Рішення № 119527774, 05.06.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 червня 2024 р. Справа № 120/2285/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №025650006161 про відмову в призначенні йому пенсії.

Ухвалою суду від 04.03.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 04.03.2024 року.

Ухвалою від 25.03.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачам строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, представники відповідачів подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких вказали на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема зазначили, що до страхового стажу обґрунтовано не зараховано періоди роботи позивача з 28.02.1991, оскільки трудова книжка НОМЕР_1 від 24.09.1987 не містить хронології ведення записів, довідка №3 від 08.06.2022 не містить відомостей про роботу, індивідуальні відомості про застраховану особу відсутні, згідно заяви від 11.09.2023 №3050 особа не працює. Відповідачі вказують на відсутність підстав для зарахування до стажу позивача періоду роботи згідно запису у трудовій книжці у адвокатському об`єднанні «Вінницька обласна колегія адвокатів» з 28.02.1991, оскільки згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від форм власності, а також будь яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню за умови сплати страхових внесків. За період роботи Позивача відсутні документи про сплату страхових внесків.

Стосовно позовних вимог про зарахування періодів роботи з 04.09.1979 по 26.06.1980 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначив, що довідка №72 від 19.07.2022,яка була видана Дочірнім підприємством «Вінницький облавтодор» згідно розписок- повідомлень про перелік документів, доданих до заяв про призначення пенсії від 11.09.2023, від 04.10.2023, від 06.11.2023, не надавалась до органів Пенсійного фонду України та не розглядалась для визначення права на пенсію.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо безпідставності позовних вимог представники відповідачів також вказують на неналежне заповнення трудової книжки позивача та просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертався до територіального органу Пенсійного фонду України з заявами про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Первинна заява про призначення пенсії від 11.09.2023 розглядалась за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області.

За результатом розгляду заяви від 11.09.2023 про призначення пенсії по інвалідності прийнято рішення №025650006161 від 18.09.2023 про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.

Даним рішенням встановлено, що страховий стаж позивача склав 9 років 0 місяців 11 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 28.02.1991, оскільки трудова книжка НОМЕР_1 від 24.09.1987 не містить хронології ведення записів, а довідка №3 від 08.06.2022 не містить відомостей про роботу, індивідуальні відомості про застраховану особу відсутні, згідно заяви від 11.09.2023 №3050 особа не працює.

04.10.2023 позивач повторно звернувся з заявою про призначення пенсії по інвалідності. Заяву про призначення пенсії по інвалідності за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке рішенням №025650006161 від 11.10.2023 року відмовило в її задоволенні. Даним рішенням до страхового стажу не зараховано період роботи згідно запису у трудовій книжці у адвокатському об`єднанні «Вінницька обласна колегія адвокатів» з 28.02.1991, оскільки згідно статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 - до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від форм власності, а також будь яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню за умови сплати страхових внесків. За період роботи Позивача відсутні документи про сплату страхових внесків. 06.11.2023 року позивач знову звернувся з заявою про призначення пенсії по інвалідності, яку розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

За результатом розгляду заяви про призначення пенсії по інвалідності вказаним відповідачем прийнято рішення №025650006161 від 08.11.2023 про відмову в призначенні пенсії по інвалідності через відсутність необхідного страхового стажу 15 років.

Як і в попередніх випадках, страховий стаж заявника склав 9 років 0 місяців 11 днів. До страхового стажу зараховано періоди з 01.09.1980 по 25.06.1985 та з 01.07.1985 по 19.08.1987, однак, не зараховано період роботи з 28.02.1991 відповідно запису в трудовій книжці НОМЕР_2 від 24.09.1987, оскільки трудова книжка заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Міністерством соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.09.1993 за №110, а саме, відсутній запис про звільнення з роботи, відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу.

Вважаючи вказані рішення відповідачів протиправними, з метою зобов`язання пенсійного органу зарахувати спірні періоди до його страхового стажу та призначити йому пенсію по інвалідності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон № 1058-IV).

Частина 1 статті 9 Закону № 1058-ІV встановлює, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

У відповідності до частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі за текстом Закон № 1788-XII), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі за текстом Порядок № 637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 683/3705/16-а.

Як вже встановлено судом, позивачу не зараховано до загального стажу зокрема період його роботи з 28.02.1991 відповідно запису в трудовій книжці НОМЕР_2 від 24.09.1987, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з роботи та відсутні індивідуальні відомості про сплату страхових внесків.

Надаючи оцінку наведеним вище твердженням відповідачів, суд зазначає наступне.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції № 58).

Системний аналіз вищезазначених положень, дає підстави дійти обґрунтованого висновку, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Більше того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п.2.10 Порядку).

Зміст зазначених норм права дає підстави для висновку, що роботодавець видає довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за визначений період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а, від 05.03.2020 у справі №539/3234/16-а.

Як вбачається з записів трудової книжки позивача, ОСОБА_1 з 28.02.1991 року зарахований до складу адвокатського об`єднання «Вінницька обласна колегія адвокатів» з 28.02.1991 року.

Отже, з трудової книжки позивача прослідковується його трудова діяльність у спірний період на вищезазначеному об`єднання.

Окрім того, вказане підтверджується довідкою президії адвокатського об`єднання «Вінницька обласна колегія адвокатів» №2 від 08.06.2022 року.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, щодо не зарахування до загального трудового стажу позивача періоду його роботи з 28.01.1991 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 24.09.1987.

Крім того, згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Суд наголошує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача. Разом з тим, доказів які б спростовували спірний період трудової діяльності позивача відповідач не надав.

Також, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2 вказаного Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов`язків в органів Пенсійного фонду України при вирішенні питання про перерахунок пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. При цьому, відповідачами не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що ними вчинялись певні дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження спірного періоду.

На переконання суду, відповідачами не здійснено усіх необхідних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна додатково підтвердити страховий стаж позивача.

Водночас, необхідно вказати, що позитивним обов`язком держави в цілому та її державних органів, у тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на підприємствах первинних документів про роботу працівників від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії. Не забезпечення належного зберігання вказаних документів на підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та, як наслідок, обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до переконання, що відмови відповідачів в зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи позивача з 28.01.1991 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 24.09.1987, з підстав зазначених у спірних рішеннях, прийнято не обґрунтовано, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас, позивач просить зарахувати до його стажу період роботи з 04.09.1979 року по 26.06.1980 року в «Козятинському райавтодорі», приєднаному до філії «Калинівська ДЕД» ДП «Вінницький облавтодор».

Однак, записи трудової книжки позивача не містять відомостей щодо роботи позивача на вказаному підприємстві в спірний період, на що позивачем надано суду довідку №72 від 19.07.2022, яка видана Дочірнім підприємством «Вінницький облавтодор».

При цьому, згідно розписок-повідомлень про перелік документів, доданих до заяв про призначення пенсії від 11.09.2023, від 04.10.2023, від 06.11.2023, вказана довідка не надавалась до органів Пенсійного фонду України та не розглядалась для визначення права на пенсію.

В контексті вказаного, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення та перерахунку пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення або перерахунку пенсії та самостійно призначити або перераховувати пенсію позивачу, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Крім того, саме пенсійний орган наділений правом вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання пенсійний орган повторно розглянути заяви позивача від 11.09.2023, від 04.10.2023, від 06.11.2023 з урахуванням довідки №72 від 19.07.2022, яка видана Дочірнім підприємством «Вінницький облавтодор», зарахувавши до загального трудового (страхового стажу) позивача період роботи з 28.01.1991 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 24.09.1987.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії (п.4.10).

Заяву про призначення пенсії позивач подала за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Подані заяви відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядались Головними управліннями Пенсійного фонду України в Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях, які приймали спірні рішення про відмову в призначенні пенсії.

При цьому, пенсійна справа, після прийняття рішення передається засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

З огляду на викладене, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, враховуючи зміст позовних вимог, суд вважає за необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати вказаний період до загального трудового (страхового стажу) позивача та повторно розглянути його заяви, з урахуванням висновків суду.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 3633,60 гривень, а тому на його користь слід стягнути відповідну суму. При цьому, враховуючи, що саме рішення ГУ ПФУ в Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, вважаю за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань даних відповідачів відповідну суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №025650006161 від 18.09.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №025650006161 від 11.10.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №025650006161 від 08.11.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 11.09.2023 року, 04.10.2023 року, 06.11.2023 року про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, зарахувавши до загального (страхового) стажу ОСОБА_1 період його роботи з 28.01.1991 року згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 24.09.1987.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ: 13322403)

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344)

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ: 21910427)

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ: 13486010)

СуддяЧернюк Алла Юріївна