Ухвала суду № 119536892, 30.05.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/9342/23

провадження № 1-кс/405/1479/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024 м. Кропивницький

слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду в м.Кропивницькому клопотаннястаршого слідчого СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 у кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 18 жовтня 2023року №12023121010002898за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.1 ст.263, ч.ст.307 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Кіровоград, офіційно непрацюючому, неодруженому, немаючому на утриманні неповнолітнії чи малолітніх дітей, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором відділу Кіровоградськуої орбласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строком на60днів,з можливістювнесення заставиу розмірі35прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб, тапокласти обов`язки,передбачені п.п.1-4,8ч.5ст.194КПК України,які будутьпокладені напідозрюваного уразі внесенняним застави, в межах строку досудового розслідування.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання, просили задовольнити посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні надали пояснення, згідно яких заперечували щодо задоволення клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023121010002898від 18.10.2023року,за ознакамикримінальних правопорушеньпередбачених ч.1ст.263,ч.2ст.307 КК України (а.к. 5-9 витяг з ЄРДР).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПКУкраїни «08» лютого 2024 року о 12 год. 10 хв.

09 лютого 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307ККУкраїни.

09.02.2024 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_5 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 07.04.2024 з можливістю внесення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151400 гривень та в разі її внесення покласти на нього наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, роботи; утримуватись від спілкування із свідками, іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі в процесуальних діях; здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

04.04.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, до 09.06.2024 року.

04.04.2024 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Кіровограда, ОСОБА_5 строк запобіжного заходу тримання під вартою продовжено до 02.06.2024 та визначено розмір застави в 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105980грн.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22.02.2024 запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишено без змін.

Так, згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда, строк досудового розслідування продовжено до чотирьох місяців, тобто, до 09.08.2024.

Щодо обґрунтованості підозри:

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом допиту свідка (а.к. 11-12, 15-16, 17), протоколом про проведення НСРД (а.к. 20-24, 25-26, 27-30, 31-35), протоколом обшуку (а.к. 36-40), висновком експерта ( 41), повідомленням про підозру (а.к. 42-43).

Положення кримінального процессуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі протии Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало протии України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду та органу досудового розслідування.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних. Так, підозрюваний ОСОБА_5 , знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та підтримання контактів із своїми знайомими, спроможний незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків, експертів та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, що не дасть можливість дослідити повно, всебічно та неупереджено всі обставини у кримінальному провадженні;

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід врахувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України. Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, суд приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі, резонанс справи є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес перевалює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Воляник проти України» від 02 жовтня 2014 року зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

- відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Відтак, підозрюваний, міцних соціальних зв`язків не має, за місцем проживання характеризується посередньо, а отже, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, є підстави, вважати, що він може вчинити новий злочин, що свідчить про наявність зазначеного ризику. Так, на даний час протиправні дії, підозрюваного викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Отже, ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які мали місце та були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати на даний час та не вичерпались і будуть продовжувати мати місце у випадку перебування ОСОБА_5 на волі.

Викладене у своїй сукупності, свідчить, що заявлені ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою наразі неможливе у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих дій, а саме: вирішити питання про зняття грифу секретності доручень та клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих(розшукових дій); провести комплексну психолого психіатричну експертизу; вирішити долю речових доказів; допитати в якості свідків осіб, які приймали участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки; за результатами проведених слідчих дій скласти остаточні повідомлення про підозру; після повідомлення про остаточні підозри допитати підозрюваних з приводу нових підозр; долучити до матеріалів кримінального провадження в повному обсязі характеризуючі данні підозрюваних, а саме характеристики з місць проживання; при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дії; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Зазначені слідчі та процесуальні дії необхідні для повного та всебічного з`ясування всіх обставин кримінального провадження.

Вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиноюч.3ст.199КПКУкраїнивизначено,щовклопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать, про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому слідчий суддя, оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та неможливість запобігання наявному ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangourasv. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Так, слідчий суддя при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням положення ч.ч.4,5 ст.182 КПК України, вважає за можливе визначити розмір застави та визначити заставу у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Таким чином, продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, тяжкості кримінального правопорушення, серйозністю висунутої проти нього підозри, а також з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.07.2024 року.

Отже клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжний захід у виді тримання під вартою, на 60 днів, тобто з 11 год. 25 хв. 29.05.2024 до 11 год. 25 хв. 27.07.2024.

Визначити заставуу розмірі35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 105 980 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі

№12023121010002898 від 18.10.2023.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 - з-під варти звільнити.

У разівнесення застави,покласти на ОСОБА_5 в строк до 27.07.2024 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, за винятком проведення за їх участі слідчих дій;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південногоміжрегіонального управлінняДержавної міграційноїслужби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 11 год. 25 хв. 27.07.2024.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Кропивницькогоапеляційного судупротягом 5днів здня

Слідчий суддя ОСОБА_7