Рішення № 119586181, 22.05.2024, Оболонський районний суд міста Києва

22.05.2024 Справа № 756/2417/24

Ун.№756/2417/24

Пр.№ 2-о/756/196/24

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.‚

секретаря Любін А.Ю.,

за участю:

представника заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року заявниця ОСОБА_2 звернулась до суду зі заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного проживання зі спадкодавцем - своєю матір`ю ОСОБА_3 на момент її смерті.

В обгрунтування заявлених вимог, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , яка проживала у квартирі АДРЕСА_1 .

Вищевказана квартира в рівних часках на праві власності належить ОСОБА_3 та заявниці.

Заявниця постійно проживала у вищевказаній квартирі, як співвласниця несла витрати по її утриманню, була зареєстрована в цій квартирі до 2015 року.

Для оптимізації розходів на комунальні витрати ОСОБА_2 зареєструвалася в квартирі АДРЕСА_2 , де проживав її син з дружиною, але фактично залишилася проживати разом зі своєю матір`ю.

01.02.2024 заявниця звернулася до нотаріуса з питань оформлення спадщини після смерті своєї матері, але отримала відмову у видачі свідоцтва про право власності, оскільки вона на час смерті своєї матері не була зареєстрована з нею за однією адресою.

В зв`язку з вищезазначеним просить задовольнити заяву та встановити факт постійного проживання заявниці зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В судовому засіданні представник заявниці заяву підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Київської міської ради, в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. В наданих суду поясненнях просив проводити розгляд справи за їх відсутністю, та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Заінтересована особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова А.Г. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності.

Суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутністю заінтересованих осіб.

Заслухавши представника заявниці, покази свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва № 106435818 від 31.01.2024, який міститься в матеріалах спадкової справи, на момент своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Інші зареєстровані особи в цій квартирі відсутні.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 06.12.1993 року фондом комунального майна Мінського району м. Києва посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Після реєстрації шлюбу 19.09.1998 року, ОСОБА_2 присвоєно прізвище чоловіка ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 виданого 19.09.1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Мінського району м. Києва (а.с.8).

З копії паспорту ОСОБА_2 вбачається, що заявниця з 19.03.1985 року по 07.02.2015 була зареєстрована в одній квартирі з матір`ю ОСОБА_3

07.02.2015 зареєструвалася за адресою: АДРЕСА_4 , однак, але продовжувала фактично проживати разом із своєю матір`ю, що підтверджується показаннями свідків.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що проживає в квартирі АДРЕСА_5 з 1978 року, з цього року і знайома із заявницею, яка постійно проживала разом зі своєю матір`ю

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що була сусідкою та подругою померлої ОСОБА_3 з 1978 року. Її донька ОСОБА_8 постійно проживала разом з нею в кв. АДРЕСА_1 . В іншій квартирі, що знаходиться по АДРЕСА_6 проживав син заявниці.

Свідок ОСОБА_9 є сином заявниці. Пояснив, що раніше разом з мамою ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_1 . У 2008 переїхав в квартиру за адресою АДРЕСА_4 , в якій з 2015 року була зареєстрована мати, однак ніколи не проживала.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що заявниця - це її свекруха. В квартирі АДРЕСА_2 вона разом з чоловіком проживає з 2018 року. Свекруха постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із бабусею чоловіка.

Після смерті бабусі продовжує там проживати.

З матеріалів спадкової справи № 18/2024 від 30.01.2024 заведеної Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_2 30.01.2024 звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Постановою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташкової А.Г. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із пропущеним строком для прийняття спадщини та відсутності факту прийняття спадщини.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Даний правовий висновок міститься в Постанові Верховного суду від 10 січня 2019 року справа № 484/747/17, провадження № 61-44149св18, який з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПУ України суд враховує до спірних правовідносин в даній справі.

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини має для заявника юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою реалізації заявницею права на отримання спадщини.

Наявними у матеріалах справи письмовими доказами, дослідженими судом, показами свідків, доведений факт того, що заявниця ОСОБА_2 на час смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала разом із нею в квартирі АДРЕСА_1 , що в розумінні положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину.

Враховуючи вищезазначене, оскільки встановити зазначений факт в позасудовому порядку неможливо, суд вважає вказані заявником вимоги обґрунтованими, які відповідно до вищезазначених норм права підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 7, 8, 13, 81, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Майбоженко