Рішення № 119557950, 05.06.2024, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/946/24

провадження 2/527/477/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області

в складі суду: головуючого судді Левицької Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 527/946/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та гарантія», який подано представником позивача адвокатом Міньковською Анастасією Володимирівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ ФК «Довіра та гарантія» звернулося до суду із позовом до відповідача, в якому прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 359301 від 14.08.2018 в сумі 26930,00 грн, з яких: 7000,00 грн основний борг, 3780,00 грн проценти, 15750,00 грн пеня, 400,00 грн штрафи, 3% річних 2427,59 грн, інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язань 11216,36 грн, судовий збір у розмірі та витрати на правову допомогу.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 14.10.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №359301 у електронній формі, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» надало, а відповідач отримав в кредит грошові кошти в розмірі 7000,00 грн шляхом їх перерахування на рахунок відповідача. Відповідач не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість. 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «Довіра та гарантія» укладено Договір факторингу № 1, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати пені і штрафів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 26930,00 грн, з яких: 7000,00 грн основний борг, 3780,00 грн проценти, 15750,00 грн пеня, 400,00 грн штрафи. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 11216,36 грн та 3% річних в розмірі 2427,59 грн.

Посилаючись на вищевикладене, представник позивача просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 359301 від 14.08.2018 в сумі 26930,00 грн, з яких: 7000,00 грн основний борг, 3780,00 грн проценти, 15750,00 грн пеня, 400,00 грн штрафи, 3% річних 2427,59 грн, інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язань 11216,36 грн, судовий збір та витрати на правову допомогу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Згідно ч.3ст.211ЦПК Україниучасник справимає правозаявити клопотанняпро розглядсправи зайого відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений ст. 128 ЦПК України, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з`ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, встановив наступне.

14.10.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №359301 у електронній формі. Згідно з умовами кредитного договору товариство зобов`язувалося надати відповідачу кредит в сумі 7000,00 грн (п.1.1), фіксована процентна ставка за користування кредитом 0,9% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.2), строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором, у випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити товариству пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожень день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення, на 4 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн, на 30 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300 грн, на 90 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500 грн (п.4.4.) (а.с.7-10).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до договору факторингу №1 від 12.04.2018 та Реєстру прав вимог № 12 від 30.01.2019 ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (а.с.15-16, 31-33).

Згідно розрахунку заборгованості станом на дату відступлення прав вимоги, заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 359301 від 14.08.2018 становить 26930,00 грн, з яких: 7000,00 грн основний борг, 3780,00 грн проценти, 15750,00 грн пеня, 400,00 грн штрафи.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено в п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за Договором про надання фінансового кредиту № 359301 від 14.08.2018 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Відповідно до ч. 1 ст.1082ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків, пені та штрафів.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши від кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернув, а також відсотки, пеню та штраф у встановленому договором розмірі на користь позивача не сплатив, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26930,00 грн, з яких: 7000,00 грн основний борг, 3780,00 грн проценти, 15750,00 грн пеня, 400,00 грн штраф, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання інфляційних втрат в розмірі 11216,36 грн та 3% річних в розмірі 2427,59 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з доданим розрахунком інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем за період з 29.03.2021 по 29.03.2024.

Разом з тим, відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24.02.2022 і по теперішній час в Україні діє воєнний стан.

У зв`язку з цим, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних у період дії воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та по 29.03.2024, є безпідставним, тому цій частині їх стягнення до задоволення не підлягає.

В іншій частині, а саме за період з 29.03.2021 по 23.02.2022, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов`язання є законними та підлягають задоволенню.

Розмір простроченого, невиконаного зобов`язання становить 26930,00 грн.

Зокрема, розмір 3% річних за вказаний період прострочення (332 дні) становить 734,86 грн із розрахунку: 26930,00 грн х 3% х 332днів /365 днів.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється з урахуванням Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991року №1282-XII, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078, і їх розмір становить 2369,84 грн із розрахунку: 26930,00 грн х 1,088 26930,00 де 1,088 - сукупний індекс інфляції за вказаний період прострочення, визначений шляхом множення помісячних індексів за відповідний період, поділений на 100.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 734,86 грн та інфляційні втрати в сумі 2369,84 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення 40573,95 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 30034,70 грн, що становить 74,02 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1793,06 грн, що складає 74,028% від 2422,40 грн.

Крім того, відповідно до ст.137,141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу також пропорційно задоволеним вимогам.

Так, в межах цієї справи позивач ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» отримав правову допомогу від Адвокатського бюро «Анастасії Міньковської» загальною вартістю 5000,00грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позову стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам в сумі 3701,00 грн (5000,00х74,02%).

Керуючись ст.ст. 12,13,141, 259,263-265ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та гарантія» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та гарантія», код ЄДРПОУ: 38750239 заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 359301 від 14.08.2018 в сумі 26930,00 грн (двадцять шість тисяч дев`ятсот тридцять гривень 00 копійок), з яких: 7000,00 грн основний борг, 3780,00 грн проценти, 15750,00 грн пеня, 400,00 грн штрафи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та гарантія» 3% річних 734,86 грн, інфляційні втрати за несвоєчасне виконання зобов`язань 2369,84 грн, а всього 3104,70 грн (три тисячі сто чотири гривні 70 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та гарантія» судовий збір у сумі 1793,06 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1701,00 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 38750239);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ).

Суддя Т. В. Левицька