Рішення № 119582590, 05.06.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2860/24

2-о/405/78/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2024 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря: Мишевець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кропивницька міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся в суд із заявою, в якій просить встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що виданий йому договір купівлі-продажу від 02.04.1991 року № 2-1719 житлового будинку з спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , належить дійсно йому.

Заяву обґрунтовує тим, що 02.04.1991 року, згідно договору купівлі-продажу № 2-1719, він отримав у власність вищевказаний будинок. Даний договір був оформлений українською мовою та його прізвище було вказано як « ОСОБА_2 ». 04.04.1991 року він зареєстрував даний договір у ОБТІ м. Кіровограда. Чому нотаріус, який оформляв та посвідчував даний договір, застосував саме такий переклад прізвища з російської мови на українську він не знає, вважає, що це пов`язано з неправильним перекладом та правописом його прізвища з російської мови на українську, вказаному факту не надавав значення. Після придбання даного будинку він, як власник, 28.06.1991 року зареєструвався у ньому і з того часу постійно проживає у ньому.

У жовтні 1998 року він отримав паспорт громадянина України, в якому його прізвище було вказано українською мовою, як « ОСОБА_3 ». Розбіжностям у правописі прізвища у договорі купівлі-продажу будинку та у паспорті громадянина України не надав значення, володів та користувався своїм будинком, укладав договори з різними комунальними підприємствами на отримання різних комунальних послуг і ніколи не виникало проблем щодо розбіжностей у правописі прізвища у паспорті та у договорі купівлі будинку.

Після отримання паспорта громадянина України, всі документи виписуються на прізвище « ОСОБА_3 », а частина документів радянського зразка залишилися на прізвищі « ОСОБА_2 ». На даний час, він вирішив оформити у власність земельну ділянку, яка свого часу була виділена для будівництва та обслуговування вищевказаного житлового будинку.

Під час оформлення відповідної технічної документації із землеустрою даної земельної ділянки, Департаментом містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради було повідомлено, що з наданих ним документів для оформлення документації із землеустрою, неможливо встановити належність саме йому вищевказаного Договору купівлі-продажу будинку № 2-1719 від 02.04.1991 року, так як у ньому прізвище записано українською мовою, як « ОСОБА_2 », а в паспорті громадянина України прізвище значиться, як « ОСОБА_3 ».

В зв`язку з вищевикладеними розбіжностями у правописі прізвища, він змушений звернутися до суду з відповідною заявою про встановленням факту належності правовстановлюючого документу. Від встановлення даного факту залежить виникнення та зміна його особистих майнових прав, зокрема можливість оформлення технічної документації на земельну ділянку.

Вважає, що розходження у правописі його прізвища у договорі купівлі-продажу та паспорті виникли внаслідок невірного перекладу з російської на українську мову, просить задовольнити заяву.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, призначено судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені, при цьому, заявник надав суду заяву про розгляд справи без його участі та підтримання вимог заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 дані заявника вказані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Кіровоград.

02.04.1991 року, згідно договору купівлі-продажу № 2-1719, ОСОБА_4 купив у ОСОБА_5 будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Даний договір був оформлений українською мовою та прізвище покупця було вказано як « ОСОБА_2 ».

04.04.1991 року заявник зареєстрував даний договір у ОБТІ м. Кіровограда, а 28.06.1991 року зареєструвався у ньому і з того часу постійно проживає за вказаною адресою, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2024/003782650.

Як зазначає заявник, всі його документи виписуються на прізвище « ОСОБА_3 », а частина документів радянського зразка залишилися на прізвищі « ОСОБА_2 ». Чому нотаріус, який оформляв та посвідчував договір купівлі-продажу, застосував саме такий переклад прізвища з російської мови на українську він не знає, вважає, що це пов`язано з неправильним перекладом та правописом його прізвища з російської мови на українську, вказаному факту не надавав значення.

Вказані розбіжності у правописі прізвища перешкоджають йому у реалізації прав власника та отримання належних документів для приватизації земельної ділянки за адресою місця його проживання.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Виходячи із змісту пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6ч. 1 ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає заяви про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним в свідоцтві про народження або паспорті.

У відповідності до п.12Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року(із змінами, внесеними згідно зПостановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.

Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність і обгрунтованість заяви, а тому вона підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок заявника.

Керуючись ст.ст.12,13,77,141, 263-265, 315 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кропивницька міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме, що виданий ОСОБА_4 договір купівлі-продажу від 02.04.1991 року № 2-1719 житлового будинку з спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати по справі віднести за рахунок заявника.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Кропивницька міська ради, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Ірина Миколаївна Шевченко