Рішення № 119553383, 06.06.2024, Господарський суд Івано-Франківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/322/24

Господарський суд Івано-Франківської у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО",

відповідач - Гвіздецька селищна рада,

про стягнення 68 931, 09 грн, з яких 33 817 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію, 14 316, 85 грн - інфляційні втрати, 15 319, 96 грн - 15% річних, 5 477, 28 грн - пеня,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" звернулось з позовом до Гвіздецької селищної ради про стягнення 68 931, 09 грн, з яких 33 817 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію, 14 316, 85 грн - інфляційні втрати, 15 319, 96 грн - 15% річних, 5 477, 28 грн - пеня.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 10.04.2024).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

3. Зміст позовних вимог, заперечень на позов.

3.1. Позовна заява від 28.03.2024 № 44/22-497 (вх.№ 3181/24 від 05.04.2024).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач як постачальник "останньої надії" поставив відповідачу електроенергію. Відповідач здійснив оплату за поставлену електроенергію несвоєчасно та не в повному обсязі. За прострочення виконання зобов`язання на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та комерційної пропозиції від 07.06.2019 №3 позивач нарахував пеню. Також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, враховуючи умови вказаного договору, нарахував інфляційні втрати та 15 % річних. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 526, 548, 549, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 199, 216, 230 ГК України, ст. 57, 58, 64 Закону України "Про ринок електричної енергії".

3.2. Відзив на позовну заяву від 22.04.2024 (вх. № 6717/24 від 22.04.2024).

Вказує, що основну суму заборгованості визнає. Зазначає, що заборгованість виникла з причин, незалежних від відповідача. Орган казначейства повідомив, що за отриману електроенергію перерахувати кошти можливо тільки на підставі рішення суду. Про вказану обставину відповідач також повідомив позивача листом від 25.01.2024 №58/02.2.-20.

Просить зменшити розмір нарахованих річних з 15% до 3% та зменшити розмір інфляційних втрат та пені на 50%, оскільки нараховані штрафні санкції є не співмірними із сумою заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу, відповідно до ст. 130 ГПК України просить судовий збір покласти на відповідача у розмірі 50% в частині стягнення основного боргу.

3.3. Відповідь на відзив від 24.04.2025 № 44/22-652 (вх. №7097/24 від 26.04.2024).

Щодо зменшення штрафних санкцій позивач заперечив, мотивуючи це тим, що нарахування інфляційних втрат та 15% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вказує, що у постанові ВС від 19.02.2020 у справі №910/1199/19 викладено правовий висновок, що при зменшення штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи та не допустити фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Звертає увагу на те, що відповідач не надав докази про неспроможність сплати пені, 15 % річних та інфляційних втрат.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. ДПЗД "Укрінтеренерго" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (зі змінами) визнано постачальником "останньої надії", що здійснює постачання електричної енергії, зокрема на період з 01.01.2019 до 31.12.2024.

За даними ПАТ "Прикарпаттяобленерго", на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень п. 11 постанови НКРЕК від 14.03.2018 №312 та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), відповідача віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії".

В ч. 11 ст. 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії " встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання.

4.2. ДПЗД "Укрінтеренерго" як постачальник "останньої надії" на своєму офіційному вебсайті (https://uie.kiev.ua/) 27.12.2018 розмістив:

порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; договір про постачання постачальником "останньої надії"; комерційну пропозицію №3 до договору; додаток №1 до комерційної пропозиції №3.

Істотні умови договору такі.

Цей договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір) є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - постачальник) споживачу у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим Договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до цього договору (п. 1.1.).

Умови цього договору розроблені відповідно до ЗУ "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України (п. 2.1.).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція) (п. 2.1.).

Постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у п. 3.2 цієї глави (п. 3.1.).

Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі:

банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, а на перехідний період Договору між членами оперативного ринку електричної енергії України, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

не обрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

в інших випадках, передбачених ПРРЕЕ.

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонам (п. 3.7.).

Оплачений споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов цього договору з боку споживача (п. 3.8.).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до Договору (п. 5.1.)

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8.).

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10.).

Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений додатком 1 до Договору (комерційною пропозицією), постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені.

Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором.

Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції (п. 5.11.).

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (пп. 2 п. 6.2.).

Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію (пп. 1 п. 7.2.).

Припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (п. 8.2.).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1.).

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії не може перевищувати 90 календарних днів (п. 13.1.).

4.3. Додатком №1 до договору є комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Умови комерційної пропозиції такі.

Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку (п. 4.1.)

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.2.).

За внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника (п. 6.1.).

Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання (п. 7.4.).

Сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживача від обов`язку відшкодувати постачальнику в понесеному обсязі збитки, спричинені порушенням умов договору (п. 13.1.).

Керуючись ст. 259 ЦК України, сторони домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності:

- строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років;

- строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років (п. 14.1.).

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування споживачем умов договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого постачальником.

Цей договір діє в частині розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п. 15.1.).

4.4. ДПЗЕ "Укрінтеренерго" на підставі отриманих від оператора системи розподілу ПАТ "Прикарпаттяобленерго" даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем склало акти купівлі - продажу електроенергії та рахунки на оплату. З січня 2021 року до березня 2021 року постачальник поставив відповідачу електричну енергію в кількості 26 913 кВт/год на загальну суму 122 127, 03 грн. Зокрема:

- у січні 2021 року 7 147 кВт/год на суму 33 237, 84 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2021 №007223 та рахунком на оплату від 24.02.2021 №000020539347/15/О01/13040. Рахунок на оплату був надісланий 25.02.2021 відповідачу електронною поштою, що підтверджується скріншотом з електронної пошти позивача. Крім того вказані документи разом з договором та повідомленням позивача про початок постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" №44/09-0004658 надіслані відповідачу поштовим відправленням (повідомлення про вручення №7826000942660).

- У лютому 2021 року 12 652 кВт/год на суму 55 072, 19 грн, що підтверджується актом купівлі - продажу електроенергії від 28.02.2021 №010891 та рахунком на оплату від 19.03.2021 №000020539347/15/О02/16611. Рахунок на оплату був надісланий 19.03.2021 відповідачу електронною поштою, що підтверджується скріншотом з електронної пошти позивача, а також поштовим відправленням (повідомлення про вручення №7826000949532).

- У березні 2021 року 7 114 кВт/год на суму 33 817 грн, що підтверджується актом купівлі - продажу електроенергії від 31.03.2021 №012516 та рахунком на оплату від 09.04.2021 №000020539347/15/О0318381. Рахунок на оплату був надісланий 12.04.2021 відповідачу електронною поштою, що підтверджується скріншотом з електронної пошти позивача, а також поштовим відправленням (повідомлення про вручення №7826000949532).

4.5. Відповідно до банківських виписок АТ "Ощадбанк" по рахунку позивача з 02.04.2021 до 12.04.2021 рахунки за спожиту електричну енергію у січні та лютому 2021 року оплачені відповідачем у повному обсязі на загальну суму 88 310, 03 грн.

4.6. Позивач надіслав відповідачу 14.04.2022 електронною поштою претензію - вимогу від 11.04.2022 №44/11-002019 про сплату у семиденний строк з дня отримання претензії заборгованості за електричну енергію у розмірі 33 817 грн.

4.7. Відповідач не оплатив отриману електричну енергію у березні 2021 р. на суму 33 817 грн і визнав вказані обставини у відзиві на позовну заяву, що згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України є підставою для звільнення від доказування.

4.8. За прострочення оплати за електричну енергію за кожен період позивач нарахував інфляційні втрати в розмірі 14 316, 85 грн, 15 % річних в розмірі 15 319, 96 грн, а також відповідно до п. 5.11 Договору нарахував пеню у розмірі 5 477, 28 грн.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 714 ЦК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею -продажем, постачанням електричної енергії регулюються ЗУ "Про ринок електричної енергії", а в частині роздрібного ринку електричної енергії також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 66 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" - це визначений відповідно до цього закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

У зв`язку з цим постачальник "останньої надії" виконує спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (ч. 2 ст. 62 ЗУ "Про ринок електричної енергії").

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії", абз. 4 п. 3.4.2 гл. 3.4 розділу ІІІ ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі не обрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.

В ч. 8 ст. 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії", п. 3.4.4 гл. 3.4 розділу ІІІ ПРРЕЕ передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Відповідно до наведених приписів та враховуючи умови п. 13.1. Договору та п. 15.1. додатку № 1 до нього (комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019), між сторонами був укладений договір постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", оскільки відповідач розпочав споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та акцептував договір шляхом сплати рахунків за електричну енергію, надану постачальником у січні та лютому 2021 року.

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач поставив відповідачу з січня 2021 року до березня 2021 року електричну енергію в обсязі 26 913 кВт/год на суму 122 127, 03 грн, а саме у січні 2021 року 7 147 кВт/год на суму 33 237, 84 грн, у лютому 2021 року 12 652 кВт/год на суму 55 072, 19 грн, у березні 2021 року 7 114 кВт/год на суму 33 817 грн.

Відповідач в порушення умов договору у строки, встановлені в п. 4.2 комерційної пропозиції, прострочив оплату за електроенергію, поставлену в січні та лютому 2021 року, а оплату за електроенергію, поставлену березні 2021 року, не здійснив.

5.3. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, то позивач нарахував інфляційні втрати в розмірі 14 316, 85 грн за такі періоди:

з 05.03.2021 до 05.04.2021 на суму 33 237, 84 грн у розмірі 565,85 грн;

з 20.04.2021 до 29.02.2024 на суму 33 817 грн у розмірі 13 751, 81 грн.

Суд перевірив правильність розрахунків позивача і встановив, що розрахунок зроблено арифметично і методологічно правильно.

Враховуючи те, що сторони в договорі встановили інший розмір відсотків річних (15%), ніж це передбачено законом (3% річних), позивач нарахував 15 319, 96 грн річних за такі періоди: з 05.03.2021 до 04.04.2021 на суму 33 237, 84 грн у розмірі 423, 44 грн;

з 27.03.2021 до 11.04.2021 на суму 55 072, 19 грн у розмірі 362, 12 грн;

з 20.04.2021 до 29.02.2024 на суму 33 817 грн у розмірі 14 796, 46 грн.

Суд перевірив правильність розрахунків позивача і встановив, що розрахунок зроблено арифметично і методологічно правильно.

5.4. За приписами ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. В ч. 4 ст. 231 ГК України визначено, що санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Оскільки відповідач прострочив оплату за електричне енергію позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, з враховуючи умови п. 6.1. комерційної пропозиції, в розмірі 5 477, 28 грн за такі періоди:

з 05.03.2021 до 04.04.2021 на суму 33 237, 84 грн у розмірі 366, 98 грн;

- з 27.03.2021 до 11.04.2021 на суму 55 072, 19 грн у розмірі 313, 84 грн;

- з 20.04.2021 до 23.02.2022 на суму 33 817 грн у розмірі 4 796, 46 грн.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені та встановив, що такі розрахунки зроблені методологічно та арифметично правильно.

5.5. Щодо зменшення розміру інфляційних втрат, 15% річних та пені.

5.5.1. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Чинне законодавство не надає суду право на зменшення втрат від інфляції.

5.5.2. Щодо зменшення розміру відсотків річних, встановлених в договорі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд враховує правові позиції, викладені в постанові ВП ВС від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, відповідно до яких, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення, коли позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Верховний Суд застосовує закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, який може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах (ст. 3, 509, 627, ЦК України, ст. 24 ГК України).

Вважається недопустимою очевидна неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

У вказаній справі Верховний Суд з урахуванням розміру заборгованості та її погашення боржником, розміру пені та штрафу, визнав неспівмірним нарахування річних в розмірі 40% і відмовив у їх стягненні.

В даному випадку в договорі передбачено стягнення 15% річних, що з урахуванням всіх обставин справи не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності і розумності, закріпленим в ст. 3 ЦК України. Належить врахувати, що основне зобов`язання відповідач виконав на 72, 3%, а сума відсотків річних та інфляційних втрат в сукупності складають 88 % від суми заявленої до стягнення основної заборгованості. Водночас, позивач також просить застосувати і інший вид санкції, а саме стягнути пеню.

При визначенні того, який розмір відсотків річних відповідає наведеним принципам, суд виходить з розміру, який законодавчо визначений і вважається оптимальним при відсутності відповідних умов в договорі. Тому справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, буде стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних від суми прострочених платежів.

З урахуванням періоду прострочення та заявлених вимог суд здійснив перерахунок річних у відповідні періоди і визначив, що їх сума становить 3 064, 22 грн.

Розрахунок 3 % річних (ст. 625 ЦКУ):

[Період прострочення №1]: 05.03.2021 04.04.2021.

[Сума заборгованості] = 33 327, 84 грн

[Кількість днів прострочення] = 31.

[Сума санкції] = 33 327, 84*3/100/365*31 = 84, 92 грн

[Період прострочення №2]: 27.03.2021 11.04.2021.

[Сума заборгованості] = 55 072, 84 грн

[Кількість днів прострочення] = 16.

[Сума санкції] = 55072.84*3/100/365*16 = 72, 42 грн

[Період прострочення №3]: 20.04.2021 29.02.2024.

[Сума заборгованості] = 33 817 грн

[Кількість днів прострочення] = 1 046.

[Сума санкції] = 33817.00*3/100/365*256 + 33817.00*3/100/365*365 + 33817.00*3/100/365*365 + 33817.00*3/100/366*60 = 2 906, 88 грн

[Сума санкції 3 % річних] = 84, 92 грн + 72, 42 грн + 2 906, 88 грн =3 064, 22 грн.

5.5.3. Щодо зменшення розміру пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положенням ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, а також в ряді постанов КГС ВС, зокрема в постанові КГС ВС від 22.10.2019 у справі № 918/93/19.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, суд враховує те, що сума основного боргу на час подання позову становить 33 817 грн. На відшкодування майнових втрат позивача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати у розмірі 15 319, 96 грн, присуджено до стягнення 3 % річних у розмірі 3 064, 22 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 80% і стягнути 1 095,46 грн пені. Таким чином, у цій справі позивачу відшкодовуються інфляційні втрати у розмірі 15 319, 96 грн, 3 % річних у розмірі 3 064, 22 грн та пеня у розмірі 1 095,46 грн, що в сукупності становить 19 479,64 грн, що у відсотковому співвідношенні до заявленої до стягнення основної суми заборгованості становить 57 % (33 817 грн). На думку суду, вказана сума є достатньою для відновлення майнових прав позивача.

6. Висновки суду.

6.1. З урахуванням викладеного суд висновує про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 53 844, 36 грн, з яких 33 817 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію, 15 319, 96 інфляційні втрати, 3 064, 22 грн 3% річних, 1 095,46 грн пеня. У стягненні 15 % річних у розмірі 11 252, 63 грн та пені у розмірі 3 834 грн належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.03.2024 №285.

Інших судових витрат сторони не заявили.

7.2. Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того суд зазначає, що у мотивувальній частині рішення встановлено обґрунтованість, доведеність та підставність заявлених позовних вимог. У разі коли суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Щодо клопотання відповідача про покладення на нього тільки 50% судового збору у зв`язку із визнання основної суми заборгованості, суд враховує таке. Предметом позовних вимог є стягнення 68 931, 09 грн, з яких 33 817 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію, 14 316, 85 грн - інфляційні втрати, 15 319, 96 грн - 15% річних, 5 477, 28 грн пеня. Відповідач визнав позовні вимоги частково в розмірі 33 817 грн. В ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідні ухвалі чи рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору при поданні позову. Можливості повернення частини судового збору у випадку часткового визнання позову не передбачено.

Тому судовий збір у розмірі 3 028 грн належить покласти на відповідача без урахування суми зменшених відсотків річних та пені, а також часткового визнання позову.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Гвіздецької селищної ради (вул. Українська, буд. 3, смт Гвіздець, Коломийський район, Івано-Франківська область,78260, ідентифікаційний код 20539347) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 19480600) 53 844, 36 грн (п`ятдесят три тисячі вісімсот сорок чотири гривні тридцять шість копійок), з яких 33 817 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію, 15 319, 96 інфляційні втрати, 3 064, 22 грн 3% річних, 1 095,46 грн пеня, а також 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.

Відмовити в позові в частині стягнення 15 % річних в розмірі 11 252, 63 грн та пені у розмірі 3 834 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.06.2024.

Суддя О.В. Малєєва