Ухвала суду № 119587057, 05.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20286/24

Провадження № 1-кс/761/13305/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000500000086 від 06.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2123 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання вказано, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000086 від 06.10.2023, за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Плюс Гурман» (ЄДРПОУ 42169150), ФОП « ОСОБА_5 » в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У ході проведення досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року (справа № 761/17765/24) в період з 11 год. 35 хв. 29.05.2024 до 13 год. 36 хв. 29.05.2024, детективами проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Redmi Note 8 Pro IMEI НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , S/N № НОМЕР_3 , з сім-карткою мобільного оператору «Київстар», мобільний номер телефону НОМЕР_4 та сім-карткою мобільного оператору «Водафон» (неактивна сім-картка), який належить ОСОБА_6 , під час огляду якого виявлено дані та інформацію, які мають значення у кримінальному провадженні та можуть бути використані як доказ.

30.05.2024 винесено постанову про визнання зазначеного вище мобільного телефону та інформації, яка на ньому міститься - речовими доказами у кримінальному провадженні.

30.05.2024 винесено постанову про призначення судово комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону.

Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають суттєве доказове значення у кримінальному провадженні, прокурор просив накласти на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 14 травня 2024 року (справа № 761/17765/24) в період з 11 год. 35 хв. 29.05.2024 до 13 год. 36 хв. 29.05.2024 у кримінальному провадженні № 72023000500000086 від 06.10.2023, за адресою: АДРЕСА_1 (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі - Реєстру), відомості щодо права власності відсутнє), а саме: мобільний телефон Redmi Note 8 Pro IMEI НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_5 , S/N № НОМЕР_3 , з сім-карткою мобільного оператору «Київстар», мобільний номер телефону НОМЕР_4 та сім-карткою мобільного оператору «Водафон» (неактивна сім-картка), який належить ОСОБА_6 , на якому виявлено дані та інформацію, які мають значення у кримінальному провадженні, який визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та позбавити можливості власників та користувачів: відчужувати, розпоряджатися та користуватися будь-яким чином вказаним майном (мобільними телефонами) до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав із підстав, в ньому викладених, просив задовольнити. Крім того, надав суду копію постанови детектива від 30.05.2024 про призначення комп`ютерно-технічної експертизи, на виконання якої надано вилучений в ході проведення обшуку мобільний телефон Redmi Note 8.

Представник власника майна у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та подав відповідні письмові заперечення, в яких на відсутність правових підстав для накладення арешту на вилучений мобільний телефон оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_6 , вилучений телефон не відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, а також вказано на пропуск строку звернення до суду з даним клопотанням.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши сторін, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчим суддею встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000500000086 від 06.10.2023, за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Плюс Гурман» (ЄДРПОУ 42169150), ФОП « ОСОБА_5 » в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України

На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року (справа № 761/17765/24) в період з 11 год. 35 хв. 29.05.2024 до 13 год. 36 хв. 29.05.2024, детективами проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Redmi Note 8 Pro IMEI НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , S/N № НОМЕР_3 , з сім-карткою мобільного оператору «Київстар», мобільний номер телефону НОМЕР_4 та сім-карткою мобільного оператору «Водафон» (неактивна сім-картка), який належить ОСОБА_6 , під час огляду якого виявлено дані та інформацію, які мають значення у кримінальному провадженні та можуть бути використані як доказ.

30.05.2024, винесено постанову про визнання зазначеного вище мобільного телефону та інформації, яка на ньому міститься - речовими доказами у кримінальному провадженні.

Постановою детектива від 30.05.2024 у кримінальному провадженні № 72023000500000086 від 06.10.2023 призначено комп`ютерно-технічну експертизу, на виконання якої надано вилучений в ході проведення обшуку мобільний телефон Redmi Note 8.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, згідно вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як постанова детектива про визнання вилученого майна речовим доказом так і клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Щодо доводів представника власника майна про пропуск строку, визначеного абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, суд зазначає, що згідно протоколу обшуку від 29.05.2024 він закінчився о 13 год. 36 хв. При цьому, згідно інформації з автоматизованої системи документообігу суду реєстраційна картка вхідного документу № НОМЕР_6 зареєстрована о 13 год. 25 хв. 31.05.2024.

Таким чином, прокурором не пропущено строк звернення до суду з клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку майно.

З огляду на викладене, перевіривши додані до клопотання матеріали, оцінивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для власника майна, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешт на вказане майно, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучене під час проведення обшуку 29.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Redmi Note 8 Pro IMEI НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , S/N № НОМЕР_3 , з сім-карткою мобільного оператору «Київстар», мобільний номер телефону НОМЕР_4 та сім-карткою мобільного оператору «Водафон» (неактивна сім-картка), який належить ОСОБА_6 , з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися будь-яким чином вказаним майном до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні або до скасування арешту у визначеному КПК України порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1