Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №461/4131/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2024 року Галицький районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Старовецька С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіональнго управління Міністерства юстиції (м.Одесв), третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м.Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіональнго управління Міністерства юстиції (м.Одесв), третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позову вказує на те, що 25 липня 2023 року на електронний носій «ДІЯ» отримав від Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.07.2023 року у виконавчому провадженні ВП №69359699, яке було відкрито 08.07.2022 року на підставі постанови Галицького районного суду м. Львова від 28.12.2021 року у справі № 461/10600/21, провадження № 3/461/5104/21 про конфіскацію транспортного засобу у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 автомобіля марки "MERCEDES-BENZ" С240. Реєстраційний номер НОМЕР_1 . VIN-код НОМЕР_2 . країна реєстрації - Республіка Литва, стягувач Львівська митниця, на підставі п. 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження. Так як в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника ОСОБА_1 відсутнє визначене виконавчим документом майна, яке за виконавчим документом підлягає конфіскації, у задоволенні заяви відділу державної виконавчої служби про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з боржника вартості транспортного засобу який підлягав конфіскації Галицьким районним судом м. Львова - відмовлено. В зв`язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень є запис про завершення примусового виконання, але станом на 28 грудня 2023 року запис з Єдиного реєстру боржників запис не вилучено, ОСОБА_1 28 грудня 2023 року звернувся до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, однак отримав відповідь про те, що підстав для вилучення запису з Єдиного реєстру боржників немає. Враховуючи наведене, просить позов задоволити та зобов`язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 як боржника у виконавчому провадженні № 69359699.
Ухвалою суду 23 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що АТ «Ідея Банк» не погоджується із позовом, вважає його безпідставним та необгрунтовним.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень третіми особами відсутня, а відтак, суд вважає можливим проводити судове засідання та винести рішення по справі у відсутності третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Водночас, суд врахував, що відповідно до ч. 2ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Суду також не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість відповідача та представників третіх осіб прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, а також неможливість забезпечить участь у судовому засіданні уповноваженого представника.
З врахуванням тривалості провадження у справі, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положеньст. 16 ЦК Україниособа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження ВП № 69359699, яке було відкрито 08 липня 2022 року на підставі постанови Галицького районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року у справі № 461/10300/21 відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього стягнення у виді конфіскації транспортного засобу автомобіля марки транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-benz с240», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Республіка Литва.
08.07.2022 державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника - транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-benz с240», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Республіка Литва.
08.07.2022 державним виконавцем винесена постанова про розшук транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-benz с240», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Республіка Литва.
Боржник ОСОБА_1 прийшов на прийом до державного виконавця та надав пояснення, що транспортний засіб, який підлягає конфіскації за виконавчим документом, а саме: автомобіль марки «Mercedes-benz с240», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Республіка Литва, потрапив у дорожню транспортну пригоду.
08.10.2018 на зазначений транспортний засіб ухвалою слідчого судці Центрального районного суду м. Миколаєва було накладено арешт як на засіб вчинення кримінального правопорушення, який зберіг на собі його сліди, з метою його огляду, проведення експертизи технічного стану автомобіля, слідчих експериментів обставин виникнення та розвитку ДТП за участю свідків та очевидців даної події.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.01.2019 арешт транспортного засобу скасовано, транспортний засіб передано ОСОБА_1 .
Отримавши транспортний засіб, ОСОБА_1 звернувся до судового експерта з питанням щодо можливості відновлення транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-benz с240», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження, ринкова вартість представленого автомобіля Mercedes-Benz С 240 (W203), реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN- код НОМЕР_2 , становить: 47481,80 грн. Відновлення транспортного засобу економічно недоцільно.
Для зміни порядку виконання вищевказаної постанови суду начальник Металургійного відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Климової Марії звернулась з заявою до Галицького районного суду міста Львова, в якій просила суд змінити спосіб та порядок виконання постанови № 461/10600/21 провадження №3/461/5104/21 виданої Галицьким районним судом міста Львова від 28.12.2021 про визнання ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.б ст.470 Митного кодексу України та накладання на нього стягнення - конфіскації транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-benz с240», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Республіка Литва шляхом стягнення з боржника - ОСОБА_1 вартості транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes- benz с240», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Республіка Литва, вартість якого, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження становила 47481,80 грн., однак у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду - відмовлено.
Таким чином, вказаний легковий автомобіль 05 жовтня 2018 року в Миколаївській області попав в дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого був признаний згідно автотранспортної експертизи в подальшому не придатний до експлуатації та ще до винесення постанови суду про його конфіскації, 23 лютого 2021 року, зданий на металобрухт і на даний момент даний легковий автомобіль був знищений (утилізований).
Крім того, Галицький районний суд міста Львова згідно постанови від 04 листопада 2022 року у справі № 461/10300/21 провадження № 3-а/461/39/22 відмовив про заміну способу і порядку виконання рішення суду.
25 липня 2023 року на електронний носій «ДІЯ», позивач отримав від Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.07.2023 року у виконавчому провадженні ВП №69359699, яке було відкрито 08.07.2022 року на підставі постанови Галицького районного суду м. Львова від 28.12.2021 року у справі № 461/10600/21, провадження № 3/461/5104/21 про конфіскацію транспортного засобу у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 автомобіля марки "MERCEDES-BENZ" С240. Реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Республіка Литва, стягувач Львівська митниця, на підставі п. 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження, так як в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника ОСОБА_1 відсутнє визначене виконавчим документом майна, яке за виконавчим документом підлягає конфіскації; у задоволенні заяви відділу державної виконавчої служби про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з боржника вартості транспортного засобу, який підлягав конфіскації Галицьким районним судом м. Львова, - відмовлено.
28 грудня 2023 року у зв`язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень є запис про завершення примусового виконання, але станом на 28 грудня 2023 року запис з Єдиного реєстру боржників запис не вилучено, позивач ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
На підставі наказу Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких нормативно- правових актів Міністерства юстиції України» від 30 березня 2022 р. № 1285/5, зокрема новим п. 23 розд. III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, передбачено, що у виконавчому провадженні, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувану.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Разом з цим, у листі Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за підписом начальна відділу Оксани Новікової від 12.01.2024 року за № 28.11-34/38801 вказано, що на виконанні в Єаксаганському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 69359699 з примусового виконання виконавчого листа № 461/10600/21 3/461/5404/21 виданого Галицьким районним судом міста Львова від 28.12.2021 про конфіскації транспортного засобу у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 автомобіля марки «Mercedes-benz Є240», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , країна реєстрації - Республіка Литва.
В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке за виконавчими документом підлягає конфіскації. У задоволені заяви відділу державної виконавчої служби про зміну способу і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з боржника вартості транспортного засобу який підлягає конфіскації судом відмовлено.
Ураховуючи викладене, державним виконавцем керуючись п. 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункті 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону, або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Оскільки у рамках виконавчого провадження № 69359699 винесено постанову про повернення виконавчого документа відповідно до п.6 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», запис у Єдиному реєстрі боржників не вилучився.
Враховуючи вище зазначене підстав для вилучення запису з Єдиного реєстру боржників немає.
З даними виводами відповідача Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивач не погоджується.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та наказу Міністерства юстиції України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України» від 30 березня 2022 р. № 1285/5, зокрема новим п. 23 розд. III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, постановапро виключеннявідомостей проборжника зЄдиного реєструборжників виноситьсядержавним виконавцеморгану державноївиконавчої службиабо приватнимвиконавцем,яким виконавчийдокумент повернутостягувану, зазаявою боржника у разі, якщо:
-при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі ч.1ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувану (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
-після повернення виконавчого документа стягувану на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувана, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;
-після повернення виконавчого документа стягувану наявні обставини, визначені ч. 1 ст. 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувану (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до ст.27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
-відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону «Про виконавче провадження» єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Згідно з Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5 (далі по тексту - Положення №2432/5) Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5 "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за №388/7709,наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року №614/5"Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за №478/26923.
Частиною 5статті 9 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до Закону України«Про виконавчепровадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» єдиний реєстр боржників це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.
Згідно Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року № 2432/5, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 року за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2015 року № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 року за № 478/26923. Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
При цьому, відповідно до п. 6 Розділу X Положення № 2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону № 1404-VIII; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1,3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Стягувач не може пред`явити на даний момент виконавчий документ до виконання внаслідок пропуску строку пред`явлення, передбаченого статтею 12 Закону №1404-VIII, і це створює для позивача статус постійного боржника: стягувач не може пред`явити документ до виконання, а відомості щодо нього не можуть бути вилучені із ЄРБ (аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 19.05.2022 по справі № 420/15082/20).
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Балдеа проти Румунії, 15 лютого 2017 року, Гелле проти Фінляндії, 19 лютого 997 року) з тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення суду повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
В зв`язку з тим, що 08.07.2022 року Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження АСВП № 69359699 та 25 липня 2023 року дане виконавче провадження було завершено за п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та виконавчий документ повернутий стягувачу, на момент звернення до суду, повторно на примусове виконання виконавчих документів стягувач не подав.
Відповідно статтею 303КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Аналогічні положення закріплено у п.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 1 ч. 4 та ч. 5 ст.12цього Закону визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Відповідно до ч.5 ст.37Закону України«Про виконавчепровадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
При цьому, у ст.40Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.
Так, у ч. 1 ст.40Закону України«Про виконавчепровадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, останній наголошує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, за правовою позицією Суду, є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:- втручання держави у право особи повинне мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними; - якщо можливість втручання у право особи передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання; - втручання у право особи, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції лише в тому випадку, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її права.
Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Конвенція в статті 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, характерного для України, як і в цілому для держав континентальної системи права, Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті ст.1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing possessions), але й цілу низку інтересів економічного характеру (активи (assets)).
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
Відповідно до ст. 16 ЦК України. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 4 ЦПК України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.76, ч.4 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та складають предмет доказування.
Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В даному випадку виконавче провадження №69359699 було завершено 25 липня 2023 року, що підтверджується витягом з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
При цьому, докази повторного пред`явлення стягувачем виконавчого листа до виконання, у межах встановленого законодавством строку, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, стягувач у виконавчому провадженні №69359699 не вчиняє активних дій з метою пред`явлення виконавчого листа до виконання.
Проте, відомості щодо ОСОБА_1 містяться в Єдиному реєстрі боржників.
З урахуванням наведеного, позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.258,259,263-265,280-284 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
позов задовольнити.
Зобов`язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (50065, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, вул. Віталія Матусевича, 41, код ЄДРПОУ 34545897) виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), як боржника у виконавчому провадженні № 69359699.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Р. Волоско
Судове рішення № 119571570, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 05.06.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/4131/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: