Ухвала суду № 119586914, 16.04.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8867/24

Провадження №1-кс/760/4164/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024100090001013 від 15 квітня 2024 року,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надежда Диканського району Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , не одруженого, не працює, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначенням розміру застави.

В обґрунтування клопотання вказала, що у провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції ГУНП в місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження №12024100090001013 від 15.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.04.2024 приблизно о 23:45 год. військовослужбовець ОСОБА_7 , перебуваючи в квартирі, яка знаходиться в ЖК « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 , разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_8 , вирішили відвідати своїх сусідів, які святкували день народження та вживали алкогольні напої, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , з якими ОСОБА_7 познайомився напередодні. Перебуваючи у квартирі АДРЕСА_4 за вищевказаною адресою, між ОСОБА_7 та трьома чоловіками почав виникати словесний конфлікт пов`язаний з несенням військової служби.

В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вирішили піти на балкон палити цигарки, через деякий час на балкон прийшов ОСОБА_10 , та почав спілкуватися з ОСОБА_11 . Через деякий час на балкон підійшли ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . У ході спілкування між чоловіками виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Під час бійки ОСОБА_12 дістав предмет схожий на ніж чорного кольору та почав погрожувати ОСОБА_7 фізичним насильством. ОСОБА_7 , намагаючись уникнути фізичного конфлікту, вибіг у коридор, а троє чоловіків почали бігти за ним. Наздогнавши ОСОБА_14 у коридорі зав`язалася бійка, під час якої останній намагався сховатись у тамбурі. У ході бійки у ОСОБА_15 раптово виник злочинний умисел, направлений на спричинення тяжкого тілесного ушкодження.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_10 , взяв до рук предмет, схожий на ніж, яким перед цим погрожував ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс не менше одного удару у грудну клітину та живіт ОСОБА_7 .

У результаті протиправних дій ОСОБА_5 відповідно до довідки (рапорту) НВМКЦ «ГВКГ» МО України від 15.04.2024 потерпілому заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої половину грудної клітини, лівобічний пневмоторакс, проникаюче ножове поранення живота зліва.

Відповідно до ч. 2.1.3. Наказу МОЗ України про «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» № 6 від «17» січня 1995 року, до ушкодження, що небезпечне для життя, належить: поранення грудної клітки, котрі проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарду чи клітковину середостіння, у тому числі й без ушкодження внутрішніх органів, у зв`язку з чим, ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 ТЯЖКІ тілесні ушкодження.

Таким, чином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

15 квітня 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

15 квітня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

На даному етапі досудового розслідування наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

1)відомостями, що містяться у рапорті про виявлення про встановлення особи, причетної до вчинення кримінального правопорушення від 15.04.2024;

2)відомостями, отриманими під час складання протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.04.2024;

3)відомостями, отриманими з рапорту з Національного війського-медичного клінічного центру «ГВКГ» від 15.04.2024;

4)відомостями, отриманими під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5 . Протокол від 15.04.2024;

5)відомостями, отриманими під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_6 . Протокол від 15.04.2024;

6)відомостями, отриманими під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 . Протокол від 15.04.2024;

7)відомостями, отриманими під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України, а саме ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5 . Протокол від 15.04.2024;

8)відомостями, які були отримані під час зняття показань технічних приладів та технічних приладів від 15.04.2024;

9)відомостями, які були отримані під час перегляду відеозапису з камер спостереження. Протокол від 15.04.2024;

10)показаннями потерпілого ОСОБА_7 , які були отримані під час допиту від 15.04.2024;

11)відомостями, які були отримані під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 від 15.04.2024;

12)показаннями свідка ОСОБА_8 , які були отримані під час допиту від 15.04.2024;

13)відомостями, які були отримані під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 15.04.2024;

14)показаннями свідка ОСОБА_16 , які були отримані під час допиту від 15.04.2024;

15)відомостями, які були отримані під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_16 від 15.04.2024;

16)показаннями свідка ОСОБА_17 , які були отримані під час допиту від 15.04.2024;

17)показаннями свідка ОСОБА_18 , які були отримані під час допиту від 15.04.2024;

18)показаннями свідка ОСОБА_19 , які були отримані під час допиту від 15.04.2024;

19)показаннями свідка ОСОБА_20 , які були отримані під час допиту від 15.04.2024;

20)показаннями свідка ОСОБА_5 , які були отримані під час допиту від 15.04.2024;

21)показаннями свідка ОСОБА_9 , які були отримані під час допиту від 15.04.2024;

22)відомостями, які були отримані під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 15.04.2024;

23)іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків (ризиків), підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що він може їх порушити.

На той факт, що він матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду вказує той факт, що він, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, а санкція статті кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі, він може вживати заходів щодо переховування від правоохоронних органів та/або суду, що негативно вплине на судовий розгляд.

При цьому, підозрюваний офіційно не працевлаштований, неодружений, тобто зв`язок із зовнішнім світом є досить слабким.

На той факт, що він може впливати потерпілого і свідків з метою зміни ними показань в частині фактичних обставин, вказує те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я і який вчинено із застосуванням насильства відносно потерпілого, а тому, перебуваючи на свободі, він матиме можливість зустрічатись з потерпілим та свідками, які до того ж є його друзями, поза межами кримінального процесуального судочинства, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, у тому числі психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності.

Відсутність на даному етапі кримінального провадження з боку підозрюваного дій, направлених на переховування та незаконний вплив на потерпілого і свідків, жодним чином не спростовує ризику вчинення ним таких дій у подальшому.

На той факт, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що він офіційно не працює, що дає підстави стороні обвинувачення вважати, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення, у тому числі майнового характеру, оскільки не має іншого джерела доходів, окрім протиправної діяльності чи продовжити вчинення інших насильницьких кримінальних правопорушень.

Крім цього, актуальним є ризик намагання перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом приховання або знищення доказів.

Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, надасть змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на розслідування кримінального провадження, у тому числі на потерпілого і свідків.

Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

При цьому, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від понад п`ять років.

Просить суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Враховуючи всі наведені обставини та підстави, орган досудового розслідування вважає наявність ризиків обґрунтованими, а застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливим, оскільки більш м`які запобіжні заходи не нададуть можливості забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник підозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просить застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою місця проживання, де він орендує квартиру.

Підозрюваний повністю підтримав позицію свого захисника, у задоволенні клопотання просив відмовити та застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Як убачається із матеріалів клопотання, слідчим відділом Солом`янського Управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100090001013 від 15 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_21 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Аналіз наданих доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Таким чином під час судового розгляду знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років), а також ризик впливу на потерпілого та свідків з метою зміни останніми показань.

Проте прокурором не доведено можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

А тому слідчий суддя дійшов висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів. Адже підстав для застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.

Оскільки підозрюваний не надав доказів, які б підтверджували його місце проживання в місті Києві, а тому підстави для застосування домашнього арешту відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення , тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан (неофіційно працює на будівництві, має середній дохід 30000 грн на місяць), відсутність судимостей , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 грн, оскільки внесення застави в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити в подальшому його належну процесуальну поведінку в даному провадженні, а також буде помірним для підозрюваного, зважаючи на розмір отримуваного ним доходу.

У разі внесення підозрюваним застави покласти необхідно покласти на нього наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, не відлучатися з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі їх наявності, свої паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в`їзд в Україну.

Керуючись ст.131-132, 176-178, 183, 186, 193-194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного - 03 години 00 хвилин 15 квітня 2024 року.

Визначити, що строк дії ухвали закінчується о 03 годині 00 хвилин 15 травня 2024 року.

Визначити розмір застави у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою,

- не відлучатися з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі їх наявності, свої паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 травня 2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Солом`янської окружної прокуратури м. Києва у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1