Рішення № 119590420, 07.06.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21070/23

РІШЕННЯ

іменем України

07 червня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позивачка вважає, що їй головному спеціалісту - юрисконсульту юридичного відділу Старосинявської селищної ради, яка до призначення на посаді в органі місцевого самоврядування перебувала на державній службі та мала 9 ранг державного службовця, мав бути призначений також 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Водночас відповідач призначив позивачці 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Відповідач не скористався право на подачу відзиву на позов.

Хмельницький окружний адміністративний суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 позивачка 01.04.2016 була призначена на посаду головного спеціаліста юрисконсульта Управління Пенсійного фонду України. 01.05.2016 позивачці призначений 9 ранг державного службовця.

Розпорядженням Старосинявської селищної ради від 24.06.2016 №101/2016-р/к позивачка призначена на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта юридичного відділу. Вказаним розпорядженням позивачці також присвоєний 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Розпорядженням Старосинявської селищної ради від 15.05.2017 №22/2017-р/к позивачці присвоєний 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

07.11.2023 позивачка звернулась до Старосинявської селищної ради із заявою, в які просила внести зміни до розпорядження від 15.05.2017 №22/2017-р/к та присвоїти їй 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування та здійснити у зв`язку з цим перерахунок та виплату заробітної плати.

На звернення позивачки Старосинявська селищна рада листом від 21.11.2023 №2085 зазначила, що категорії і ранги посадових осіб місцевого самоврядування та державних службовців не є співставними, тому підстави для присвоєння посадовій особі місцевого самоврядування рангу, який у цифровому значенні був однаковий з рангом державного службовця відсутні.

Позивачка, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо присвоєння їй 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Принципи, правові та організаційні засади державної служби визначає Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон 889).

Відповідно до статті 1 Закону 889-VIII державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з пунктом 11 частини третьої статті 3 Закону №889 дія цього Закону не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 39 Закону №889 передбачено, що ранги державних службовців є видом спеціальних звань.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону №889 встановлюється дев`ять рангів державних службовців.

Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України.

Співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.

Частиною третьою статті 39 Закону №889 передбачено, що присвоюються такі ранги: державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", - 1, 2, 3 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "Б", - 3, 4, 5, 6 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "В", - 6, 7, 8, 9 ранг.

Згідно з частиною дев`ятою статті 39 Закону №889 у разі переходу на посаду нижчої категорії або звільнення з державної служби за державним службовцем зберігається раніше присвоєний йому ранг.

Загальні ж засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування врегульовано Законом України від 07.06.2001 №2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - Закон №2493).

Частинами першою та другою статті 15 Закону №2493 передбачено, що під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг; особам, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг; особам, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг; особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг; особам, які займають посади, віднесені до п`ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; особам, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг; особам, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг.

Пунктами 2 - 4 розділу VII "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №2493-ІІІ передбачено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

За посадовими особами місцевого самоврядування, посади яких на момент набрання чинності цим Законом було віднесено до відповідних категорій та яким присвоєно ранг, згідно з пунктом 5 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні", зберігається така сама категорія та присвоюється такий самий ранг з додержанням вимог цього Закону.

З набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України "Про державну службу".

У разі переходу посадової особи органу місцевого самоврядування на державну службу рівнозначної чи нижчої категорії посад їй присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до цього Закону.

Разом з тим, спірні правовідносини виникли у зв`язку з переходом позивачки з державної служби на службу в орган місцевого самоврядування.

При цьому, питання співвідношення рангів посадових осіб місцевого самоврядування та рангів державних службовців врегульовано пунктом 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2493, відповідно до якого з набранням чинності цим Законом посадовим особам органів місцевого самоврядування присвоюються ранги на рівні тих, які вони мали відповідно до Закону України "Про державну службу".

Особливістю спірних правовідносин є те, що на момент набрання чинності Законом №2493 (04.07.2001) правовий статус державних службовців був врегульований Законом України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу".

Так, Законом України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" було передбачено аналогічну до Закону №2493 ієрархію категорій посад і рангів, а також співвідношення рангу і категорії, а саме встановлювалося сім категорій посад, в межах яких присвоювалися ранги від 15 (для посад, віднесених до сьомої категорії) до 1 (для посад, віднесених до першої категорії).

Проте, з набранням чинності Законом №889 (з 01.05.2016) ієрархія категорій і рангів істотно змінилася, адже Законом №889 передбачено три категорії посад державної служби "А", "Б" і "В", у межах яких може бути призначено 9 рангів.

Отже, з набранням чинності Законом №889 категорії і ранги посад державної служби і посадових осіб органів місцевого самоврядування перестали мати уніфіковані ієрархію та співвідношення.

Крім того, в пункті 11 частини третьої статті 3 міститься застереження про те, що дія Закону №889 не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.

У подібних до спірних у даній справі правовідносинах Верховний Суд уже вирішував питання застосування пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2493 щодо можливості встановлення особі, яка призначається на посаду в органі місцевого самоврядування, рангу на рівні того, що така особа отримала відповідно до Закону №889.

У постанові від 23.06.2022 у справі №380/1721/20 Верховний Суд виходив і з того, що з прийняттям Закону №889 передбачене пунктом 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2493 право посадової особи органів місцевого самоврядування на збереження рангу на рівні того, який вона мала відповідно до Закону України "Про державну службу", не може бути скасоване або звужене.

Так, аналізуючи частину другу статті 39 Закону №889, Верховний Суд зазначив, що законодавець цією нормою передбачив, що співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів.

Ця норма регулює правовідносини "від зворотного", тобто у разі переведення (призначення) на державну службу, а не з неї. Проте, ця норма підкреслює очевидну волю законодавця прирівняти ранги державного службовця, зокрема, з рангами посадових осіб органів місцевого самоврядування у разі їхнього переведення.

Оскільки частиною другою статті 39 Закону №889 передбачено право посадової особи органу місцевого самоврядування при призначенні її на посаду державного службовця на присвоєння їй такого рангу державного службовця, який вона мала відповідно до Закону №2493, незважаючи на те, що за цією посадою державного службовця може бути присвоєно нижчий ранг, дискримінаційним є присвоєння особі при її прийнятті на посаду в органі місцевого самоврядування нижчого рангу, ніж вона мала відповідно до Закону №889.

Крім цього, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а). Недосконалість у законодавчому регулюванні спірних правовідносин не повинна впливати на можливість реалізації особою своїх трудових прав, зокрема, на присвоєння їй рангу посадової особи місцевого самоврядування на рівні того, що вона отримала як державний службовець в період проходження державної служби.

Беручи до уваги гарантії, встановлені пунктом 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2493, вимоги пункту 11 частини третьої статті 3 Закону №889 не можуть бути перешкодою для встановлення посадовій особі органу місцевого самоврядування рангу на рівні того, що така особа набула під час державної служби.

Подібні висновки були також викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №420/14701/20 та від 07.12.2023 у справі №340/2175/21.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо присвоєння позивачці 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування є протиправною.

У зв`язку з цим необхідно зобов`язати відповідача внести зміни в розпорядження від 15.05.2017 №22/2017-р/к та присвоїти позивачці 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування про, що зробити відповідний запис в трудовій книжці, а також здійснити позивачці перерахунок заробітної плати з 15.05.2017 з урахуванням присвоєного 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, позовні вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог сплачений позивачкою судовий збір слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Старосинявської селищної ради, що полягає у неприсвоєнні головному спеціалісту - юрисконсульту юридичного відділу Старосинявської селищної ради ОСОБА_1 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Зобов`язати Старосинявську селищну раду внести зміни до розпорядження від 15.05.2017 №22/2017 "Про приведення рангів у відповідність до законодаства" та присвоїти головному спеціалісту - юрисконсульту юридичного відділу Старосинявської селищної ради ОСОБА_1 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування, про що зробити відповідний запис у трудовій книжці.

Зобов`язати Старосинявську селищну раду здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 15.05.2017 з урахуванням присвоєного 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування та з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1073,60 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Старосинявської селищної ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Старосинявська селищна рада (вул. Івана Франка, 8,смт Стара Синява,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31400 , код ЄДРПОУ - 04402824)

Головуючий суддя О.Л. Польовий