Рішення № 119572999, 03.05.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 141/81/24

Провадження № 2-а/127/64/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 травня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Гуменюка К.П.,

за участю секретаря судового засідання: Лужанської А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ББА №335509 від 09.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

вимоги позивача: постанову серіїББА №335509від 09.02.2024про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі, відносно нього скасувати та стягнути з відповідача на його користь 605 гривень 60 копійок витрат по оплаті судового збору.

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ББА №335509 від 09.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Згідно з ухвалою судді Оратівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2024 року матеріали справи №141/81/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови серії ББА №335509 від 09.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передано за територіальною підсудністю на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області. Згідно з ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ББА №335509 від 09.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що згідно з постановою серії ББА №335509 від 09.02.2024 інспектора РПП сектору поліцейської діяльності №1 ВП №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень за те, що 09 лютого 2024 року о 14.20 год. на дорозі Р - 17 між с. Якимівка та с. Бугаївка, 101 км, він, керуючи автомобілем марки «Рено-експрес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено, пункт 8.4. Правил дорожнього руху України.

Проте, із зазначеними у оскаржуваній постанові обставинами начебто скоєння адміністративного правопорушення він не згоден, оскільки порушень правил дорожнього руху, що йому інкримінується, не здійснював.

Жодного із перелічених в ст. 251 КУпАП доказу в оскаржуваній постанові інспектором поліції Щербою О.В. не наведено. Отже, інспектор поліції Щерба О.В. порушив принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки про розгляді справи про адміністративне правопорушення було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних сприйняттях співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини. Посилання на належні та конкретні докази, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення. У разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення, які, відповідно до ст. 252 КУпАП, повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів надалі виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові. З наведеного слідує, що його безпідставно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №335509 від 09.02.2024, та стягнути з відповідача на його користь сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 251 КУпАП (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Як вбачається з оскаржуваної постанови серії ББА №335509, 09 лютого 2024 року о 14.20 год. на автодорозі Р-17 с. Якимівка с. Бугаївка км 101 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Рено-експрес», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушив п.п. 8.4 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІІІ, поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменному одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, інспектором поліції жодного із перелічених в ст. 251 КУпАП доказу в оскаржуваній постанові не наведено.

У своєму відзиві відповідач зазначив, що обставини вчинення позивачем правопорушення підтверджуються складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності.

З цього приводу слід зазначити, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Таку позицію виклав Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 р. по справі №338/1/17.

Представник відповідача надав суду як доказ відеозапис події, яка мала місце за участю позивача. Однак, слід зазначити, що Верховний Суд, розглядаючи справу №428/2769/17, зробив висновок, що відповідно до положень ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім усього, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. У разі відсутності у відповідній постанові посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, подальше посилання поліцейських в суді на наявність такого відеозапису та надання його як доказу в суді (у разі оскарження) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити, крім інших відомостей, відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Однак, як вбачається із оскаржуваної постанови, відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, в постанові відсутній.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам, передбаченим статям 283 і 284 КУпАП, відповідач не навів належних та допустимих доказів правомірності винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №520/6006/21, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Оскаржувана постанова серії ББА №335509 від 09.02.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення складена відносно позивача ОСОБА_1 не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС Українипередбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановленоЗаконом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI(зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за подання до суду даної позовної заяви ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (а.с. 2, 5).

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 122, ст. 247, 293КУпАП ст.ст.72,77,118-119,122,243-244,246, 262, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ББА №335509 від 09.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.

Постанову серії ББА №335509 від 09.02.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, винесену інспектором РПП сектору поліцейської діяльності №1 ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Щербою Олександром Васильовичем, скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40108672, юридична адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК