Вирок № 119548927, 06.06.2024, Балаклійський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

№ 641/3224/24 № 1-кп/610/135/2024м. Балаклія06 червня 2024 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: ОСОБА_1

за участю

секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянки України; уродженки: м. Балаклія Харківської області; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ; з повною загальною середньою освітою; офіційно не працевлаштованої ; розлученої; рнокпп НОМЕР_1 ; раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України,

в с т а н о в и в:

У громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала на території м. Балаклія Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше серпня 2022 року, виник злочинний умисел, направлений на колабораційну діяльність, а саме зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Харківської області.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією (далі РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент РФ ОСОБА_4 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.

24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 22.08.2022 строком на 90 діб. Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ. В подальшому дію воєнного стану неодноразово продовжено по теперішній час.

Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» РФ визнана державою-терористом (державою-агресором).

В результаті вчинення вказаних дій військовими формуванням держави-агресора РФ, відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, було тимчасово окуповано АДРЕСА_3 в період з 02.03.2022 по 11.09.2022.

З початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, державою агресором створювались органи незаконної влади.

03 червня 2022 року на території м. Куп`янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою «временная гражданская администрация Харьковской области», що створена та функціонує в інтересах Російської Федерації, та обрання її керівника громадянина України ОСОБА_5 . Вказане рішення затверджено виданням наказу новопризначеним головою т.зв. «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_5 № 2/22 від 03.06.2022.

18 липня 2022 року головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_5 видано наказ № УГ-35/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в «военно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «военно-гражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.

Так, з метою більш ефективного, швидкого і повного поширення впливу РФ на тимчасово окупованій території Харківської області, у складі окупаційної адміністрації держави-агресора т.зв. «временной гражданской администрацией Харьковской области» у період з 03.06.2022 по 11.06.2022, більш точний час слідством не встановлено, було створено підконтрольні незаконні органи виконавчої влади. В подальшому, 11.06.2022 головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_5 видано наказ № 11/22 від 11.06.2022 щодо затвердження структури виконавчих органів влади, згідно якого у п. 9.5. додатку визначено «Пенсионный фонд» як окремий орган виконавчої влади.

Надалі, головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_5 , у невстановлений період часу, але не раніше 11 червня 2022 року, призначено керівником незаконного органу т.зв. «Управления Пенсионного фонда Харьковской области» громадянку України ОСОБА_6 .

Так, у період часу з кінця червня 2022 року, більш точний час слідством не встановлено, по 07 вересня 2022 року т.зв. «Управление Пенсионного фонда Харьковской области» здійснювало діяльність у будівлі за адресою: АДРЕСА_4 , з використанням приміщень, майна та архівних відомостей територіальних підрозділів Пенсійного фонду України в Харківській області у м. Куп`янськ. Зазначений орган виконавчої влади України на території м. Куп`янськ Харківської області у період з 24.02.2022 року функцій передбачених повноваженнями не здійснює.

До завдань вказаного т.зв. «Управления Пенсионного фонда Харьковской области» входило здійснення збору персональних даних та постановки на пенсійний облік осіб, які мають право на отримання матеріальної допомоги відповідно до наказів голови т.зв «военно-гражданской администрацией Харьковской области», видача пенсійних посвідчень, не передбачених законодавством України, прийом, обробка та направлення до т.зв. «военно-гражданских администраций Харьковской области» заяв осіб на отримання матеріальної допомоги. Територіальною юрисдикцією вказаного органу була тимчасово окупована державою-агресором територія Харківської області.

Разом з цим, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 22 липня 2022 року, у складі вказаного органу створено територіальні підрозділи: «Отделение Пенсионного фонда Волчанского района Харьковской области», « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «Отделение Пенсионного фонда Купянского района Харьковской области», «Отделение Пенсионного фонда Харьковского района Харьковской области».

В подальшому, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 22 липня 2022 року, більш точний час не встановлено, громадянка України ОСОБА_7 добровільно зайняла посаду «и.о. начальника» одного з вказаних територіальних підрозділів, а саме т.зв. «Отделения Пенсионного фонда Изюмского района Харьковской области», який розташовувався за адресою:

АДРЕСА_5 .

Крім цього, у складі т.зв. «Отделения Пенсионного фонда Изюмского района Харьковской области» невстановленими представниками окупаційної адміністрації створено структурний підрозділ під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розташовувався за адресою: АДРЕСА_6 , керівником якого призначено ОСОБА_8 . Основним завданням підрозділу визначено прийом, обробка та перевірка заяв місцевих жителів щодо виплати матеріальної грошової допомоги у вигляді 10000 російських рублів безпосередньо на території м. Балаклія Ізюмського району.

Так, ОСОБА_3 , перебуваючи у тимчасово окупованому м. Балаклія Харківської області, у невстановлений період часу, але не пізніше серпня 2022 року, більш точний час слідством не встановлено, з метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на зайняття посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Харківської області, добровільно надала до органів незаконної влади заяву щодо прийняття ї на посаду т.зв. «делопроизводитель, архивариус» у т.зв. «Отделе обслуживании граждан в г. Балаклея Отделения Пенсионного фонда Изюмского района Харьковской области».

Надалі, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи у тимчасово окупованому м. Балаклія Харківської області, у період часу з серпня 2022 року до моменту деокупації вказаної території силами оборони України, але не пізніше 11 вересня 2022 року, добровільно займаючи посаду т.зв. «делопроизводитель, архивариус отдела обслуживания граждан в г. Балаклея Отделения Пенсионного фонда Изюмского района Харьковской области», виконувала посадові обов`язки, не пов`язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, а саме:

здійснювала прийом, обробку та перевірку заяв місцевих жителів щодо виплати матеріальної грошової допомоги у вигляді 10000 російських рублів;

здійснювала складання списків осіб, які звернулись до вказаного органу щодо виплати матеріальної грошової допомоги у вигляді 10000 російських рублів;

виконувала вказівки керівництва т.зв. «Отделении Пенсионного фонда Изюмского района Харьковской области», а саме начальника відділення ОСОБА_7 , її заступника ОСОБА_9 , а також свого безпосереднього керівника начальника т.зв. «отдела обслуживания граждан в г. Балаклея» ОСОБА_8 .

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення класифікується як кримінальний проступок.

За правилом ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акті за його відсутності.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:

1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно зч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої за:

ч. 2 ст. 111-1 КК України, як

добровільне зайняття громадянином України посади, не пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Обвинувачена: раніше не судима; за місцем проживання характеризується в цілому позитивно, за недоведеністю протилежного; не перебуває на обліках у нарколога, психіатра; розлучена; офіційно не працевлаштована.

Відсутні обставини, що пом 'якшують та/або обтяжують покарання.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення означає надання особою допомоги у встановленні таких обставин справи, які невідомі органу досудового розслідування.

Натомість таких невідомих обставин обвинувачена не повідомила, всі докази на підтвердження вини були отримані без її жодних активних дій для розкриття кримінального правопорушення, окрім тих відомостей, які були отримані під час проведення слідчих дій, обвинувачена не повідомила жодних інших відомостей.

За усталеною правозастосовною практикою щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї протиправної поведінки. Йому притаманне не просто формальне визнання винуватим тих обставин, які ставляться в провину, та своєї винуватості, а дійсне засудження свого вчинку, готовність змінити спосіб життя і не вчиняти нових правопорушень, яке характеризує поведінку винуватого з позицій її внутрішньої переорієнтації, критичну оцінку своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і це має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об'єктивно підтверджують щире каяття особи. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Однак матеріали справи таких даних не містять і судовим розглядом вони також не встановлені, зазначення обвинуваченою про її щире каяття таким не є, носить формальний вигляд, кінцевою метою є сподівання на пом'якшення покарання у такий спосіб.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Тобто суд, мотивуючи вид та розмір призначеного ним покарання (основного та додаткового), повинен врахувати всі обставини, які мають значення для його призначення.

Визначаючи вид та розмір покарання суд також виходить з того, що вчинений кримінальний проступок, який карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

В умовахвоєнного стану,внаслідок повномасштабноїзбройної агресіїРФ протиУкраїни таукраїнського народув цілому,численних злочинівдержави-терориста,тотального насильства,масових вбивствта руйнувань,які засуджуваві засуджуєувесь цивілізованийсвіт,не проявляючижодних сентиментів,емпатії таспівчуття черезмасову загибельяк військовослужбовців,що сталина захистсвоєї Батьківщини,так імирного населення, утяжкий длядержави талюдей час обвинувачена діяла свідомо і добровільно, досягла бажаного, влаштувавшись на роботу до окупантів-злочинців, фактично перейшлана бікворога,діючи нашкоду Українів інтересах держави-терориста РФ, проти основ національної безпеки України, допомагала у встановленні та укріпленні окупаційної влади, стимулюючи інших осіб на підтримку і співпрацю з окупантами та заохочуючи подальшу збройну агресію РФ, метою якої є намагання знищити Україну як державу та підкорити її населення.

Одночасно суд враховує конструктивну процесуальну поведінку обвинуваченої під час досудового розслідування, сприяння кримінальному провадженню, її визнавальні показання також покладені в основу обвинувачення, до кримінальної відповідальності притягується вперше, в цілому є позитивною особою.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при постановленні вироку суди мають обговорювати питання про застосування поряд основним покаранням відповідного додаткового, оскільки додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами. Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з урахуванням обставин конкретної справи і з обов`язковим мотивуванням у вироку прийнятого рішення.

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання його необхідно призначити з урахуванням правила ст. 69-1 КК України (2/3 від 15 = 10) у мінімальному розмірі санкції, але з конфіскацією майна, оскільки обвинувачена безумовно мала і корисливий мотив, спрямований на отримання матеріальної винагороди (грошової чи натуральної) за роботу, та без неї покарання не буде ефективним, дієвим, не досягне своєї мети. Відповідні посади обвинувачена не займала і діяльністю не займалася, тому у разі призначення передбаченого законом безальтернативного покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю без конфіскації майна обвинувачена фактично не понесе і не відчує жодних позбавлень та обмежень, вона залишиться фактично не покараною, що породить відчуття безкарності та вседозволеності як у неї, так і у інших, буде відсутній стримуючий фактор, а у громадянського суспільства породить розчарування та недовіру у правосуддя.

Саме таке покарання є необхідним і достатнім в якості кари за скоєне, для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченою, так і іншими особами, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, будуть враховані інтереси усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

У даному випадку суспільний інтерес превалює над особистим інтересом обвинуваченої, застосування конфіскації в даному випадку не становитиме непропорційне втручання в право особи на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369-378 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, призначивши їй покарання позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах, юридичних особахпублічного права, органах,що надаютьпублічні послугина строк 10років з конфіскацією всьогоналежного їй на праві власності майна.

Вирок, ухвалений за результатами спрощеного провадження, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Балаклійський районний суд Харківської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачена має право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1