Рішення № 119561937, 05.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року м. Київ№ 640/26616/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач /ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невірного зарахування періодів трудової діяльності до страхового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу періоди трудової діяльності відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 ;

- стягнути за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судовий збір та компенсацію матеріальної шкоди в розмірі 13864,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2021 відкрито провадження у справі.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 справу прийнято до провадження судді Жукової Є.О., суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідачем невірно враховано до трудового стажу періоди трудової діяльності з 01.01.2004 року по 12.12.2008 року та з 14.09.2010 року по 22.09.2011 року, які зазначені в трудовій книжці позивача.

Також, позивач вказує, що пенсійним органом не враховано до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06.10.1983 року по 25.03.1988 року на посаді майстра формувального цеха на Заводі залізобетонних конструкцій, що відноситься до Списку №2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, який дає право на пільгову пенсію.

Поряд з вказаним, позивач наполягає на тому, що внаслідок невірного обрахунку періодів трудової діяльності та включення їх до страхованого стажу, позивачу завдано матеріальної шкоди орієнтовним розміром 13864 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав необґрунтованості, зазначив, що страховий стаж до 2004 року зараховується відповідно до записів трудової книжки, проте, періоди з 24.06.1983 по 06.10.1983 та з 01.12.1989 по 01.02.1990 не відображені в записах трудової книжки НОМЕР_1 , оформленій на ім`я ОСОБА_2 . Крім того, відсутні будь-які уточнюючі документи, які підтверджують роботу в даний період, тому не враховано при визначені розміру пенсії.

Громадянин ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером і тому стаж враховано по дату звернення із заявою про призначення пенсії тобто по 30.11.2020, в Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутні підстави для зарахування стажу по 01.09.2021 року, оскільки у позивача з моменту звернення до управління щодо призначення пенсії страховий стаж становить менше 24 місяців страхового стажу після призначення і тому відсутні підстави для розрахунку страхового стажу по 01.09.2021.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсію за віком призначено згідно із заявою ОСОБА_1 від 05.01.2021 з 21.10.2020, із врахуванням страхового стажу 35 р. 9 м. 9 д.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.03.2021 №2600-0305/8/38114 повідомлено позивача про розгляд заяви ОСОБА_1 та додатково надані документи, проведено перерахунок пенсії щодо зарахування стажу навчання згідно заяви від 26.01.2021 №1091.

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою №12186/Г-2600-21 від 20.04.2021, в якій просив, в якій просив підтвердити трудовий стаж ОСОБА_1 та із зерненням №12188/Г-2600-21 від 20.04.2021, в якому просив надати інформацію щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , а саме: механізму нарахування пенсії, переліку документів, які використовувалися під час нарахування та здійснення перерахунку пенсії, формул та коефіцієнтів, які використовувалися під час нарахування та здійснення перерахунку пенсії, розрахунку трудового та страхового стажу.

Листом від 14.05.2021 №12881-12186/Г-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві проінформувало позивача, що згідно матеріалів пенсійної справи загальний стаж, який враховано при визначені розміру пенсії становить 40 років 7 місяців 3 дні обчислений по 30.11.2020.

Страховий стаж становить 487 місяців - кількість місяців страхового стажу 40 років х 12 (кількість місяців в році) = 480 + 7 (місяці стажу), виходячи із статті 25 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування коефіцієнт стажу, який застосовувався при розрахунку розміру пенсії склав 0,40583.

Пенсію обчислено з урахуванням заробітної плати, визначеної за періоди роботи з 01.01.1995 по 31.12.1999 та з 01.07.2000 по 30.11.2020 роки.

Розрахунок_заробітної плати:

Зп = 9118,81 грн. х 2,05605 ( 500,51163 : 243,43359) = 18748,73, де:

9118,81 грн. - середня заробітна (дохід) в Україні за 3 попередні роки;

2,05605- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати;

500,51163 - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць;

243,43359 - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи після оптимізації.

Розмір пенсії з 21.10.2020 року становить 7694,40 грн., із них: розмір пенсії за віком (ст.27) (18748.73 * 0.40583) 7608.80 грн., доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч. 1. абз.2) (за 5 років) 85.60 грн., загальний розмір пенсії 7694.40 грн.

Не погоджуючись з порядком розрахунку та призначення пенсії, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються: основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Так, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розроблено Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П розмір пенсії, у гривнях; Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Частиною 1 статті 28 Закону №1058 визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

З огляду на ч.4 ст.42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Позивач, обґрунтовуючи позов зазначає, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 невірно було враховано до трудового стажу періоди трудової діяльності з 01.01.2004 року по 12.12.2008 року, з 14.09.2010 року по 22.09.2011 року, які зазначені в Трудовій книжці ОСОБА_1 , а також період роботи з 06.10.1983 по 25.03.1988 на посаді, що відноситься до Списку №2.

Так, з трудової книжки позивача вбачається наступне:

06.10.1983 прийнятий на посаду майстра зі шкідливим умовами роботи Заводу залізобетонних конструкцій;

23.04.1984 переведений на посаду зам. начальника формувального цеха;

12.12.1984 переведений на посаду майстра формувального цеху;

07.03.1986 переведений на посаду начальника формувального цеху;

25.03.1988 звільнений у зв`язку із призовом на військову службу;

08.01.2002 прийнятий на посаду майстра ЗАТ Фірма Спецвисотмонтаж;

03.07.2008 переведений на осаду начальника виробничої бази;

12.12.2008 звільнений за угодою сторін;

26.12.2008 розпочато виплату по безробіттю;

20.12.2009 припинено виплату по безробіттю;

14.09.2010 зарахований на посаду виконроба ТОВ «Велбуд»;

22.09.2011 звільнений за власним бажанням.

Пенсійним органом розрахований загальний стаж ОСОБА_1 при визначенні розміру пенсії, який становить 40 років 7 місяців 3 днів, а саме:

01.09.1978-24.06.1983 навчання у вищих/середніх НЗ 4 року 9 місяців 24 дні;

06.10.1983 23.04.1984 6 місяців 18 днів;

24.04.1984 - 12.12.1984 - 7 місяців 19днів;

13.12.1984 - 07.03.1986 1 рік 2 місяців 25 днів;

08.03.1986-25.03.1988 2 роки 0 місяців 18 днів;

31.03.1988 01.12.1989 військова служба 1 рік 8 місяців 1 день;

01.02.1990-12.01.1993 2 роки 11 місяців 12 днів;

13.01.1993 01.12.1993 10 місяців 19 днів;

02.12.1993 03.01.2002 8 років 1 місяць 2 дні;

08.01.2002 31.12.2003- 1 рік 11 місяців 24 дня;

01.01.2004- 25.12.2008 5 років 0 місяців 0 днів;

26.12.2008 19.07.2009 безробіття 7 місяців 19 днів;

06.10.2009 20.12.2009 безробіття 2 місяці 16 днів;

14.09.2010 31.08.2011 10 місяців 2 дні;

29.09.2011 30.11.2020 - 9 років 1 місяць 14 днів.

З системного аналізу записів трудової книжки, розрахунку стажу позивача вбачається, що періоди трудової діяльності, на які посилається позивач, записи про які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 зараховані до загального страхового стажу позивача, що спростовує твердження позивача про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Зі змісту позову вбачається, що позивач, розраховуючи свій стаж, вказує, що останній становить 41 рік 9 місяців 2 дні.

Суд акцентує, що пенсія за віком призначена позивачу з 21.10.2020, що не спростовується позивачем. Натомість, позивач розраховує свій трудовий стаж станом на вересень 2021 року.

З приводу вказаного, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Водночас абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії (попереднього перерахунку) пенсії.

В свою чергу, ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. […].

Верховний Суд в постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 600/42/16-а навів висновок про те, що пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно визначати розмір заробітної плати (доходу), з яких обчислюється пенсія, натомість здійснює розрахунок такої на підставі документів, поданих особою при зверненні за її призначенням і наявних в матеріалах пенсійної справи, або пізніше, в порядку, встановленому для перерахунку пенсійної виплати, у межах передбачених законом строків відповідно до документів, поданих пенсіонером, в тому числі додатково разом з відповідною заявою.

В постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 2-а-12938/11 Верховний Суд вказав, що перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено ч. 4 ст. 42 Закону № 1058. Цією нормою визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Отже, аналіз положень абз. абз. 1-3 ч. 4 ст. 42 у взаємозв`язку з нормою ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 зумовлює такі висновки:

- за загальним правилом у разі виникнення підстав для перерахунку пенсії по стажу такий перерахунок проводиться із заробітної плати, з якої обчислена пенсія (абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058);

- пенсіонер може висловити бажання, щоб перерахунок пенсії проводився із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 (абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058), однак таким правом пенсіонер може скористатися у разі виникнення права на перерахунок пенсії з підстав, визначених абз. абз. 1, 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 (йдеться про наявність після призначення (попереднього перерахунку) пенсії не менше 24 місяців страхового стажу, а якщо набутого після призначення (попереднього перерахунку) страхового стажу менше ніж 24 місяці не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) пенсії).

Отже, з моменту призначення пенсії (21.10.2020) до моменту звернення позивача із заявою від (20.04.2021), як і до моменту звернення з даним позовом до суду, не минуло два роки, а відтак для проведення чергового перерахунку пенсії із врахуванням стажу, набутого після призначення пенсії підстави відсутні, отже, протиправної бездіяльності відповідача судом також не встановлено.

За таких обставин суд дійшов висновку, що доводи та розрахунки позивача носять суб`єктивний характер через незадоволення загальним рівнем пенсійного забезпечення. Але вказані сумніви та припущення позивача суд не може покладати в основу судового рішення за відсутності у позові та доданих доказах посилань на невідповідність даних за конкретний період з обґрунтуванням, що саме такі відхилення призвели до порушення прав позивача при обчисленні пенсії.

Таким чином, порушень прав чи інтересів позивача при обчислення відповідачем пенсії з боку позивача не доведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та не вбачає підстав для їх задоволення.

Щодо позовних вимог в частині компенсації матеріальної шкоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1174 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що шкода завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади при здійсненні своїх повноважень відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частиною другою цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В той же час, за результатом розгляду даної справи суд дійшов висновку, що позивачем не доведено протиправність дій чи бездіяльності відповідача, а також підстав для матеріальної відповідальності відповідача.

За вказаних обставин, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.