Ухвала суду № 119527930, 05.06.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 червня 2024 рокуСправа №160/12509/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Стандарт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

14.05.2024 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Стандарт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 16.05.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати: надати нову редакцію позовної заяви відповідно до кількості учасників справи із її належним оформленням відповідно до вимог КАС України, із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власним письмовим підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та з урахуванням. п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду від 16.05.2024 року, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.07.2017 року №0010061400, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3026352 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 2017568 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1008784 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 25.07.2017 року №0010041400, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2723718 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 1815812 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 907906 грн. відносно ТОВ науково-виробниче підприємство "Стандарт".

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 Верховний Суд зазначив таке.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду розглянув спірне питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, і сформулював таку правову позицію.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається ч. 2 ст. 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, складені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області від 25.07.2017 року.

Однак, з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 14.05.2024, тобто поза межами строків, установлених ст.122 КАС України.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що на виконання ухвали слідчого Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ НВП Стандарт, за результатами якої були винесені податкові повідомлення-рішення від 25.07.17р.з податку на прибуток та податку на додану вартість. В передбачені законодавством терміни, нашим підприємством було подано позов до адміністративного суду на скасування вищезазначених повідомлень-рішень з підстав перевищення та порушення посадовими особами податкового органу своїх повноважень щодо прийняття вказаних ППР. Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2017 позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Управління від 25.07.2017 №0010061400, №0010041400. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 29.05.2018 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позову. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. За розглядом цієї справи остаточне рішення Верховним Судом було прийняте 28.02.24р., згідно з яким позивачеві було відмовлено в задоволенні касаційної скарги. Копію зазначеного рішення Верховного Суду нами отримано не було, про його зміст нам стало відомо з єдиного реєстру судових рішень в середині квітня 2024 року. Поки касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції перебувала на перегляді в суді апеляційної інстанції, позивач вправі був очікувати позитивного перегляду оскарженого судового рішення. Відповідно новий позов до того ж відповідача з інших підстав ним не подавався. Очікування позивача на завершення касаційного перегляду, на нашу думку, є виправданим, логічним та має правомірну мету не нести зайвих витрат та не створювати паралельних процесів. Крім того, в силу приписів ст. 47 КАС України позивач не міг змінити підстави позову у вже існуючому провадженні в період перегляду справи судами вищих інстанцій. На час та тривалість перегляду справи судом касаційної інстанції позивач не міг вплинути, ці чинники перебували поза його волею чи бажанням. Також на початку травня 2024 року від наших контрагентів нам стало відомо, що кримінальне провадження №32015040650000021, в рамках якого була проведена документальна позапланова перевірка і складено акт від 22.12.2016 р. № 2353/04-65-14- 00/25513947, та на підставі матеріалів якого були зроблені висновки щодо безтоварності господарських операцій з нашими постачальниками, було вже закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення. Таким чином, враховуючи, що відомості про кримінальне провадження №32015040650000021, в рамках якого була проведена документальна позапланова перевірка і складено акт від 22.12.2016 р. № 2353/04-65-14-00/25513947 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 березня 2015 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" (який набрав чинності з 1.09.2015) підстави для прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень рішень за результатами перевірки, призначеної згідно Ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.11.16р. в межах кримінального провадження №3201504065000021, були відсутні, і настали б лише у випадку винесення Ухвали про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав або ухвалення судом обвинувального вироку. Таким чином, спираючись на вищезазначені норми законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, позивач очікував завершення розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні та не оскаржував спірні повідомлення - рішення. Отже вважаємо, що позивач діяв добросовісно. Щойно результат касаційного перегляду та розслідування кримінального провадження № 32015040650000021 стали відомим, позивач звернувся до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.07.17р. з підстав незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки від 22.12.2016 р. № 2353/04-65-14-00/25513947, на підставі якого вони були прийняті.

Розглянувши подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

При цьому, суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на звернення з певного питання.

Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Оцінивши наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави, суд дійшов висновку, що вони не є об`єктивно непереборними, які не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень із зміненим предметом позову в строк визначений КАС України.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені нормі кореспондуються з приписами частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас, частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, з урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд уважає за необхідне у відповідності до вимог до ч. 3 ст. 121 КАС України, продовжити встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Стандарт" про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Стандарт" процесуальний строк, встановлений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви протягом 5-ти днів з моменту отримання цієї ухвали.

У разі не усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Звернути увагу позивача, що відповідно частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко