Ухвала суду № 119546751, 06.06.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 2-о/759/568/24

ун. № 759/9247/24

06 червня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді: Ключника А.С., присяжних: Герасимюка К.А., Гетьман Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Марченко В.В., заявника ОСОБА_1 , його адвоката Кишені В.С., адвоката особи щодо якої вирішується питання - Божка Р.О. , представника Святошинського психоневрологічного інтернату Капцан Т.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинський психоневрологічний інтернат, Орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва 03.05.2024 року надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинський психоневрологічний інтернат, Орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Вказана заява передана в провадження головуючого судді Ключника А.С. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду в порядку окремого провадження.

У судовому засіданні судом встановлено обставини, які вказують на наявність підстав для повернення заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень п. 3) ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату. Такі дії, однак, мають повністю штучний характер, подібно тому, як удавана угода у цивільному праві вчиняється лише для цілей прикриття іншої угоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема окремого провадження.

Згідно зі ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

За змістом поданої заяви вбачається, що заявник ОСОБА_1 є зятем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже вказані особи не мають кровного споріднення.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За даними копії паспорту громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та знаходиться на постійному нагляді у Святошинському психоневрологічному інтернаті.

Отже ОСОБА_1 не є належним суб`єктом звернення до суду з даною заявою в розумінні ч. 3 ст. 296 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинський психоневрологічний інтернат про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна підлягає поверненню заявнику, оскільки ОСОБА_1 не є належним суб`єктом звернення до суду із заявою про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 10, 44, 185, 258-261, 296, 352-354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинський психоневрологічний інтернат, Орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя Ключник А.С.

Присяжні: Герасимюк К.А.

Гетьман Ю.В.