Ухвала суду № 119586290, 14.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21643/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 62024000000000256 від 28.03.2024 ОСОБА_7 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, оскільки ризики, запобігти яким можливо виключно шляхом застосування до підозрюваного найтяжчого запобіжного заходу, жодним чином не зменшились.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Захисники підозрюваного у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки підозра необґрунтована. Або ж просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у зв`язку з необґрунтованістю ризиків.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу.

Підозрюваний підтримав думку своїх захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

21.03.2024 колишнього начальника Центрального управління продовольчого забезпечення Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України полковника ОСОБА_7 затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України та повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, тобто набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

28.03.2024 слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань до ЄРДР за № 62024000000000256 від 28.03.2024 внесено відомості за фактом декларування недостовірної інформації ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Постановою прокурора від 29.03.2024 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України виділено з кримінального провадження № 62023000000000333, та йому присвоєно в ЄРДР № 62024000000000264 від 29.03.2024.

30.04.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 62024000000000256 від 28.03.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, тобто умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», що відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Постановою прокурора від 03.05.2024 матеріали досудових розслідувань № 62024000000000256 від 28.03.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України та № 62024000000000264 від 29.03.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України об`єднано в одне провадження № 62024000000000256.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2024 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.05.2024 (включно), та визначено альтернативний запобіжний захід - заставу в межах 2 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 056 000 грн.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 22.04.2024 скасовано вказану ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 22.03.2024 та постановлено нову ухвалу, якою до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.05.2024 (включно), та одночасно визначено заставу у розмірі 30 280 000,00 грн, що дорівнює 10 000 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Постановою заступника Генерального прокурора від 13.05.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 21.06.2024.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Ухвалюючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри є наявними та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_7 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, даними, які підтверджують обґрунтованість наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України є достатньо переконливі докази вважати, що ОСОБА_7 вчинив принаймні одну спробу вплинути на свідка у кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за доцільне врахувати, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем, який займав високу посаду, володіє спеціальними знаннями та широким колом знайомств, які з високою долею вірогідності можуть бути використані для уникнення кримінальної відповідальності або спотворення даних.

Враховуючи обставини справи у сукупності, а також ту обставину, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення також тяжкого злочину, покаранням за яке може бути призначене у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного ОСОБА_7 слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод немає.

Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, характер та обставини вчинення злочинів, так як вони сформульовані у повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Окрім того, у судовому засіданні захисником підозрюваного ОСОБА_6 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу, у зв?язку з необґрунтованістю підозри та необґрунтованістю ризиків.

Розгляд в одному провадженні питання зміни запобіжного заходу та клопотання про його продовження є доцільним, оскільки стосується одного і того ж предмету розгляду та дослідження слідчим суддею одних і тих же обставин.

У зв?язку з цим, слідчий суддя приймає рішення по суті клопотання захисника на основі досліджених під час даного судового розгляду доказів та підстав.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, відомості, які характеризують особу підозрюваного та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 10000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 000 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 107, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити строк звпобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком один місяці, до 12.06.2024 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 , 21.02.1978 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 10000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 000 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р UA128201720355259002001012089;

МФО (код банку) 820172;

Одержувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом, зокрема свідками:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю. Визначити строк дії ухвали до 12.06.2024 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1