Ухвала суду № 119561869, 04.06.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

04 червня 2024 року м. Київ№ 640/25116/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПСдоОСОБА_1 простягнення податкового боргу у розмірі 1 189 096,93 грн, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремлений підрозділ ДПС задоволено. Стягнуто кошти платника податків ОСОБА_1 на суму податкового боргу у розмірі 1 189 096 (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч дев`яносто шість) грн 93 коп.

У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник просить:

- скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 у справі №640/25116/21, в повному обсязі;

- ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремлений підрозділ ДПС до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в повному обсязі.

В обґрунтування представник заявника вказала, що підставою для задоволення позову ГУ ДПС у місті Києві слугував факт наявності у ОСОБА_1 податкового боргу на загальну суму 1 189 096,93 грн, який виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань. На час ухвалення судового рішення у справі №640/25116/21 від 29.11.2022 року, суд врахував, що податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2019 року №0026674202, №0026664202, №0026654202, №0026684202 були чинними.

28 листопада 2023 рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/2826/23, яке набрало законної сили 13.03.2024 року з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08 квітня 2019 року №0026674202, .№0026664202, №0026654202, №0026684202.

Таким чином, відповідач вважав, що існують підстави для подання заяви про перегляд судового рішення у справі №640/25116/21 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалено розглядати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні 31.05.2024 представник заявника підтримала заяву та зазначила, що є підстави визначені п.1 ч.2 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та її задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви.

04.06.2024 представниками подано клопотання про подальший розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.

В судовому засіданні 04.06.2024 суд відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до подальшого розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у порядку письмового провадження.

Нормами статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), визначено порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно частини другої статті 368 КАС України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснювати в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Так, підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Усталеною є позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 03.02.2021 у справі №826/20239/16, відповідно до якої, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Верховний Суд зазначав, що не належать до нововиявлених обставин нові докази або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову, спрямоване на переоцінку встановлених судом обставин. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 у справі № 820/1400/17 дійшов до висновку, що інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 361 КАС України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можливий у випадку, якщо істотні для справи обставини, що існували, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, об`єктивно впливають на висновок суду, який став підставою для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

З матеріалів справи судом встановлено, що позовні вимоги у даній справі про стягнення з платника податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, військового збору у розмірі 1 189 096,93 грн ґрунтувалися на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 08 квітня 2019 року №0026674202, №0026664202, №0026654202, №0026684202, які рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 року у справі №320/2826/23 скасовані.

З наведеного вбачається, що зазначені істотні для справи обставини не існували на час ухвалення Окружним адміністративним судом міста Києва від рішення від 29.11.2022 у даній справі, яким задоволено позов контролюючого органу та стягнуто кошти платника податків ОСОБА_1 на суму податкового боргу у розмірі 1 189 096 (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч дев`яносто шість) грн 93 коп.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що наявність вказаних заявником обставин не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки ці обставини не існували на час вирішення спору.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах сформульований Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №820/6143/16.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що заявник не обмежений правом захистити свої права у інший, передбачений процесуальним законом спосіб.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, аналіз правових норм дозволяє стверджувати, що не можуть бути визнані нововиявленими обставини, що виникли чи змінилися після постановлення рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або могли бути встановлені судом.

Юридичні факти, які виникли згодом не можуть бути підставою для перегляду судових рішень у справі за нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини повинні об`єктивно існувати на момент вирішення адміністративної справи та не можуть виникнути після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року в справі № 2а-23903/09/1270. Крім того, Верховним Судом зроблені аналогічні висновки й при розгляді попередньої заяви відповідача про перегляд судового рішення у справі № 820/5567/16 за нововиявленими обставинами.

Ураховуючи вищевикладене на переконання суду зазначені заявником нововиявлені обставинами не є нововиявленими у розумінні вимог ст. 361 КАС України, а отже, не можуть слугувати підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Також суд бере до уваги те, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Праведная проти Росії", №. 69529/01; у справі "Рябих проти Росії", № 52854/99, п.52; у справі "Брумареску проти Румунії", № 28342/95, п. 61).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, суд постановляє ухвалу (частина перша статті 369 КАС України).

Відтак, ураховуючи, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення, що, у свою чергу, відсутнє у даному випадку, суд приходить висновку про те, що в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 за нововиявленими обставинами у справі №640/25116/21 слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 241, 243, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 у справі №640/25116/21 за нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому статтями 294-297 КАС України.

Суддя Жук Р.В.