Ухвала суду № 119558947, 22.05.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18815/23

Провадження № 2/752/1759/24

У Х В А Л А

іменем України

22.05.2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Данілова Т.М. з участю секретаря Солодовник Я.С., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кравцова Сергія Ігоровича про призначення експертизи, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою.

21 травня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кравцов С.І. надіслав до суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, зазначивши, що для встановлення факту накладення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:034:0055 на землі виділу 25,26 кварталі 5 Конча - Заспівського лісництва необхідні спеціальні знання. Визначив питання для вирішення експертів.

В підготовчому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки призначення вказаної експертизи вважає недоцільним.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Призначення експертизи є одним із способів доказування по справі.

Відповідно до положень частини 3 та 4 статті 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 указаної статті передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У відзиві, згідно із положеннями статті 178 ЦПК України, відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З наведеного вбачається, що клопотання про призначення експертизи має бути заявлене не пізніше ніж закінчився строк для подання відзиву.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі. (а.с. 180 т.1)

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кравцов С.І. звернувся 21 травня 2024 року із клопотанням про призначення експертизи, тобто майже через вісім місяців після встановленого судом строку для подання відзиву та доказів на спростування вимог позову, якими зокрема, є висновок експерта.

Згідно із частиною 2 статті 222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Поновлення процесуального строку, передбачено статтею 127 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно із частиною 4 статті 127 ЦПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Із змісту поданого представником відповдача ОСОБА_1 - адвокатом Кравцовим С.І. клопотання вбачається, що до суду не було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із клопотанням про призначення судової експертизи.

Крім того, у відповідності до частини 1 статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (частина 2 статті102 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, судова експертиза призначається у разі не надання відповідних висновків експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У матеріалах справи відсутні докази неможливості надання відповідних висновків експертів із цих самих питань на замовлення ОСОБА_1 відповідно до статті 106 ЦПК України.

Звертаючись у суд з клопотанням, заявником не було указано підстав для призначення судової експертизи, які свідчать про неможливість вирішення спору за наданими сторонами спору в установлені судом строки та наявними у матеріалах справи доказами.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд вважає, що призначення судової земельно-технічної експертизи є недоцільним.

Переконливих доводів необхідності та доцільності призначення експертизи суду не надано.

Крім того, судом враховано, що висновок експертизи як і пояснення сторін та інші матеріали справи є лише одним із доказів у справі, які підлягають оцінці судом, та не має переважного значення в справі.

З огляду на наведене, в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 103, 104, 116, 117, 252, 268, 272 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кравцова Сергія Ігоровича про призначення експертизи в справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: