Ухвала суду № 119577239, 07.06.2024, Мар’їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/2427/24

Провадження № 1-кс/237/350/24

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

07.06.24 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052690000436 від 06 червня 2024 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за призивом, радіотелефоніста-планшетиста відділення управління 2ї ракетної батареї, зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП№ 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що 05 червня 2024 року, близько 16 год. 00 хв., солдат ОСОБА_5 перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 вживав психотропний засіб PVP-солі шляхом паління.

Після вживання вищевказаного психотропного засобу, у солдата ОСОБА_5 , виник прямий умисел на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї та іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_5 , будучи озброєним автоматом АК-74 № НОМЕР_2 , 1983 року випуску, відкрив вогонь в область даху житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_2 , та здійснив близько 30 пострілів короткими чергами, вистріливши таким чином бойовий комплект одного магазину.

Далі ОСОБА_5 пройшов у вищевказаний житловий будинок, підійшов до свого ліжка, взяв ручну осколкову гранату Ф-1, і попрямував з нею до приміщення кухні, де знаходився вхід до горища, де діючи з прямим умислом, грубо порушуючи громадський порядок і спокійні умови відпочинку осіб, які мешкають поблизу з вищевказаним домоволодінням, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті в суспільстві елементарні норми і правила поведінки, норми моралі, безпричинно, не маючи реальних приводів та підстав для застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, витягнув запобіжне кільце вказаної гранати та викинув її через вхід до горища на горище.

В результаті чого стався вибух, внаслідок якого порушено громадський порядок і спокійні умови відпочинку осіб, які мешкають поблизу з вищевказаним домоволодінням, та створено реальну загрозу для життя та здоров`я осіб, а також завдано пошкодження покрівлі житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_2 .

Далі, солдат ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на грубе порушення громадського порядку, перебуваючи в приміщенні кухні, вищевказаного будинку, перед входом на горище, замінив порожній магазин автомата на повний, та здійснив ще чотири постріли короткими чергами по 3 патрона в область входу до горища.

Після вчинення вказаних дій, солдат ОСОБА_5 був затриманий співробітниками поліції.

06.06.2024 в період часу з 16:42 по 17:15, в порядку затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, затримано ОСОБА_5 .

Також, під час досудового розслідування були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого останньому повідомлено про підозру.

На думку сторони обвинувачення, на теперішній час наявні ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які є підставою для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у зв`язку із чим слідчий просить обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні залишив питання щодо клопотання про обрання запобіжного заходу відносно нього на розсуд суду.

Захисник у судовому засіданні залишила питання щодо клопотання про обрання запобіжного заходу відносно її підзахисного на розсуд суду.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що тримання під вартою є одним із видів запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України та містить необхідні відомості, які є обов`язковими в розумінні Закону.

Згідно вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею враховується практика ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Наявність обґрунтованої підозри, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах, доданих до клопотання, приходить до висновку, що сукупність вищенаведених матеріалів дають підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення.

На теперішній час ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, санкцією статті за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років за відсутності альтернативного виду покарання, тобто вказаний злочин є умисним тяжким злочином проти громадського порядку та моральності, що вказує на наявність нормативних підстав для застосування відносно вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , слідчим суддею також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

1. Підозрюваний незаконно впливатиме на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні.

Наявність вищеозначеного ризику підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, маючи значний та тривалий досвід застосування зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу, будучи обізнаним із тим, що ключовими доказами у вказаному кримінальному провадженні є показання свідків та потерпілого від кримінального правопорушення, перебуваючи у районі бойових дій в умовах безпосереднього зіткнення із ворогом та маючи на руках ввірену йому для службового користування зброю та маючи безперешкодний доступ як начальник до інших засобів ураження живої сили, перебуваючи на волі, матиме усі можливості вплинути на свідків у вказаному кримінальному правопорушенні з числа інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема, на своїх співслужбовців, інших свідків, у тому числі шляхом погроз вбивством, заподіянням тілесних ушкоджень таким свідкам та потерпілим із використанням зброї.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

2. Підозрюваний вчинить інше кримінальне правопорушення.

Наявність вищеозначеного ризику підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вчинити злочин проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема, самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України), дезертирство (ст. 408 КК України), самовільне залишення поля бою (ст. 429 КК України) тощо, тим самим створивши умови для переховування його від органів досудового слідства та суду та унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні.

Крім цього, наявний ризик здійснення підозрюваним незаконного впливу на свідків, потерпілих у вказаному кримінальному провадженні вказує на можливість вчинення підозрюваним дій, що утворюють інші склади кримінальних правопорушень, зокрема, ст. 405, 406, 426-1 КК України, які пов`язані із застосуванням насильства або погрозою застосування насильства відносно військовослужбовців.

3. Підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наявність вищеозначеного ризику підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, матиме доступ до документів та речових доказів у кримінальному провадженні та, з урахуванням тяжкості покарання, зможе знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

4. Підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність вищеозначеного ризику підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , з урахуванням тяжкості покарання (до 7 років позбавлення волі за відсутності альтернативних видів покарання), може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, виїхати за кордон, на тимчасово окуповану територію тощо. Вказаний ризик також підтверджується тим, що підозрюваний проходить службу у районі бойових дій у безпосередній наближеності до тимчасово окупованої території та має можливість перетнути лінію розмежування та тим самим ухилитися від процедури притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, вважаю, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків. Так, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть попередити можливість переховування ОСОБА_5 , від органів досудового розслідування та (або) суду та можливість впливу ним на підозрюваних, свідків, експерта у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні у зв`язку з чим слідчий суддя, вважає за можливе визначити розмір застави, який становитиме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052690000436 від 06 червня 2024 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Тростянець Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової служби за призивом, радіотелефоніста-планшетиста відділення управління 2ї ракетної батареї, зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , терміном на 60 діб, тобто до 04.08.2024рокувключноз утриманнямйого нагауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 у ЗСУ з місцем дислокації в АДРЕСА_2 , із альтернативою визначення запобіжного заходу у вигляді застави.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 06 червня 2024 року 16 години 42 хвилин.

Розмір застави згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначати у 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.

Реквізити рахунку для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області; код отримувача (код за ЄДРПОУ 26288796); банк отримувача ДКСУ, м. Київ; рахунок отримувавча UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на підозрюваного на строк два місяці.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Дата документу 07.06.24