Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
05 червня 2024 р. Справа № 120/345/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення ГУ ПФ України в Рівненській області №023830024520 від 16.08.2023 року про відмову в призначенні їй дострокової пенсії.
Ухвалою суду від 15.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що відповідно до п. 4 ч. 1.ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається, зокрема учасникам бойових дій після досягнення жінками 50 років, та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків. Страховий стаж позивача становить 22 роки 10 місяців 02 дні. При цьому, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 при поданні заяви зазначено про прохання призначити саме пенсію за віком за Законом №1058, однак, жодних зауважень про бажання вирішити питання про призначення іншого виду пенсії нею не було виявлено, що, на думку представника відповідача, свідчить про необґрунтованість позовних вимог.
22.03.2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області також подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позову.
Однак суд звертає увагу, що ухвалою від 15.01.2024 року вказаному відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
При цьому, адміністративний позов та копія ухвали від 15.01.2024 року отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 16.01.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд» суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
З урахуванням зазначеного, вказаний відзив не приймається до уваги судом, оскільки поданий поза межами встановленого п`ятнадцятиденного строку з дня отримання копії ухвали Вінницького окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 15.01.2024 року.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Ухвалою суду витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області додаткові докази, які надійли на адресу суду 04.06.2024 року.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідчення серії НОМЕР_1 , виданим 09 грудня 1999 року.
08.08.2023 року позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії.
Програмним забезпечення за принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії та документи які були надані позивачем до заяви, передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке рішенням №023830024520 від 16.08.2023 року відмовило в призначенні позивачу пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років.
Не погоджуючись з відмовою відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-IV).
Так, статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІVпенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003(далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1058-IVцейЗаконрегулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Досягнення позивачем необхідного пенсійного віку (50 років) та наявність у останньої необхідного стажу (20 років) не є спірним у даній справі.
Натомість, єдиною підставою для відмови ГУ ПФУ в Рівненській області позивачу у призначенні пенсії слугувало відсутністю необхідного страхового стажу 30 років.
Водночас, заперечуючи щодо позовних вимог представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області стверджує, що ОСОБА_1 при поданні заяви зазначено про прохання призначити саме пенсію за віком за Законом №1058, однак, жодних зауважень про бажання вирішити питання про призначення іншого виду пенсії нею не було виявлено.
При цьому, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що в заяві про призначення пенсії нею було бажаний вид пенсії як учаснику бойових дій.
З метою встановлення вищезазначених обставин, судом було витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області матеріали пенсійної справи позивача.
Під час знайомлення з наданими відповідачем матеріалами встановлено, що в заяві від 08.08.2023 року ОСОБА_1 просила призначити їй пенсію згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та в графі «Вид пенсі» нею було вказано «за віком УБД».
Окрім того, як вбачається з розписки-повідомлення, позивачем при поданні заяви про призначення пенсії було долучено посвідчення учасника бойових дій.
Однак, вищезазначене залишилось поза увагою представників ГУ ПФУ в Рівненській області, які розцінили заяву позивача, як заяву про призначення пенсії за віком відповідно до положень статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 при поданні заяви жодних зауважень про бажання вирішити питання про призначення іншого виду пенсії нею не було виявлено, спростовуються заявою від 08.08.2023 року, в якій позивачем чітко вказано вид бажаної нею пенсії за віком, як учаснику бойових дій.
Посилання відповідача на те, що позивач досягла пенсійного віку 60 років, а тому відсутні підстави для призначення пенсії зі зниженням віку (достроково), адже песійний вік уже досягнуто, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не спростовують того факту, що позивач має право на отримання пенсії на умовах положень пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV.
Враховуючи належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій ніким не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленомуЗакономпорядку, суд доходить до висновку, що позивач має право на користування пільгами, встановленимиЗаконом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"таЗаконом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії.
Отже, наявними матеріалами справи підтверджено наявність в позивача всіх умов для призначення їй пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, а тому, враховуючи зміст поданої нею заяви про призначення пенсії від 08.08.2023 року, суд вважає, що в її задоволенні відмовлено необґрунтовано, що свідчить про протиправність рішення ГУ ПФ України в Рівненській області №023830024520 від 16.08.2023 року.
А тому належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Оскільки позивачу виповнилося 50 років та наявність у неї необхідного страхового стажу не оспорюється, вона звернувся із заявою про призначення пенсії, надавши всі необхідні документи, то саме з дати звернення за призначенням пенсії має право на призначення пенсії.
Відповідно до приписів розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3). Після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії (п.4.10).
Заяву про призначення пенсії позивач подала за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд вказаної заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яке визначене за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку.
При цьому, пенсійна справа, після прийняття рішення передається засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення її прав, з метою ефективного захисту права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити позивачу пенсію.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими вона обґрунтовувала позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
Враховуючи відсутність судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №023830024520 від 16.08.2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 08.08.2023 року пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005, код ЄДРПОУ: 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ: 21084076)
СуддяЧернюк Алла Юріївна
Судове рішення № 119527771, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 05.06.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/345/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: