Рішення № 119594548, 07.06.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2024 року м. Рівне№460/22333/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) грн, додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, починаючи з 01.07.2021 без обмеження максимального розміру пенсії, з врахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) грн, додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, починаючи з 01.07.2021, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 17.05.2023 нарахування та виплату доплати до пенсії , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному статтею 39 Закону України "Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам ( згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), без обмеження максимальним розміром пенсії, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/50389/22 від 22.05.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Під час проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №460/50389/22 відповідач обмежив розмір пенсії 10-ма прожитковими мінімумами, що, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, є протиправним.

Ухвалою суду від 28.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що підстави для проведення позивачу перерахунку пенсії відсутні, оскільки на законодавчому рівні це питання врегульовано встановленням максимального розміру пенсії, що підлягає до виплати. Звернув увагу на те, що визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, переглядалась (перераховувалась) після 1 березня 2018, щомісячна доплата, встановлена абзацом першим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягла 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як одержувач пенсії за вислугу років у розмірі 90% сум грошового забезпечення (на момент призначення пенсії) згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 у справі №460/14417/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій позов задоволено повністю:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виходячи із призначеної пенсії у розмірі 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

На виконання зазначеного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено позивачу перерахунок пенсії, за наслідками якого не встановлено доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713 (далі - Постанова 713).

Окрім цього, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №460/50389/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17 травня 2023 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 17 травня 2023 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

На виконання рішення суду у справі №460/50389/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області починаючи з 01.09.2023 проведено перерахунок пенсії позивача із обмеженням максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач із заявою звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо правильності перерахунку йому пенсії на виконання рішення суду.

Листом від 08.09.2023 №1700-0203-8/79512 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що оскільки судові рішення щодо зобов`язання провести перерахунок пенсії без обмеження граничним (максимальним) розміром не надходили, підстави для вчинення будь-яких дій у Головного управління відсутні.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб № 713 від 14.07.2021 (далі, - Постанова №713).

Пунктом 1 цієї постанови установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Уразі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

Пунктом 3 Постанови №713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 1 липня 2021 р. виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. № 656 2Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій2 (Офіційний вісник України, 2010 року, №57, ст.1968; 2018 року, № 48, ст. 1675; 2019 року, №54, ст.1880) для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.

Наведені норми свідчать про те, що Постановою №713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме: зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання рішення суду від 29.04.2022 припинено позивачу нарахування і виплату щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн, встановленої позивачу з 01.07.2021 відповідно до вимог постанови №713, оскільки відповідач вважає, що вказаний перерахунок пенсії здійснений з підстави зміни складових грошового забезпечення.

Окрім цього, судом встановлено, що на виконання рішення суду від 22.05.2023 у справі №460/50389/22 відповідачем починаючи з 01.09.2023 пенсія позивачу виплачується у максимальному розмірі - 20930грн, визначеному з урахуванням судового рішення, а саме 20930,00грн, у тому числі 2368,00грн щомісячне підвищення до пенсі відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі, - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (ч.1 ст.1 Закону №796-XII).

Суд зауважує, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановлене статтею 39 Закону №796-ХІІ, хоч і виплачується одночасно з основною пенсією, проте є доплатою до пенсії, а тому за своєю правовою природою є компенсацією від держави у вигляді соціальної допомоги, гарантованої Конституцією України, а не видом пенсійної виплати, про що зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018.

Отже, проведене на виконання судового рішення від 22.05.2023 у справі №460/50389/22 нарахування і виплата позивачу підвищення до пенсії у розмірі, визначеному ст. 39 Закону №796, відбулося з метою відновлення його порушеного права як непрацюючого пенсіонера, який проживає на території радіоактивного забруднення, після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 у справі N6-p/2018, яким відновлено дію статті 39 Закону N 796-XII в редакції до 01.01.2015, так як вказані нарахування і виплата відповідачем не здійснювалися.

Також суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивач хоча й має статус, особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (і проживає у зоні гарантованого добровільного відселення), проте пенсію за вислугу років йому призначено на підставі Закону №2262-XII, а рішенням суду у справі №460/50389/22 орган Пенсійного фонду було зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону №796, а не здійснити перерахунок основного розміру його пенсії за вислугу років.

Тобто, нарахування особі підвищення до пенсії, визначеного ст.39 Закону №796-XII, жодним чином не може бути розцінене як підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, а тому не може впливати на обрахунок основного розміру пенсії за вислугу років та слугувати підставою для припинення нарахування і виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн., встановленої Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений органом Пенсійного фонду на виконання рішення у справі №460/15300/2 з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватися для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 та від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, які є обов`язковими для врахування судом відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд керується таким.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року. №3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011.

Відповідно до ст.2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу" "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно зі статтею 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до статті 1-1 Закону №2262-XII, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII (у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Суд звертає увагу, що ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дати прийняття рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016, тобто 20.12.2016.

За таких обставин, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06.12.2016 зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016, стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, з 20.12.2016 обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким така призначена згідно з Законом №2262-XII, є протиправним.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, які суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин на підставі ч.5 ст. 242 КАС України.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі № 370/2610/17.

Крім того, у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом Пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-XII, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668.

16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - Постанова №118), відповідно до пункту 2 якої установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови (у розмірі 1,14), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова №168), згідно з пунктом 2 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст.968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Поміж тим, стосовно наявності у пункті 2 Постанови №118 та пункті 2 Постанови №168 положення про підвищення пенсій відповідно з 01.03.2022 і з 01.03.2023 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі №520/15025/16а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У спірних правовідносинах наведені положення Постанови №118 та Постанови №168 суперечать приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, які мають вищу юридичну силу, є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.

Таким чином, попри наявність у Постановах №118 та №168 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.09.2023 чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, Закон не містить, позаяк положення частини сьомої статті 43 Закону №2262 рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з 20.12.2016 - дати ухвалення відповідного Рішення Конституційним Судом України.

Суд наголошує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України.

При цьому, суд зауважує, що у цьому випадку застосування обмеження максимальним розміром пенсії позивача на підставі ч.3 ст.67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що зазначає відповідач у відзиві, також неможливе, з огляду на таке.

Законом України №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (ч.1 ст. 1 Закону №796-XII).

Як вже зазначалося судом, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №460/50389/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17 травня 2023 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 17 травня 2023 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Згідно з першим реченням ч.3 ст.67 Закону №796-XII (в редакції Законів № 3668-VI від 08.07.2011, №1774-VIII від 06.12.2016 і редакції, чинній на 01.09.2023) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Після внесення змін Законами України №3668 від 08.07.2011 та №1774 від 06.12.2016 положення ч.3 ст. 67 Закону №796-XII на час виникнення спірних правовідносин (тобто, до 20.03.2024) неконституційними не визнавалися, а тому були обов`язкові для застосування.

Однак, суд зауважує, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону №796-ХІІ, хоч і виплачується одночасно з основною пенсією, проте є доплатою до пенсії, а тому за своєю правовою природою є компенсацією від держави у вигляді соціальної допомоги, гарантованої Конституцією України, а не видом пенсійної виплати, про що зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018.

Так, в п.4 згаданого Рішення Конституційний Суд України вказав, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку.

Скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України.

При цьому, суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивач хоча й має статус, особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте пенсію за вислугу років йому призначено на підставі Закону №2262-XII, а рішенням суду від 22.05.2023 у справі №460/50389/22 орган Пенсійного фонду зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст.39 Закону №796, а не здійснити перерахунок основного розміру його пенсії за вислугу років.

Отже, нарахування особі підвищення до пенсії, визначеного ст.39 Закону №796-XII, не може впливати на обрахунок основного розміру її пенсії за вислугу років та слугувати підставою для обмеження останньої максимальним розміром на підставі ч.3 ст. 67 Закону №796-XII, позаяк вказана норма не поширюється і не може бути застосована до пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII.

Таким чином, і після призначення позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.39 Закону №796-XII, обмеження максимальним розміром пенсії позивача з урахуванням такого підвищення як з мотивів застосування ч.7 ст. 43 Закону №2262-XII, так і ч.3 ст.67 Закону №796, є протиправним.

Всупереч наведеному, відповідачем починаючи з 01.09.2023 проведено перерахунок пенсії позивача із обмеженням максимального розміру пенсії у розмірі 20930грн..

Суд звертає увагу на те, що позивач просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII, починаючи з 17.05.2023 без обмеження максимальним розміром.

Судом встановлено, що згідно із протоколом про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за пенсійною справою №N/А063539 - Державного Департаменту з питань виконання покарань, підсумок перерахованої з 01.09.2023 пенсії, з урахуванням індексацій, надбавок та доплат, становить 21263,78 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 20930грн. Підстава перерахунку рішення суду.

З огляду на викладене, належним способом відновлення порушених у спірних правовідносинах прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії з 01.09.2023, з урахуванням індексацій пенсії, щомісячної доплати, визначеної Постановою КМУ №713, підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону №796, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Судом встановлено, що у позовній заяві позивачем фактично було заявлено дві вимоги немайнового характеру. Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2147,20грн, що підтверджується квитанціями від 25.09.2023 №12 та від 25.09.2023 №13.

Оскільки позов містив одну вимогу немайнового характеру, яка хоча і частково, але підлягає задоволенню, то розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147,20грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо нездійснення з 01.07.2021 ОСОБА_1 нарахування та виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.07.2021 ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2000 грн відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, з урахуванням проведених виплат.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження з 01.09.2023 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2023, з урахуванням індексацій, надбавок, щомісячної доплати, підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Борисенка Олександра, буд.7, м.Рівне, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 21084076).

Рішення складено 07 червня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар