Ухвала суду № 119562447, 06.06.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

06 червня 2024 р. № 400/2955/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №380/168 від 19.12.2023 року, відповідно до якого комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги матері та сину загиблого 24.07.2022 року у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 04.08.2022 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 01.11.2022 року №321/КЦ/14110 - в розмірі 1/3 частини 15000000 грн., в сумі 5 000 000 (п`ять мільйонів) грн. у рівних частках кожному;

- внаслідок відмови гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на користь ОСОБА_1 , матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 04.08.2022 року та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 01.11.2022 року №321/КІД/І4110, зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_4 в розмірі 1/3частини 15000000 грн., в сумі 5000000 (п`ять мільйонів) грн.

Ухвалою від 22.04.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2955/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України.

Ухвалою від 23.05.2024 року суд вирішив подальший розгляд справи №400/2955/24 проводити у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін та призначив у справі судове засідання на 04 червня 2024 року.

Судове засідання, призначене на 04.06.2024 року, відкладено на 20.06.2024 року.

05 червня 2024 року позивачкою до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення виплати 2500000 гривень сину загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , відповідно до спірного (незаконного) рішення комісії Міністерства оборони України, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №380/168 від 19.12.2023 року, до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.

В обґрунтування цієї заяви зазначено, що протоколом засідання комісії Міністерства оборони Україні розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.12.2023 року №380/168, матері ( ОСОБА_4 ) та сину ( ОСОБА_5 ) загиблого солдата ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 1/3 частини 15000000 грн, у сумі 5000000 грн. Проте, позивачка вважає таке рішення протиправним, оскільки ОСОБА_3 (батьком загиблого солдата) надано відмову від права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на користь ОСОБА_1 , матері загиблого солдата ОСОБА_2 . А тому на її думку частини одноразової грошової допомоги визначені невірно. Тому вважає, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову існуватиме необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення її прав у майбутньому та очевидність ознак протиправності рішення, оскільки на момент прийняття спірного рішення комісії було відомо про ще одну особу, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги та вже відмовилася від її отримання на користь позивачки.

Відповідно до частин першої третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Відповідно, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні є правом суду, яким він може скористатись у випадку, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви без повідомлення учасників справи.

Оскільки суд дійшов висновку про достатність наданих заявником пояснень та доказів для розгляду заяви та про відсутність, у зв`язку з цим, необхідності виклику заявника, розгляд заяви відбувся без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4 забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що 19.12.2023 року оскаржуваним рішенням матері ( ОСОБА_4 ) та сину ( ОСОБА_5 ) загиблого солдата ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу в рівних частках кожному, а саме: 1/3 частини 15000000 грн.

Згідно Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_6 .

Разом з тим, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.04.2023 року у справі №487/2007/23 встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, загиблий військовослужбовець ОСОБА_2 є батьком дитини - ОСОБА_5 , вказаний факт не заперечується.

Таким чином у відповідності до Закону України № 2011-XII на одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у даному випадку мають право три особи - батько, мати та син загиблого.

У свою чергу, згідно нотаріально засвідченого листа - відмови, ОСОБА_3 - батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є загиблим військовослужбовцем, та проходив військову службу, надав відмову на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на користь колишньої дружини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказану відмову було долучено заявницею до пакету документів на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.

19 грудня 2023 року відбулося засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та 20 грудня 2023 року витяг з протоколу № 380/168 був затверджений Міністром оборони України, згідно якого комісія дійшла висновку про призначення матері ( ОСОБА_4 ) та сину ( ОСОБА_5 ) одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168, загиблого 27.07.2022 року внаслідок смерті, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби солдата ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 04.08.2023 року та листа Кадрового центру Збройних Сил України від 01.11.2022 року №321/КЦ/1411 - в розмірі 1/3 частини 15000000 грн., в сумі 5000000 (п`ять мільйонів) грн. 00 коп, у рівних частках кожному.

Не погодившись з вказаним рішенням комісії Міністерства оборони України, оскільки воно прийнято без урахування наданої нотаріально-засвідченої відмови батьком загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на користь конкретної особи, а саме на користь своєї колишньої дружини (матері загиблого) ОСОБА_1 , оскаржила його до суду.

Позивачка вважає, що наявні підстави забезпечення позову, оскільки виплата допомоги в повному обсязі передбаченому п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 іншим особам, які також мають на неї право, призведе до порушення її прав на отримання її частки, а відновлення таких прав буде істотно ускладнено.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 16 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті Закону України № 2011-XII загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з частиною 1 статті 16-3 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Відповідно до п.4.8 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №45: Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.

Судом встановлено раніше, що ОСОБА_3 є батьком загиблого військовослужбовця та відноситься до членів сім`ї військовослужбовця, померлого під час проходження військової служби.

Таким чином, ОСОБА_3 відноситься до осіб, зазначених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

У свою чергу, згідно нотаріально засвідченого листа - відмови, ОСОБА_3 - батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є загиблим військовослужбовцем, та проходив військову службу, надав відмову на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" на користь колишньої дружини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, оскаржуваним рішенням одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 призначено матері ( ОСОБА_4 ) та сину ( ОСОБА_5 ) у рівних частках кожному.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з доводами заявниці про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить поновлення її прав.

Зокрема, відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Таким чином, виплата в повному обсязі такої допомоги, особам яким вона вже призначена, ускладнить поновлення прав матері загиблого військовослужбовця на її частку в такій допомозі та може призвести до довготривалих судових процесів.

При цьому, предметом позову є правомірність самого рішення про призначення такої допомоги.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Слід зазначити, що право інших членів сім`ї померлого військовослужбовця на призначення та виплату їм вказаної допомоги не оспорюється позивачкою, спірним є лише розподіл часток.

Як уже зазначалось судом, виплата допомоги здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-яким з інших осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Отже, при вжитті заходів забезпечення позову слід також враховувати не оспорене право інших осіб на виплату належної їм частки грошової допомоги.

Так, загальний розмір допомоги визначений пунктом 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. №168 становить 15 000 000 грн.

19.12.2023 року оскаржуваним рішенням Комісії матері та сину загиблого в період дії військового стану військовослужбовця ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000,00 грн в рівних частках кожному, тобто кожному з двох осіб.

Разом з тим, у разі задоволення позовних вимог, зокрема в частині здійснення перерозподілу такої допомоги з урахуванням частки батька загиблого військовослужбовця, який нотаріально відмовився від своєї частки на користь матері загиблого військовослужбовця, одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000,00 грн підлягає розподілу в інших частках.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд відзначає, що застосований спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету; вжиття вищезазначеного забезпечувального заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища у правовому статусі сторін до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Керуючись положеннями ст. 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 05.06.2024 року - задовольнити.

2. Зупинити виплату 2500000 гривень сину загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , призначену рішенням комісії Міністерства оборони України, яке оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №380/168 від 19.12.2023 року, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №400/2955/24.

3. Ухвала набрала законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

4. Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

5. Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

6. Повний текст ухвали складено та підписано суддею 16.05.2024 року.

Суддя А.В. Величко