Ухвала суду № 119578446, 04.06.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5399/24

Провадження № 1-кп/204/931/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023040000000217 внесений доЄдиного реєструдосудових розслідувань 15 березня 2023 року,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання вказав, що на даний час наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме останні можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки вчинили кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді 15-ти років позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, а також, володіють інформацією, щодо повних анкетних даних потерпілих, свідків, понятих, які були присутні під час проведення слідчих дій за даним кримінальним провадженням. У разі встановлення цих осіб, останні можуть намагатись впливати на потерпілих, свідків, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Так, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Свідки та потерпілі заявляли що побоюються тиску на них з боку обвинувачених, а тому зазначене підтверджує наявність ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. За такихобставин ризиквпливу напотерпілих тасвідків існуєне лишена початковомуетапі кримінальногопровадження призібранні доказів,а йпродовжує існуватина стадіїсудового розглядудо моментубезпосереднього отриманнясудом показаньвід такихосіб тадослідження їхсудом.Відтак,з оглядуна туобставину,що допитпотерпілих тасвідків уданому кримінальномупровадженні щене розпочатийі йоголише тількислід провести,є підставивважати пропродовження існуваннявказаного ризику.Можуть вчинитиінше кримінальнеправопорушення чипродовжити кримінальнеправопорушення,у якомуобвинувачуються враховуючите,що обвинуваченізаймалися незаконноюдіяльністю тривалийчас вскладі групи,не маютьофіційного джереладля існування.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні клопотань прокурора, оскільки наявність ризиків є лише припущенням сторони обвинувачення. Жодного впливу з боку обвинувачених на потерпілих немає, та й прокурором не було надано доказів здійснення такого впливу останніми. Жодних звернень потерпілих щодо здійснення на них впливу не має. Окрім цього, жодних речей чи документів, які б могли знищити чи спотворити його підзахисні немає. Його підзахисні жодним чином не бажають переховуватись від суду, а навпаки бажають довести свою невинуватість. Просив застосувати до його підзахисних запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав доводи адвоката ОСОБА_5 . Суду пояснив, що відповідно до наявних характеризуючих матеріалів відносно його підзахисних, останні позитивно характеризуються. Окрім цього, у його підзахисних наявні хронічні захворювання. Прокурором не надано будь-яких доказів того факту, що виконання покладених на його підзахисних обов`язків буде не можливим під час застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисників. Суду пояснив, що вони з першого дня повномасштабного вторгнення допомагали ЗСУ. Облаштовували блокпости та бомбосховища. Допомагали переселенцям. В нього не було жодних намірів використовувати людей. Він є віруючою людиною. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисників.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисників. Суду пояснив, що коли обрали відносно інших обвинувачених запобіжні заходи, він та Компанієць знали про це, однак вони прийшли самі до відділу поліції, де їм і було вручено повідомлення про підозру. Він нікуди не тікав, не ховався від правоохоронних органів. Вразі зміни йому запобіжного заходу він переховуватись не буде.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку захисників. Суду пояснив, що вони працювали та будували захисні споруди, нікуди не ховались та не тікали. А коли йому вручили повідомлення про підозру і відпустили додому на тиждень, то на суд він прийшов самостійно.

Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав думку захисників. Суду пояснив, що він зовсім не розуміє, що відбувається. Він є віруючою людиною. Він ні від кого не ховався, та ховатися не має наміру.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку захисників.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, а також клопотання захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший не пов`язаний із триманням під вартою та зменшення розміру застави, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора, у зв`язку з чим в задоволенні клопотань захисників та обвинувачених слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалами Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2024 року було продовжено обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10 червня 2024 року із визначенням розміру застави.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІцього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 186 КПК України, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Главою 18 КПК України врегульовано питання про запобіжні заходи та затримання особи, зокрема згідно ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 177 КПК України,метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбаченіст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК Українислідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За змістом положень ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України,підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Прокурором усвоїх клопотаннях,а такожу судовомузасіданні зазначено,що уобвинувачених існуютьризики,передбачені п.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,а саме:можуть переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята/абосуду,оскільки останнівчинили тяжкекримінальне правопорушення,за якепередбачено покаранняу виглядіпозбавлення волістроком доп`ятнадцяти років,на теперішнійчас встановленийтой факт,що обвинуваченіне маютьтісних соціальнихзв`язків;можуть незаконновпливати напотерпілих,свідків,експертів уцьому жкримінальному правопорушенні; можуть вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

Так, відповідно до обвинувального акту обвинувачені: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 149 КК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд не вправі на стадії підготовчого судового засідання вирішувати питання щодо винуватості особи, належності та допустимості доказів на підтвердження такої винуватості.

Між тим, суд виходить з вірогідності причетності обвинувачених до вчинення кримінальних правопорушень, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень.

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, окрім цього існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, можуть вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що обвинувачені: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років, та від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а тому з великою ймовірністю обвинувачені можуть вчиняти дії щодо уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Судом також береться до уваги й той факт, що на території України, починаючи, з 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, а тому у обвинувачених збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості в повному обсязі виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинувачених.

Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на потерпілих, свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками та експертами, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Ризик впливу на потерпілих, свідків та експертів, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.

Оскільки, на даний час триває стадія підготовчого судового провадження потерпілі, свідки та експерти, ще не були допитані судом, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинувачених на потерпілих, свідків та експертів, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить й термін вчинення обвинуваченим інкримінованих їм відповідно до обвинувального акту кримінальних правопорушень, а саме більш ніж сім місяців, групою осіб, що в свою чергу може свідчити про те, що в разі обрання відносно останніх більш м`якого запобіжного заходу, останні матимуть можливість продовжити вчинення кримінальних правопорушень.

Отже, встановлені під час розгляду клопотань обставини у своїй сукупності дають достатні підстави стверджувати, що наявні ризики, у достатній мірі виправдовують подальше застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд зазначає наступне.

Як вбачається з пред`явленого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачення, останні здійснювали вербування, переміщення та переховування людей з метою їх експлуатації у формі примусової праці. Таким чином, застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, може призвести до можливого продовження вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються, або ж можуть вчинити інші кримінальні правопорушення.

Окрім цього, слід зазначити, що відносно обвинувачених під час досудового розслідування при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено альтернативний запобіжний захід із визначенням його розміру, який на думку суду буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Також, слід зазначити, що ухвали слідчого судді щодо обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу та визначення альтернативного запобіжного заходу, були предметом розгляду колегії суддів Дніпровського апеляційного суду, які були залишені без змін, тим самим не було встановлено порушень, які б могли бути підставою задля скасування вказаних ухвал.

Судом також враховується, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання обвинувачених під вартою, оскільки застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відтермінує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої заінтересованості обвинувачених в результатах судового розгляду, створює ймовірну можливість для їх позапроцесуальних дій.

Суд вважає, що обраний та продовжений відносно обвинувачених запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При цьому застосований до обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих їм діянь, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених судом на даному етапі не встановив.

Підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою не відпали, більш м`які запобіжні заходи не в змозі гарантувати їх належну поведінку та невілювати ризики, передбачені ст. 177 КПК України , а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.

Тому, беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винними у вчиненні кримінальних правопорушень, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинувачених з тримання під вартою на інший не пов`язаний із триманням під вартою, тому у задоволенні клопотання захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший не пов`язаний із триманням під вартою слід відмовити.

При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченим належить продовжити, згідно зі ст. 197 КПК України, строком на 60 днів із визначенням розміру застави..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-317, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2024 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2024 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2024 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2024 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2024 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2024 року включно.

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200(чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями).

Визначити відносно обвинувачених: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240(двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями).

Покласти наобвинувачених: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він/вона зареєстрований, проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього/неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-підварти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені вважаються таким, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.

В задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1