Рішення № 119529899, 21.05.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 рокусправа №380/17047/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,

з участю представників: позивача Доготер О. Г.,

відповідача ОСОБА_1 ,

третьої особи Матренко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до суду з позовом до Львівської міської ради (далі відповідач, ЛМР), з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 25.09.2023, просить:

- визнати рішення відповідача від 30.06.2023 (згідно з витягом з протоколу №31 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 30.06.2023) неправомірним і таким, що порушує законні права та інтереси позивача та скасувати його;

- визнати неправомірними дії узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 30.06.2023 за зверненням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 28.03.2023 щодо вирішення земельного спору в частині погодження меж земельними ділянками на АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірним рішенням узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради задоволено заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про погодження меж земельної ділянки на підставі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2021 у справі №463/8608/19, яким визнано припиненим право постійного користування ОСББ «Кайзервальд-Львів» земельною ділянкою, площею 0,1644 га за адресою: м. Львів, вул. Харківська, буд. 19, згідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №50602020 від 22.07.1999в частині земельної ділянки, площею 536, 5 кв. м. Вважає таке звернення третіх осіб передчасним, оскільки на рішення суду від 22.06.2021 у справі №463/8608/19 ОСББ «Кайзервальд-Львів» подано апеляційну скаргу і таке не набрало законної сили. Окрім того, ухвалою Верховного Суду від 09.07.2021 у справі №463/2495/17 відкрито провадження у справі про визнання недійсним (нікчемним) договорів про спільну діяльність, на підставі яких будинок АДРЕСА_1 неправомірно перейшов у власність громадян Матренків (до якого виділяється земельна ділянка з площею 536, 5 кв. м). Вважає, що до вирішення справи №463/2495/17 не можна вирішувати жодних питань щодо визнання припиненим права постійного користування ОСББ «Кайзервальд-Львів» земельною ділянкою площею 0,1644 га, розташовоної за адресою: АДРЕСА_1 . Також звертає увагу, що земельна ділянка ОСББ немає присвоєного кадастрового номера. Посилаючись на статтю 120 Земельного кодексу України зазначає, що неможливо виділити частину земельної ділянки (не можливо встановити межі) на тій земельній ділянці, оскільки її не існує в Державному земельному реєстрі. Таким чином прийняття Личаківським районним судом м. Львова рішення від 22.06.2021 у справі №463/8608/19 є таким, що неможливо виконати. Враховуючи вищевикладене, вважає рішення узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради від 30.06.2023 передчасним і протиправним та просить його скасувати.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради утворена згідно до ухвали ЛМР від 22.04.2021 №592 «Про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів», пунктом 2 якої затверджено Положення про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів. Оскільки узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів ЛМР не є суб`єктом владних повноважень, вона не може бути відповідачем у даній справі. Згідно до п. 1.4 Положення основною формою діяльності узгоджувальної комісії є засідання; основним документом, який створює комісія є протокол. Відповідно до пункту 2.1. Положення узгоджувальна комісія розглядає звернення фізичних та юридичних осіб із земельних спорів із суміжними землекористувачами. У відповідності до п. 1.5. Положення рішення узгоджувальної комісії є підставою для прийняття ухвали міської ради про затвердження документації із землеустрою. Таким чином, рішення узгоджувальної комісії не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні частини 3 статті 152 та статті 158 Земельного кодексу України, оскільки протокол №31 від 30.06.2023 не створює для сторін жодних правових наслідків з виникненням прав та обов`язків. Таке рішення комісії у формі протоколу є лише підставою для прийняття органом місцевого самоврядування ухвали, який у разі виникнення спору, зокрема оскарження ухвали, буде надано як доказ, який повинен оцінюватися судом відповідно до вимог статей 210-211, 217 КАС України. Стверджує, що узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів ЛМР діяла в межах повноважень і у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тому жодного порушення прав позивача внаслідок погодження меж земельної ділянки не відбулося. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді від 26.07.2023 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 01.08.2023 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Підготовче засідання призначено на 29.08.2023.

Позивачем 24.08.2023 (вх. №65036) подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем подано 25.08.2023 (вх. №65122) відзив на позовну заяву та 29.08.2023 (вх. №65883) клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 29.08.2023, відкладено до 26.09.2023.

Представником позивача подано 21.09.2023 заяву про вступ у справу як представника (вх. №71905), 25.09.2023 заяву про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача (вх. №72707) та відповідь на відзив(вх. №72705).

ОСОБА_6 26.09.2023 (вх. №72773) подав клопотання про залучення в якості третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Представником позивача 26.09.2023 (вх. №73165) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче засідання, що призначене на 26.09.2023 відкладено до 24.10.2023

Відповідачем 13.10.2023 (вх. №77531) подано заперечення на відповідь на відзив.

Підготовче засідання, призначене на 24.10.2023 відкладено до 28.11.2023.

ОСОБА_6 06.11.2023 (вх. №84366) подав клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

Підготовче засідання, призначене на 28.11.2023, відкладено до 12.12.2023, у зв`язку з неявкою позивача та його представника.

Представником позивача 12.12.2023 (вх. №23656ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 12.12.2023, відкладено до 23.01.2024 .

Позивачем 23.01.2024 (вх. №5346) подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Підготовче засідання, що призначене на 23.01.2024 відкладено до 13.02.2024 для ознайомлення із клопотанням про зупинення провадження.

Відповідачем 01.02.2024 (вх. №8605) подано заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

Позивачем 13.02.2024 (вх. №11626) подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд у підготовчому засіданні 13.02.2024 залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено до 27.02.2024.

Представником третьої особи на стороні відповідача 27.02.2024 (вх. №15266) подано пояснення щодо позову та пояснення на клопотання про зупинення провадження, відповідно до яких заперечив проти позову та проти зупинення провадження у справі.

Підготовче засідання, призначене на 27.02.2024, відкладено до 12.03.2024 у зв`язку із неявкою позивача та за клопотанням третьої особі ОСОБА_4 .

Представником позивача подано 28.02.2024 заяву про збільшення позовних вимог (вх. №15395) та заяву про забезпечення позову(вх. №15666), яку ухвалою від 29.02.2024 повернуто заявнику.

Третьою особою ОСОБА_6 11.03.2024 подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №18743) та про ознайомлення із матеріалами справи (вх. №18744), у зв`язку з чим підготовче засідання, призначене на 12.03.2024, відкладено до 26.03.2024.

Позивачем та представником позивача подано 12.03.2024 письмове пояснення по справі (вх. №18940) та заперечення на пояснення третіх осіб (вх. №18942) відповідно.

Представником позивача 12.03.2024 (вх. №18957) подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою суду від 14.03.2024 відмовлено.

Відповідачем подано 18.03.2024 клопотання про долучення доказів (вх. №20613) та 22.03.2024 заперечення на заяву про збільшення позовних вимог(вх. №22284).

Представником третьої особи на стороні відповідача 22.03.2024 подано пояснення на заяву про збільшення позовних вимог(вх. №22375), заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу(вх №22378), пояснення на клопотання про зупинення провадження(вх. №22380) та пояснення щодо позову(вх. №22381).

Суд у підготовчому засіданні 26.03.2024, за згодою представника позивача, провів заміну відповідача з узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради на Львівську міську раду, задовольнив заяву про збільшення позовних вимог від 25.09.2023, а також прийняв ухвалу з процесуальних питань, якою відмовив позивачу у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 28.02.2024 (вх. №15395).

Ухвалою від 26.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.04.2024.

Представником відповідача 22.04.2024 (вх. №30811) подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 23.04.2024, відкладено до 21.05.2024.

Суд, заслухавши сторони і третіх осіб, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів ЛМР, оформленим протоколом засідання №31 від 30.06.2023, за зверненням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погоджено межі земельної ділянки по лініях В-Г та Г-А на вул. Харківській, 21 у м. Львові відповідно до акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки (виконавець робіт КП «Картограф»).

Вказаному рішенню, яке є предметом оскарження у цій справі, передували такі події.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2021 у справі №463/8608/19, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 07.09.2022, визнано припиненим право постійного користування ОСББ «Кайзервальд-Львів» земельною ділянкою, площею 0,1644 га, за адресою: м. Львів, вул. Харківська, 19, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №50602020 від 22.07.1999 в частині земельної ділянки, площею 536, 5 кв. м. з такими розмірами по периметру в метрах (по ходу годинникової стрілки): по контуру від вул. Харківська 12,42; по межі поділу 25,20; 2,89, 17,90; по контуру 12,50; по межі поділу 23,93; 1,15; по житловому будинку (стінах); по межі поділу 1,15; 2,67 (згідно висновку експерта №11/09-19я івд 30.09.2019).

Постановою Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №463/8608/19, яка набрала законної сили, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2021 та постанову Львівського апеляційного суду від 07.09.2022 в частині позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до ОСББ «Кайзервальд-Львів» про визнання припиненим права користування земельною ділянкою залишено без змін.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 28.03.2023 звернулись до узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів ЛМР щодо погодження меж земельної ділянки площею 536,5 кв. м у АДРЕСА_1 , до якого долучили:

-акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

-лист Держгеокадастру №32-13-0.91-2477/15-22 від 03.10.2022;

-ухвалу ЛМР №1712 від 26.07.2012;

-копії трьох судових рішень у справі у справі №463/8608/19;

-встановлений судом варіант порядку користування земельною ділянкою на вул. Харківській, 19 відповідно до висновку експерта;

-карту межуючи земельних ділянок по вул. Харківській;

-копію Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №50602020 від 22.07.1999.

Співвласники ОСББ «Кайзервальд-Львів» 29.06.2023 звернулись до узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів ЛМР із заявою від 29.06.2023, у якій просили до закінчення розгляду Верховним Судом справи №463/8608/19 та справи №463/2495/17 не вирішувати жодних питань щодо визнання припиненим права постійного користування ОСББ «Кайзерваль-Львів» земельною ділянкою, площею 0,1644 га, розташованою за адресою: м. Львів, вул. Харківська, буд. 19, згідно Державного акту на право постійного користування землею ОСББ «Кайзервальд-Львів» серії ЛВ 50602020 від 22.07.1999 в частині земельної ділянки площею 536,5 кв. м, та виділення (відводу) її в приватну власність до будинку №21 сім`ї Матренків.

Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів ЛМР листом від 18.05.2023 повідомила зацікавлених осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та голову ОСББ «Кайзервальд-Львів», про те, що засідання комісії відбудеться 02.06.2023.

Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів ЛМР на своєму засіданні 02.06.2023 перенесла розгляд звернення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 28.03.2023 та звернення ОСББ «Кайзервальд-Львів» від 29:06.2023, що підтверджується витягом з протоколу засідання №30 від 02.06.2023.

Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів ЛМР листом від 16.06.2023 повідомила зацікавлених осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та голову ОСББ «Кайзервальд-Львів», про те, що засідання комісії відбудеться про 30.06.2023.

Узгоджувальною комісією для вирішення земельних спорів ЛМР за результатами розгляду звернень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 28.03.2023 та ОСББ «Кайзервальд-Львів» від 29.06.2023, від 30.06.2023, від 01.06.2023 та від 03.06.2023 винесено рішення, оформлене протоколом №31 від 30.06.2023, яким погоджено межі земельної ділянки по лініях В-Г та Г-А на АДРЕСА_1 відповідно до акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки (виконавець робіт КП «Картограф»).

Вважаючи рішення відповідача щодо погодження меж земельної ділянки по лініях В-Г та Г-А на АДРЕСА_1 , оформлене протоколом №31 від 30.06.2023, протиправним позивач звернулася до суду з цим позовом.

При вирішення справи суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Способи захисту права на земельну ділянку визначенні статтею 152 Земельного кодексу України (далі Земельний кодекс), відповідно до частини третьої якої захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до положень статті 158 Земельного кодексу земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до статті 159 Земельного кодексу земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Статтею 152 Земельного кодексу визначено способи захисту прав на земельні ділянки.

Відповідно до частини 3 статті 152 Земельного кодексу захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Ухвалою Львівської міської ради від 22.04.2021 №592 «Про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів» утворена узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради та затверджено Положення про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів (далі Положення).

Відповідно до пункту 1.3 Положення узгоджувальна комісія розглядає земельні спори у межах Львівської міської територіальної громади щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні громадян, та додержання громадянами та юридичними особами правил добросусідства.

Пунктом 1.4. Положення встановлено, що основною формою діяльності узгоджувальної комісії є засідання; основним документом, який створює комісія, є протокол. За результатами розгляду спорів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, дотримання громадянами правил добросусідства, узгоджувальна комісія готує своє рішення, яке оформляється відповідно до протоколу і яке підписують голова та секретар узгоджувальної комісії.

Відповідно до пункту 2.1. Положення однією із функцій узгоджувальної комісії є розгляд звернень фізичних та юридичних осіб з таких питань земельних спорів.

Відповідно до пункту 4.2. Положення земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності на засіданні комісії однієї зі сторін спору при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди відсутньої сторони на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може бути лише з поважних причин.

Відповідно до пункту 1.5. Положення рішення узгоджувальної комісії є підставою для прийняття ухвали міської ради про затвердження документації із землеустрою.

Предметом оскарження у цій справі є рішення узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів ЛМР, оформлене протоколом засідання комісії №31 від 30.06.2023, яким погоджено межі земельної ділянки по лініях В-Г та Г-А на АДРЕСА_1 відповідно до акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц, підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації, а також непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації.

Ураховуючи вищенаведену правову позицію, рішення узгоджувальної комісії не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні статей 152 та 158 Земельного кодексу, оскільки оформлене протоколом №31 від 30.06.2023 рішення про погодження меж земельної ділянки не створює для сторін жодних правових наслідків з виникненням прав та обов`язків, а є лише підставою для прийняття органом місцевого самоврядування ухвали.

Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2021 у справі №463/8608/19, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 07.09.2022 і постановою Верховного Суду від 15.03.2023 (в цій частині), визнано припиненим право постійного користування ОСББ «Кайзервальд-Львів» земельною ділянкою, площею 0,1644 га, за адресою: м. Львів, вул. Харківська, 19, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №50602020 від 22.07.1999 в частині земельної ділянки, площею 536, 5 кв. м з такими розмірами по периметру в метрах (по ходу годинникової стрілки): по контуру від вул. Харківська 12,42; по межі поділу 25,20; 2,89, 17,90; по контуру 12,50; по межі поділу 23,93; 1,15; по житловому будинку (стінах); по межі поділу 1,15; 2,67 (згідно висновку експерта №11/09-19я івд 30.09.2019).

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів ЛМР про погодження меж даної земельної ділянки 28.03.2023, тобто після визнання в судовому порядку припиненим права постійного користування ОСББ «Кайзервальд-Львів» земельною ділянкою, площею 0,1644 га, за адресою: м. Львів, вул. Харківська, 19, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ №50602020 від 22.07.1999 в частині земельної ділянки, площею 536, 5 кв. м.

Тобто, на момент звернення позивача з позовом про оскарження спірного рішення узгоджувальної комісії, останнє жодним чином не порушувало прав ОСОБА_2 як голови та члена ОСББ «Кайзервальд-Львів», оскільки право постійного користування ОСББ «Кайзервальд-Львів» земельною ділянкою було припинено.

Вказане спростовує доводи позивача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача про порушення прав ОСОБА_2 , зміст яких вона не визначила.

Відповідно до частин 2-4 статті 79 Земельного кодексу сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Ухвалою ЛМР від 28.09.2023 №3935 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 затверджено технічну документацію із землеустрою у передано у спільну сумісну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 536 кв. м, кадастровий номер 4610137200:06:002:0068, про що до Державного реєстру речових прав 27.10.2023 внесено відповідні записи.

Таким чином, рішення Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів, оформлене протоколом №31 від 30.06.2023 про погодження земельної ділянки на АДРЕСА_1 слід вважати таким, що вичерпало свою дію у зв?язку з формуванням земельної ділянки і присвоєнням кадастрового номеру.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів якими є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, сформованих у постанові від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц, обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.

Встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів свідчать, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 536 кв. м, який присвоєно кадастровий номер 4610137200:06:002:0068, та володіють нею на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо обов`язку довести правомірність своїх дій виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному рішенню, оформленому протоколом засідання узгоджувальної комісії ЛМР №31 від 30.06.2023, суд дійшов висновку, що таке рішення відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду рішень, а відповідач при його прийнятті діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської міської ради (пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 04055896), з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 травня 2024 року.

Суддя О. П. Хома