Ухвала суду № 119570958, 17.04.2024, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду

Справа № 495/6041/23

Номер провадження 2-к/495/3/2024

17 квітня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Червинській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський клопотання Суду Комрат офіс Чадир-Лунга, Республіка Молдова про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Комрат офіс Чадир-Лунга від 07 грудня 2022 року, суд

ВСТАНОВИВ:

До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло клопотання Суду Комрат офіс Чадир-Лунга, Республіка Молдова про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Комрат офіс Чадир-Лунга від 07 грудня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави державне мито у розмірі 486,23 лей.

Вказане клопотання мотивовано тим, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає на території України.

Згідно матеріалів справи судом 12.06.2023 року направлено запити до органів реєстрації місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У Єдиному державному демографічному реєстрі відомостей про місце реєстрації боржника знайдено не було.

Судові повістки про виклик до суду направлялися за останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 .

У місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення подано не було.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2024 року призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання Суду Комрат офіс Чадир-Лунга, Республіка Молдова про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Комрат офіс Чадир-Лунга від 07 грудня 2022 року.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч. 5 ст. 467 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Оскільки до судового засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали клопотання приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Суду Комрат офіс Чадир-Лунга від 07 грудня 2022 року справа № 2-703/2022 (2-22141346-23-2-28092022) задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну у сторону збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на основі рішення Суду Комрат офіс Чадир-Лунга від 09 листопада 2020 року з 875,55 лей до 1350,65 лей. Вказаним рішенням також стягнуто з відповідача ОСОБА_1 в дохід держави державне мито у розмірі 486, 23 лей.

Відповідно до довідки судді суду Комрат офіс Чадир-Лунга Мунтян В.С. за № 2944 від 06.04.2023 року рішення суду Комрат офіс Чадир-Лунга від 07 грудня 2022 року за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів набрало законної сили 09.01.2023 року.

Відповідно до довідки судді суду Комрат офіс Чадир-Лунга Мунтян В.С. за № 2945 від 06.04.2023 року вказане вище рішення в частині стягнення на користь Республіки Молдова держмита не було виконано.

Відповідно до довідки судді суду Комрат офіс Чадир-Лунга Мунтян В.С. за № 2945 від 06.04.2023 року відповідач ОСОБА_1 був сповіщений законним способом про судове засідання. Долучено копію супровідного листа та заяви ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи за принципом взаємності.

У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Рішення іноземного суду може бути пред`явлене до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлене до примусового виконання протягом усього строку стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки. (ст. 463 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

У пункті 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» роз`яснено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни. Відповідно до міжнародних договорів України суд відмовляє у задоволенні клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду у випадках, коли: згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої постановлено рішення, воно не набрало законної сили, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до набрання законної сили; відповідач не брав участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик у суд; у справі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав на території Договірної Сторони, де має бути визнано й виконано рішення, вже було постановлено рішення, що набрало законної сили, або установою цієї Договірної Сторони раніше було порушено провадження, або ж є визнане рішення суду третьої держави; згідно з положеннями даного міжнародного договору, а в не передбачених ним випадках згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано й виконано, справа належить до виключної компетенції її установи, спір вирішено не компетентним судом; відсутній документ, що підтверджує угоду сторін у справі про договірну підсудність; закінчився строк давності примусового виконання, передбачений законодавством Договірної Сторони, суд якої виконує доручення. У зазначених випадках згідно з Угодою суд відмовляє у визнанні та виконанні й арбітражного рішення.

Надання дозволу на виконання вищезгаданого рішення суду було передбачено Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, ратифікованою Верховною Радою України від 10 листопада 1994 року, яка набула чинності для України 14 липня 1995 року.

Проте, Верховна Рада України 01 грудня 2022 року прийняла Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Законом передбачено зупинення дії Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь відповідно до ст. 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів і вихід з цих міжнародних договорів відповідно до ст. 54 Віденської конвенції та ст. 84 Конвенції 1993 року.

На двосторонньому рівні у відносинах з Молдовою діє Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах (далі Договір).

Згідно зі ст. 3 Договору в справах, що охоплюються цим договором, установи юстиції зносяться між собою за посередництвом центральних органів, якщо інше не передбачено цим договором. В розумінні цього Договору центральними органами є: з боку України Міністерство юстиції та Генеральна Прокуратура, а з боку Республіки Молдова Міністерство юстиції та Прокуратура Республіки Молдова. Центральні органи можуть домовитися, що установи юстиції договірних сторін зносяться між собою безпосередньо.

Відповідно до ст. 4 Договору договірні сторони надають взаємну правову допомогу шляхом виконання окремих процесуальних дій, зокрема, складання та пересилки документів, виконання доручень про вручення документів.

При цьому, за приписами ст. 5 Договору, у справах, що охоплюються цим договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої договірної сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної сторони або англійську чи російську. Якщо стосовно положень цього Договору вимагається додавати до документів, які пересилаються, їх переклад на мову іншої договірної сторони, ті переклади мають бути здійснені офіційним перекладачем, або нотаріусом, або посадовою особою запитуваної установи, або дипломатичним представництвом чи консульською установою договірної сторони.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 48 Договору за умов, передбачених цим Договором, Договірні Сторони визнають і виконують на своїй території рішення, винесені на території іншої Договірної Сторони, а саме: 1) рішення судів з цивільних справ; 2) рішення судів з кримінальних справ в частині, що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Статтею 49 Договору передбачено, що рішення, зазначені в статті 48, підлягають визнанню і виконанню на території іншої Договірної Сторони, якщо:

1) згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене, воно набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, також рішення, що не набрали законної сили, але підлягають виконанню;

2) суд, який виніс рішення, був компетентним на підставі цього Договору, а в випадку відсутності такого врегулювання в Договорі - на підставі законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане;

3) сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином,

4) справа між тими самими сторонами не була вже вирішена з винесенням рішення судом тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, і якщо між тими самими сторонами не була раніше порушена справа в суді тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане;

5) рішення органу третьої держави між тими самими сторонами і в тій самій справі не було вже визнане або виконане на території тієї Договірної Сторони, де рішення має бути визнане і виконане,

6) при винесенні рішення застосовано законодавство відповідно з цим Договором, а у випадку відсутності такого врегулювання у Договорі - на підставі законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що рішення Суду Комрат офіс Чадир-Лунга, Республіка Молдова від 07 грудня 2022 року № 2-703/2022 було ухвалено за відсутності відповідача, ОСОБА_1 , який був своєчасно та в належній формі повідомлений про час та місце судового розгляду у цивільній справі та яки подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 2 ст. 466 ЦПК України).

Згідно зі ст. 50 Договору клопотання про визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до відповідного суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, або також за посередництвом суду, який розглядав справу в першій інстанції.

До клопотання потрібно додати: 1) рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, якщо рішення не набрало законної сили, разом з підтвердженням, що воно підлягає виконанню, якщо це не витікає з самого рішення; 2) документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не приймала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином, згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої рішення було винесене; а в випадку обмеженої процесуальної здатності сторони - документ, який підтверджує, що та сторона була представлена належним чином; 3) завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених в підпунктах 1 - 2, на мову тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Частиною 1 та 2 ст. 51 Договору передбачено, що визнання і виконання рішення належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане. При розгляді справи суд обмежується перевіркою виконання умов, передбачених статтями 49 і 50.

До клопотання додано засвідчену копію рішення, про примусове виконання якого направлено клопотання; офіційний документ про те, що рішення набуло чинності; відомості про те, що на території Республіки Молдова рішення не виконувалося. Також надано відомості про те, що боржника було своєчасно повідомлено належним чином про розгляд справи.

Будь-яких підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не встановлено. Строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання дотримано.

Виходячи з вищенаведеного, рішення Суду Комрат офіс Чадир-Лунга, Республіка Молдова про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Комрат офіс Чадир-Лунга від 07 грудня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави державне мито у розмірі 486,23 лей, підлягає виконанню.

Статтею 52 Договору передбачає, що суд, який розглядає питання про виконання рішення про витрати, обмежується перевіркою, чи набрало те рішення законної сили і підлягає виконанню. До заяви про виконання рішення додається рішення або завірена копія частини рішення, що визначає розмір витрат, разом з підтвердженням того, що це рішення набрало законної сили і повинно бути виконано, а також завірений переклад цих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» рішення іноземних судів (судів іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, закордонних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, цього та інших законів України, якщо визнання та виконання таких рішень передбачено міжнародними договорами України або за принципом взаємності.

Відповідно до ч. 8 ст. 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Таким чином, сума, що стягується з боржника в лей, підлягає перерахунку в гривню за курсом Національного Банку України на день постановлення ухвали.

За даними Національного банку України станом на 17.04.2024 року офіційний курс української гривні до молдовського лей складає 2,2238 гривні за 1 молдовський лей.

Враховуючи наведене 486,23 молдавських лей станом на 17.04.2024 року становить 1081,28 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 462-470 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Суду Комрат офіс Чадир-Лунга, Республіка Молдова про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення суду Комрат офіс Чадир-Лунга від 07 грудня 2022 року - задовольнити.

Визнати і надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Суду Комрат офіс Чадир-Лунга від 07 грудня 2022 року № 2-703/2022, яке набрало законної сили 09.01.2023 року, в частині стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави Республіки Молдова державного мита у розмірі 486,23 лей, що за курсом Національного банку України станом на 17.04.2024 року становить 1081,28 гривень.

Після набрання ухвалою суду законної сили видати виконавчий лист який пред`явити для виконання в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.Д.Анісімова