Ухвала суду № 119591909, 07.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 червня 2024 року № 320/2480/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача про встановлення способу виконання рішення у адміністративній справі №320/2480/23 за позовом ОСОБА_1 до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Координаційно-моніторингової митниці, у якому, з врахуванням збільшення позовних вимог, просила суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Координаційно-моніторингової митниці за 2022 рік затверджені наказом Координаційно-моніторингової митниці від 21.11.2022 №264-о у частині, що стосуються оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Координаційно-моніторингової митниці від 21.11.2022 №264-о у частині, що стосуються оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Координаційно-моніторингової митниці від 21.11.2022 №268-о «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом Координаційно-моніторингової митниці у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом Координаційно-моніторингової митниці з 23 листопада 2022 року;

- виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 листопада 2022 року по дату винесення у справі судового рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №320/2480/23, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» Координаційно-моніторингової митниці за 2022 рік затверджені наказом Координаційно-моніторингової митниці від 21.11.2022 №264-о у частині, що стосуються оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .. Визнано протиправним та скасовано наказ Координаційно-моніторингової митниці від 21.11.2022 №264-о у частині, що стосуються оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .. Визнано протиправним та скасовано наказ Координаційно-моніторингової митниці від 21.11.2022 №268-о «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом Координаційно-моніторингової митниці у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом Координаційно-моніторингової митниці з 23 листопада 2022 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 листопада 2022 року по 6 вересня 2023 року. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу по роботі з персоналом Координаційно-моніторингової митниці та в частині стягнення з Координаційно-моніторингової митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

До суду від відповідача надійшла заява, в якій останній просить встановити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 у справі №320/2480/23: «шляхом визначення конкретної суми середнього заробітку, який підлягає стягненню».

Від позивачки до суду надійшла заява, в якій позивачка не заперечувала проти задоволення заяви відповідача.

Перевіривши матеріали поданої заявником заяви та доданих до неї матеріалів, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частинами 1, 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації», рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд зазначає, що наведена норма не містить конкретного переліку обставин для встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

У заяві заявником зазначено, що у рішенні суду від 06.09.2023, Київський окружний адміністративний суд, вирішив питання про право позивача, а саме встановив, що ОСОБА_1 має право на отримання суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та визначив спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу із Координаційно-моніторингової митниці.

Однак, суд погоджується із доводами заявника про те, що незазначення конкретної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку належить стягнути з Координаційно-моніторингової митниці на користь ОСОБА_1 , ускладнює виконання судового рішення.

Пленум Верховного Суду України у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначив, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами).

Згідно з підпунктом «з» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100 (далі - Порядок №100), цей Порядок застосовується, у тому числі, у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до положень пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Пунктом 3 Порядку №100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Отже, справляння і сплата податку на доходи фізичних осіб та військового збору є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а тому суд повинен визначати зазначену суму без утримання цього податку та збору, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.07.2018 по справі №359/10023/16-ц.

Враховуючи вищевказані норми та приймаючи до уваги те, що позивачку було звільнено з посади з 22.11.2022, при обчисленні середньоденної заробітної плати слід враховувати заробітну плату позивача за вересень та жовтень 2022 року (два місяці, що передують звільненню).

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки про середньомісячну заробітну плату від 06.02.2024 №4 середньоденна заробітна плата становить 988,64 грн.

Період вимушеного прогулу позивачки - з 23.11.2022 (наступний робочий день після звільнення, враховуючи, що день звільнення є останнім робочим днем) по 06.09.2023 (день постановлення рішення у цій справі) або 206 робочих днів.

Розрахунок кількості робочих днів є таким: 2022 рік: листопад - 6 робочих днів, грудень - 22 робочих дні; 2023 рік: січень - 22 робочих дні, лютий - 20 робочих днів, березень - 23 робочих дні, квітень - 20 робочих днів, травень - 23 робочих дні, червень - 22 робочих дні, липень - 21 робочий день, серпень - 23 робочих дні, вересень - 4 робочих дні.

При обчисленні кількості робочих днів суд враховує, що відповідно до пункту 2 Глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

У свою чергу, частиною шостою статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (набрав чинності 24.03.2022) визначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».

Таким чином, починаючи з 24.03.2022 не застосовуються, зокрема, такі норми:

- ч. 3 ст. 67 КЗпП України (у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого);

- ст. 73 КЗпП України (святкові і неробочі дні).

Отже, середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу за період з 23.11.2022 по 06.09.2023 складає 203 659,84 грн (988,64 грн х 206 днів), з яких відповідач відрахує загальнообов`язкові податки та збори.

За таких підстав, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви щодо встановлення способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 у частині стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 листопада 2022 року по 6 вересня 2023 року, шляхом стягнення суми у розмірі 203 659,84 грн.

Керуючись ст.ст.2-20, 241-246, 255, 295, 370, 378 КАС України, суд

ухвалив:

Задовольнити заяву Координаційно-моніторингової митниці про встановлення способу виконання рішення у адміністративній справі №320/2480/23.

Встановити спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року у справі №320/2480/23 у частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 листопада 2022 року по 6 вересня 2023 року, шляхом стягнення суми у розмірі 203 659,84 грн (двісті три тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 84 копійки).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Леонтович А.М.