної події, яка підриває авторитет Національної поліції, ім`я та статус останнього, як поліцейського, дискредитації звання поліцейського.

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 28.04.2023 №97о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено 28.04.2023 з посади слідчого слідчого відділення Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VII (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби) (т.1 а.с.247).

Вважаючи застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ч.1 ст.17 Закону №580-VIII).

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частиною 2 ст.19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний Статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Дисциплінарного Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного Статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

У ст.11 Дисциплінарного Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частинами 1-3 ст.13 Дисциплінарного Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного Статуту унормовано, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч.1).

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3).

Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного Статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 6 ст.14 Дисциплінарного Статуту встановлено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч.10 ст.14 Дисциплінарного Статуту).

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування щодо поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до п.1 розд.II Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з п.2 розд.II Порядку №893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п.1 розд.V Порядку проведення службових розслідувань).

Відповідно до п.4 розд.V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з п.5 розд.VI Порядку №893, у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування.

Як встановлено судом, дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування дійшла висновку про існування підстав для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII.

Згідно з висновком службового розслідування від 19.04.2023, членами дисциплінарної комісії ГУНП встановлено, що 22.03.2023 старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, майор ДБР ОСОБА_7 , розглянувши матеріали кримінального провадження №620222400300000078 від 19.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.2, ч.1 ст.366, ч.ч.2, 3 ст.27, ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України та за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України, відповідно до вимог ст.ст.40, 42, 276, 277, 278, 279 КПК України, повідомив ОСОБА_1 про підозру у тому, що він, діючи як виконавець, будучи слідчим, безпосередньо вчинив притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення та іншою фальсифікацією, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.21 ст.372 КК України.

У висновку службового розслідування від 19.04.2023 викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , які полягють у тому, що останній, діючи за попередньо узгодженим планом зі своїм керівником т.в.о. заступника начальника Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, начальником слідчого відділення ОСОБА_2 та на виконання його вказівки, нехтуючи порядком та правилами, передбаченими для проведення допиту, які регламентовані ст.244 КПК України, без роз`яснення ОСОБА_8 , якому він та поліцейський ОСОБА_2 фактично завчасно надали статус свідка, будь-яких прав та обов`язків, зокрема: право на відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, передбачене ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, його права і обов`язки як свідка, передбачені ст.ст. 66, 224 КПК України, а також не попередивши його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, передбачену ст. 384 КК України, та за відмову від давання показань, передбачену ст. 385 КК України, та аналогічно не роз`яснивши будь-яких прав ОСОБА_9 , без поставлення будь-яких запитань та отримання відповідей від ОСОБА_9 і ОСОБА_8 , тобто не маючи на меті отримати показання у порядку, передбаченому ст. 95 КПК України та з`ясувати їх достовірність у спосіб, зокрема, передбачений ст. 96 цього ж Кодексу, за відсутності будь-яких законних підстав, фактично без проведення будь-якої процесуальної дії, яка б була спрямована на одержання важливих для цього кримінального провадження відомостей, склав протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 15.11.2022 та пояснення ОСОБА_9 від 15.11.2022, фактично визначивши останньому статус потенційного підозрюваного. Продовжуючи реалізовувати протиправний умисел, слідчий ОСОБА_1 на виконання вказівок свого керівника ОСОБА_2 вніс шляхом особистого друку на робочій комп`ютерній техніці у вказані документи завідомо неправдиві відомості про причетність саме ОСОБА_9 до незаконного зберігання наркотичних засобів та вирощування рослин конопель за адресою фактичного проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 , зазначивши при цьому власноручно про факт проведення допиту свідка ОСОБА_8 у період з 11год. ЗО хв. по 13 год. 00 хв. 15.11.2022 та відібрання 15.11.2022 пояснення у ОСОБА_9 , надаючи їм у такий спосіб видимості факту проведення цих процесуальних дій, що у сукупності не відповідало дійсності, однак насправді було одним із етапів, реалізація якого дала можливість сприймати всім учасникам кримінального судочинства ці відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Після чого слідчий ОСОБА_1 дав вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підписати складені ним завідомо неправдиві офіційні документи, власноручно сам їх підписав та долучив до матеріалів вказаного кримінального провадження, таким чином здійснивши видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою з поліцейським ОСОБА_2 .

Відтак, за організації т.в.о. заступника начальника Вараського РВП ГУНГ в Рівненській області - начальника слідчого відділення ОСОБА_2 , слідчий ОСОБА_1 були створені протокол допиту свідка ОСОБА_8 та пояснення ОСОБА_9 задля створення хибної уяви про здійснення всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, та їх використання як допустимих, належних і достатніх доказів, на основі яких необхідно прийняти процесуальне рішення у вигляді складення та вручення у кримінальному провадженні № 12022186050000131 ОСОБА_9 , замість ОСОБА_8 , повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.

Надалі, т.в.о. заступника начальника Вараського РВП ГУНП в Рівненській області - начальник слідчого відділення ОСОБА_2 , продовжуючи виконувати розроблений ним злочинний план, задля досягнення спільно зі слідчим слідчого відділення цього ж підрозділу ОСОБА_1 наміру щодо притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинної особи, у період з 15 по 18 листопада 2022 року, більш точний час і дату органом досудового розслідування не вдалося з`ясувати, ініціював перед прокурором Вараської окружної прокуратури Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_10 , який здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вивчення матеріалів кримінального провадження № 12022186050000131, а також вирішення питання про складання і вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, яких останній не вчиняв.

Також, не пізніше 10 год. 00 хв. 18.11.2022, т.в.о. заступника начальника Вараського РВП ГУНП в Рівненській області - начальник слідчого відділення ОСОБА_2 , діючи як організатор, надав слідчому слідчого відділення Вараського РВП ГУНП в Рівненській області Кутинцю Б.І. очевидно незаконну вказівку підготувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 , у яке внести завідомо неправдиві відомості про причетність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, за фабулою кримінального провадження № 12022186050000131. Одразу після цього слідчий ОСОБА_1 , діючи як виконавець та згідно з відведеною йому роллю, за вказаних обставин особисто підготував на комп`ютерній техніці таке повідомлення про підозру, роздрукував його та близько 10 год. 15 хв. 18.11.2022 надав для ознайомлення безпосередньо своєму керівникові органу досудового розслідування ОСОБА_2 , який, ознайомившись із його змістом, схвалив його у такій редакції та надав слідчому ОСОБА_1 незаконну вказівку погодити повідомлення про підозру у прокурора, після чого вручити це повідомлення ОСОБА_9 .

Надалі, близько 11 год. 15 хв. 18.11.2022 слідчий слідчого відділення Вараського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні Вараської окружної прокуратури Рівненської обласної прокуратури за адресою: Рівненська область, м. Вараш, мікрорайон Будівельників, 1, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та пов`язані з цим можливості, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер спільних з т.в.о. заступника начальника Вараського РВП ГУНП в Рівненській області - начальником слідчого відділення ОСОБА_2 діянь, діючи відповідно до незаконної вказівки останнього, власноручно підписав складене особисто повідомлення про підозру ОСОБА_9 , у яке було внесено завідомо неправдиві відомості про причетність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України за фабулою кримінального провадження № 12022186050000131, надав його для погодження прокурору Вараської окружної прокуратури Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_10 , який підписав (погодив) цей процесуальний документ.

Поряд з цим, близько 11 год, 15 хв. 18.11.2022 слідчий слідчого відділення Вараського РВП ГУНП в Рівненській області Кутинець Б.І., перебуваючи у приміщенні Вараської окружної прокуратури за адресою: Рівненська область, м. Вараш, мікрорайон Будівельників, 1, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер спільних з т.в.о. заступника начальника Вараського РВП ГУНП в Рівненській області - начальником слідчого відділення ОСОБА_2 діянь, будучи цілком обізнаним про відсутність будь-яких доказів для підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, за відсутності дотримання стандарту «розумної підозри» у розумінні рішень Європейського суду з прав людини, який передбачає необхідність у наявності доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з цими кримінальними правопорушеннями і вони повинні бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, вручив це повідомлення про підозру ОСОБА_9 , а відтак останній у розумінні ст. 42 КПК України набув статус підозрюваного і з цього моменту, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. З КПК України, розпочалася стадія притягнення до кримінальної відповідальності, а отже слідчий ОСОБА_1 досягнув кінцеву ціль єдиного з т.в.о. заступника начальника Вараського РВП ГУНП в Рівненській області - начальником слідчого відділення ОСОБА_2 злочинного умислу щодо притягнення завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності.

Опитаний в ході службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому діяння не визнав.

Відповідно доп.1 розд.VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника органів внутрішніх справ і його ставлення до вчиненого.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським вимог конкретних актів законодавства, наказів та інших відомчих нормативно-правових актів, тобто будь-яке притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинно мати чітко вказану підставу для застосування дисциплінарного стягнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або спеціальним нормативно-правовим актом, яким, в даному випадку, є Дисциплінарний Статут.

Підставою для застосування дисциплінарних стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Суб`єкт владних повноважень, в свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Дослідивши висновок службового розслідування від 19.04.2023 і повідомлення про підозру від 22.03.2023, проаналізувавши їх зміст, суд дійшов висновку, що в основу зазначеного висновку покладено підозру про вчинення злочину.

Суд вважає за необхідне зазначити, що кримінальне правопорушення, передбачене КК України, є кримінально караною дією, що підлягає встановленню за наслідками кримінального провадження і потребує доведення вини особи.

При цьому, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, як подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), так і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (ст.94 КПК України). Відтак, затримання особи за вчинення кримінального правопорушення чи злочину та повідомлення їй про підозру у його вчиненні не є доказами винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки відповідальність осіб має індивідуальний характер, який належить встановити.

Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-ІV передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен, хто обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В розумінні Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні Суду від 06.12.1988 у справі "Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії", принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається виключно на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. При цьому, принцип презумпції невинуватості є обов`язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб`єктів владних повноважень. Поширюється він не лише на прийняття такими суб`єктами певних рішень, а й на публічні висловлювання певних посадових осіб.

В рішенні від 10.02.1995 у справі "Аллене де Рібемон проти Франції", Суд вказує на те, що заява про винуватість, з однієї сторони, спонукала громадськість повірити в неї, а з іншої випереджало оцінку фактів справи компетентними суддями. Отже, порушення статті 6 пункту 2 мало місце. Таким чином, сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою. Такий принцип обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави, відтак жодна посадова особа не може навіть називати людину винуватою, підміняючи таким чином «доведення вини відповідно до закону», та перебираючи на себе функцію суду.

Під час розгляду справи судом витребовувалася інформація щодо кримінального провадження №62022240030000078.

Згідно з листом Костопільського районного суду Рівненської області від 17.05.2024 №565/568/23/6108/2024, жодного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні судом не прийнято.

Отже, висловлюючи позицію щодо звільнення позивача зі служби в Національній поліції у зв`язку з порушенням службової дисципліни комісія фактично визнала позивача винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України, в той час як у кримінальному провадженні позивач перебуває лише в статусі підозрюваного.

За таких обставин суд до висновку, що дисциплінарне стягнення застосовано передчасно, за відсутності обставин, встановлених відповідно до чинного законодавства України.

Крім того, відповідно до ст.29 Дисциплінарного Статуту, що регулює особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Тобто, дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває донині.

Застосування найсуворішого виду стягнення - звільнення зі служби в поліції відповідачем не обґрунтовано, як не обґрунтовано і виконання вимог ч.3 ст.19 Дисциплінарного Статуту щодо врахування дисциплінарною комісією під час визначення виду стягнення характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності беззаперечних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, підстави для звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції були відсутні, а оскаржуваними наказами порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано переконливих доказів правомірності прийняття оскаржуваних наказів про звільнення позивача зі служби в поліції.

Суд дійшов висновку, що зазначені накази є протиправними та підлягають до скасування, а позивач поновленню на посаді

Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі Порядок №260).

Пунктом 6 розділу III Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту вищевказаного Порядку, який є спеціальним для вирішення спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №805/1110/17-а.

Згідно з довідкою Головного управління національної поліції в Рівненській області від 22.05.2023 №540, середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 становить 680 грн 10коп. (т.1 а.с.248а).

Період вимушеного прогулу позивача з 29.04.2023 до 07.06.2024 охоплює 406календарних днів.

Отже суд присуджує на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2023 до 07.06.2024 у сумі 276120,60грн (680,10 х 406).

Одночасно суд наголошує, що згідно із п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України).

Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є, відповідно, обов`язком роботодавця, а не працівника, то сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача визначена без утримання такого податку та інших обов`язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець у порядку, визначеному законом.

У силу вимог п.п.2, 3 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 20.04.2023 №421 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції;

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 28.04.2023 №97о/с "По особовому складу".

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді слідчого слідчого відділення Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 29 квітня 2023 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції в Рівненській області середній заробіток за час вимушеного прпогулу за період з 29квітня 2023року до 07червня 2024року в сумі 276120 (двісті сімдесят шість тисяч сто двадцять) гривень 60 коп.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць виконується негайно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул.Хвильового, 2, м.Рівне, Рівненська область, 33028, ідентифікаційний код юридичної особи 40108761).

Рішення складено 07 червня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар