Рішення № 119528308, 05.06.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Справа№200/2625/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій противними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

01 травня 2024 року з використанням підсистеми «Електронний суд» адвокат Дзісь А.Р., представник позивача ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 роки;

- зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 06.03.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 роки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В 1999 році йому була призначена пенсія по інвалідності із застосуванням коефіцієнту заробітку, обчисленого із заробітної плати за період з 01.11.1991 по 31.10.1996. Після призначення пенсії він продовжував працювати. В 2009 році він був переведений на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Перерахунок пенсії був здійснений виходячи із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 31.08.2009 роки. Зараз коефіцієнт заробітку складає 1,87382. 06.03.2024 він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії за віком виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 роки. Відповідач відмовив у перерахунку, оскільки пенсія розрахована згідно з чинним законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку. Позивач вважає таку відмову протиправною тому, що при перерахунку пенсії за віком відповідач протиправно зменшив коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи. При здійсненні перерахунку пенсії на підставі положень Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» саме пенсіонеру надано право обирати заробітну плату (дохід), зокрема, той з якого була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Чинне законодавства не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку. Про порушення відповідачем зазначених в позовній заяві прав позивача йому стало відомо після отримання відповіді від відповідача.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнало, просило відмовити в їх задоволенні з таких підстав. 29.09.2009 ОСОБА_1 переведений за його заявою на пенсію за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 06.03.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про перерахунок пенсії виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996. Листом від 02.04.2024 №7560-5452/Ш-02/8-0500/24 позивача було повідомлено про те, що пенсія обчислена та виплачується відповідно до норм чинного законодавства. Оскільки 06.03.2024 позивач звернувся із заявою не встановленого зразка, лист від 02.04.2024 №7560-5452/Ш-02/8-0500/24 не є управлінським рішенням відповідача. ОСОБА_1 для призначення пенсії розраховано заробітну плату за період 01.11.1991 по 31.10.1996 та з 01.07.2000 по 31.08.2009.

06 травня 2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06 травня 2024 року у відповідача витребувані докази.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України НОМЕР_1 .

29 листопада 1999 року ОСОБА_1 була подана заява про призначення пенсії по 3 групі інвалідності.

13 грудня 1999 року рішенням №183 ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи, за наявності загального стажу 21 рік 04 місяці 08 днів, в тому числі на пільгових умовах 12 років 03 місяці 19 днів.

Згідно з довідкою про заробіток для обчислення пенсії, яка видана ВАТ «»Вугільна компанія «Шахта «Краснолиманська», заробіток ОСОБА_1 , який враховується для обчислення пенсії, за період з лютого 1991 року по грудень 1996 року становив 7615,91970 гривень.

08 жовтня 2009 року розпорядженням 159755 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на пільгових умовах (Список №1) з 25 вересня 2009 року згідно з новим Законом (так зазначено в документі).

Згідно з розрахунком №2 заробітна плата, з якої призначена пенсія, розрахована за новою формулою за період 01.11.1991 по 31.10.1996 та з 01.07.2000 по 31.08.2009.

За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 , наданими відповідачем, перерахунок призначеної пенсії за віком був здійснений: 24 листопада 2009 року, 15 лютого 2010 року, 13 серпня 2010 року, 04 лютого 2011 року, 20 жовтня 2011 року, 20 грудня 2015 року, 25 березня 2016 року, 20 грудня 2016 року.

05 жовтня 2015 року постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі №235/4309/14-а визнані неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області з питання розрахунку та нарахування пенсії ОСОБА_1 , зобов`язано управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області здійснити перерахунок пенсії згідно з діючим законодавством та в розмірі, передбаченому діючим законодавством України із врахуванням вимог статей 24, 27, 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За даними форми РС-право, яка сформована станом на 05 лютого 2024 року, після призначення пенсії за віком у 2009 році ОСОБА_1 має страховий стаж 1 рік 10 місяців 29 днів.

06 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 роки.

02 квітня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом за №7560-5452/Ш-02/8-0500/24 повідомило ОСОБА_1 про те, що з 01.10.2017 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» його пенсія за віком була перерахована із використанням єдиного показника середньої заробітної плати за останні 3 рок (2014-2016) у розмірі 3764,40 гривень. Пенсія за віком була обчислена з урахуванням норм статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заробітної плати за період з 01.11.1999 по 31.10.1996 та з 01.07.2000 по 31.08.2009 за даними персоніфікованого обліку, яка складає 14980,20 гривень (7994,47гривень - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014 - 2016 * 1,87382 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Станом на 01.03.2024 розмір пенсії 11707,25 гривень. Пенсія за віком обчислена та виплачується відповідно до чинного законодавства. Позивачу було роз`яснено право оскарження в судовому порядку у разі незгоди з відповіддю.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.

На дату призначення позивачу пенсії по інвалідності ІІІ групи Закон №1788-ХІІ діяв в редакції Закону України №112/98-ВР від 11.02.98 «Про внесення зміни до статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з і статтею 2 Закону №1788-ХІІ за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; […].

Відповідно до статті 29 Закону №1788-ХІІ пенсії по інвалідності призначаються в таких розмірах: […] інвалідам III групи - 40 процентів заробітку (стаття 64).

Статтею 64 Закону №1788-ХІІ було визначено, що пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі. Середньомісячний заробіток за 24 календарних місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми заробітку за 24 календарних місяці роботи підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців роботи підряд (протягом всієї трудової діяльності) відповідно на 24 чи 60. При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, місяці з неповним числом робочих днів у зв`язку з їх влаштуванням на роботу або звільненням враховуються як повні календарні місяці роботи (стаття 65 Закону №1788-ХІІ).

Відповідно до стаття 83 Закону №1788-ХІІ переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Закон №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону […].

На дату призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах Закон №1058-ІV діяв в редакції Закону України №1564-VI від 25.06.2009 «Про внесення змін до деяких законів України щодо престижності шахтарської праці» і дана редакція не містила норм, які б регулювали питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах (статті 13-14 Закону №1788-ХІІ).

Частиною 1 статті 40 Закону №1058-ІV (з урахуванням визнання неконституційним абзацу третього Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 від 22.05.2008) було встановлено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Судом встановлено, що в жовтні 2009 році позивач як особа, яка мала право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, був переведений з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, при цьому пенсія була обчислена за нормами Закону №1058-ІV, зокрема, що встановлювали порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, про що свідчить «Розрахунок №2 заробітна плата, з якої призначена пенсія, розрахована за новою формулою за період 01.11.1991 по 31.10.1996 та з 01.07.2000 по 31.08.2009».

Матеріалами справи підтверджено, що після призначення пенсії за віком на пільгових умовах в 2009 році страховий стаж ОСОБА_1 складає 1 рік 10 місяців 29 днів.

Станом на 06 березня 2024 року (дата подачі заяви про перерахунок пенсії) Закон №1058-ІV діяв в редакції Закону України №3494-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань».

Умови та порядок здійснення перерахунку пенсій визначені частиною 4 статті 42 Закону №1058-ІV.

У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

[…]

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 травня 2005 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 червня 2005 року за №714/32166, було затверджено Порядок

проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №10-1).

Згідно з пунктом 3 Порядку №10-1 перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії. Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Відповідно до пункту 4 Порядку №10-1 перерахунок проводиться тим особам, які станом на 01 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбачене пунктом 3 цього Порядку, на найбільш вигідних умовах.

Пунктом 5 Порядку №10-1 обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру тільки за умови, що останній після призначення (перерахунку) пенсії продовжує працювати, внаслідок чого змінюється страховий стаж.

При цьому, в залежності від тривалості додатково набутого страхового стажу пенсіонер або набуває права самостійно обрати заробітну плату, з якої буде проведений перерахунок, або такого права у нього не буде.

Так, за наявності не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, або за бажанням пенсіонера із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Якщо пенсіонер продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Матеріалами справи підтверджено, що після призначення пенсії в 2009 році позивач продовжував працювати 1 рік 10 місяців 29 днів і йому проводився перерахунок пенсії, але в справі відсутні докази того, що після останнього (попереднього) перерахунку пенсії позивач продовжував працювати і станом на 06 березня 2024 року набув право на проведення перерахунку пенсії, передбачене частиною 4 статті 42 Закону №1058-ІV.

Суд не бере до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 29.06.2022 у справі №160/1052/19 (провадження №К/9901/33650/19), оскільки вона була висловлена у справі з іншими обставинами і стосувалася права пенсіонера обирати заробітну плату за ті чи інші періоду страхового стажу при перерахунку пенсії на підставі положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Зважаючи на те, що в задоволенні позову відмовлено, судовий збір, сплачений позивачем, покладається на останнього (статті 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 3-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄРДПОУ 13486010, e-mail: gu@dn.pfu.gov.ua) про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 роки, зобов`язання здійснити з 06.03.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком, виходячи із заробітної плати за період роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 роки, відмовити повністю.

Повний текст рішення складений 05 червня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко