Рішення № 119579328, 06.06.2024, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2024 року Справа № 608/863/24

Номер провадження2-а/608/24/2024

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

представника позивача адвоката Іжука Б. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В позові вказав, що 08 березня 2024 року поліцейським відділення поліції №3 (смт Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області сержантом поліції Марціяш Я. І. було винесено постанову серії ЕНА № 1611452 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за порушення РЗ1010000. Згідно даної постанови, водій ОСОБА_1 , 08 березня 2024 року о 06 год 41 хв в м. Чорткові по вул. Центральна, керував транспортним засобом автомобілем марки «OPEL VIVARO», д. н. з. НОМЕР_1 , в якого не працював задній правий покажчик повороту. Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки, працівник поліції не міг виявити порушення, так як він рухався прямолінійно та не змінював напрямок. Перед виїздом він перевірив справність зовнішніх світлових приладів, які були справні. Просить поновити строк оскарження постанови від 08.03.2024 серії ЕНА № 1611452, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 340 гривень, згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасувати її, а провадження по справі закрити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився. Подав відзив на позов, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, позов не визнає. Зазначив, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом, в якому не працював задній правий покажчик повороту, що стверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який відповідач долучив до матеріалів справи. Отже, накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень вважає підставним та законним. Просить відмовити у задоволенні його позову.

Представником позивача адвокатом Іжуком Б. В. подано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що ОСОБА_1 при винесенні постанови про адміністративне правопорушення не було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, що позбавило його їх реалізації а також вказує на те, що відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів щодо виявлення несправності покажчика повороту, зокрема, під час руху транспортного засобу ОСОБА_1 ..

Адвокат Іжук Б. В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить задоволити з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.

Вислухавши адвоката Іжука Б. В., дослідивши письмові та електронні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких мотивів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідновимог ст.72Кодексу адміністративногосудочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владнихповноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1611452, ОСОБА_1 08 березня 2024 року о 06 год 41 хв в м. Чорткові по вул. Центральна, керував транспортним засобом автомобілем марки «OPEL VIVARO», д. н. з. НОМЕР_1 , в якого не працював задній правий покажчик повороту, чим порушив Р31010000, за що на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Судом було оглянуто відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції.

Згідно даноговідеозапису суд вбачаєфакт порушення ОСОБА_1 Правил дорожньогоруху,а саме пункту: 9.2, оскільки, правий світловий покажчик повороту транспортного засобу не працював, що визнав і сам ОСОБА_1 . При цьому він пояснив, що перед виїздом він перевіряв свій транспортний засіб, який був справним, можливо вказана поломка сталася вже під час руху автомобіля.

Розгляд справи поліцейським на місці зупинки автомобіля позивача належним чином не був проведений.

Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання

З відеозапису з нагрудної камери вбачається, що всупереч вимогам закону, поліцейський не роз`яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП .

Верховний Суд у постанові № 607/7989/20 від 05.03.2020 зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - поліцейським) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП.

З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд не має підстав дійти до висновку, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначив наступне: «…У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи».

Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, що відповідає нормам закону.

Оскільки, позивач отримав копію постанови після звернення адвоката із запитом до ВП №3 (смт Гусятин) Чортківського РВП ГУНП 22.03.2024, внаслідок чого пропустив строк звернення до суду, то суд задовольняє клопотання про поновлення строку оскарження постанови.

Отже, в зв`язку з наведеним, а саме, недотриманням поліцейським процедури винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, позов підлягає задоволенню, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1611452 від 08.03.2024 відносно позивача - скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 122, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 122, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови від 08 березня 2024 року серії ЕНА № 1611452.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського ВП №3 (смт Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області сержанта поліції Марціяша Ярослава Івановича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1611452 від 08.03.2024, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційногоадміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з оригіналом

Суддя: /підпис/

Рішення набрало законної сили «___» ___ року.

Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/863/24, яка зберігається Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано «____»_____року.

Секретар: