Ухвала суду № 119526523, 21.03.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5423/22

Провадження № 1-кс/752/503/24

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стартап" про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022100000000178, відомості щодо якого внесені 06.05.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_7 в інтересах ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Стартап" звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить частково скасувати арешт з грошових коштів, які розміщенні на рахунках ПАТ «ЗНВКІФ «СТАРТАП», а саме на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «ОТП банк», рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Міжнародний інвестиційний банк», рахункку № НОМЕР_3 в АТ «МР банк», в частині скасування заборони на здійснення видатків, пов`язаних зі сплатою винагороди Компанії з управління активами, сплатою банківських послуг, сплатою послуг Національного депозитарію України, сплатою послуг Депозитарної установи, сплатою послуг Аудитора, сплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності. Разом з тим через канцелярію суду 18.03.2024 року подано адвокатом ОСОБА_8 в інтересах ПАТ «ЗНВКІФ «СТАРТАП» доповнення до клопотання про скасування арешту майна, за яким адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.05.2023 року, у справі №752/5423/22 (провадження №1-кс/752/3360/23), в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СТАРТАП» (код ЄДРПОУ 38866104), відкритих у банківських установах, а саме на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528); № НОМЕР_2 в АТ «Міжнародний інвестиційний банк» (МФО 380582); № НОМЕР_3 в АТ «МР Банк» (МФО 320627), які передані на зберігання Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; зобов`язати Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, повернути грошові кошти ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний

інвестиційний фонд «СТАРТАП» (код ЄДРПОУ 38866104), відкритих у банківських установах, а саме на рахунках № НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528); № НОМЕР_2 в АТ «Міжнародний інвестиційний банк» (МФО 380582); № НОМЕР_3 в АТ «МР Банк» (МФО 320627 у кримінальному провадженні №42022100000000178 від 06.05.2022 року

В обгрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва по справі № 752/5423/22 від 02.05.2023 року накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, у тому числі ПАТ «ЗНВКІФ «СТАРТАП». Вказані грошові кошти, на які накладено арешт ухвалою суду від 02.05.2023 року, є власністю ПАТ "ЗНВКІФ "СТАРТАП". При цьому посадові особи чи засновники ПАТ "ЗНВКІФ "СТАРТАП" не набули статусу підозрюваного та/або обвинуваченого, не є особами щодо яких здійснюється кримінальне провадження, товариство не є учасником кримінального провадження. На думку представника ПАТ "ЗНВКІФ "СТАРТАП", відсутні підстави, які б виправдовували подальше існування заходу забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів товариства.

Адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали вимоги клопотання, просили клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.

Прокурор у судовому засідання заперечував проти задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання про скасування арешту, заслухавший думку учасників, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями частини 1 стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник

юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000178, відомості щодо якого внесені 06.05.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 110-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.05.2023р. накладено арешт у рамках кримінального провадження №42022100000000178, зокрема, на грошові кошти ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СТАРТАП» (код ЄДРПОУ 38866104), що знаходяться на рахунках, відкритих у наступних банківських установах: 1) АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528) № НОМЕР_1 ; 2) АТ «Міжнародний інвестиційний банк» (МФО 380582) № НОМЕР_2 ; 3) АТ «МР Банк» (МФО 320627) № НОМЕР_3 .

Як вбачається з ухвали, арешт було накладено з метою збереження речових доказів.

Так, частиною першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках, зокрема, надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність належних підстав для арешту майна; доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (справа «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності в розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона інша сторона, у випадку незгоди з даним клопотанням, зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Так, в управління Національному агентству можуть передаватись лише активи, які відповідають наступним умовам: вони визнані речовим доказом; на них накладено арешт у кримінальному провадженні; арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково), або користування майном (бажано); їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; це не завдає шкоди кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону управління грошовими коштами у готівковій та безготівковій формах у будь-якій валюті, а також банківськими металами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, здійснюється Національним агентством шляхом: 1) їх розміщення на депозитних рахунках Національного агентства у відповідній валюті або банківському металі, відкритих у державних банках, визначених на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі, за договором банківського вкладу на вимогу, за наявності висновку Національного банку України про створення умов для визнання банку проблемним або неплатоспроможним; 2) продовження їх розміщення до закінчення строку дії договору депозиту на депозитному рахунку власника в банку, в якому вони були розміщені на момент

накладення арешту, із забороною здійснення видаткових операцій та виплати процентів чи доходу в іншій формі згідно з умовами договору. У випадку закінчення строку дії договору депозиту з наступного дня подальше управління відповідними коштами або банківськими металами разом з нарахованими після накладення арешту процентами чи іншими видами доходу здійснюється в порядку, визначеному пунктом 1 цієї частини.

Враховуючи вищезазначені норми Закону, Національному агентству передається на зберігання арештоване майно, проте вирішення питання про скасування арешту зазначеного у клопотанні майна унеможливлює подальше зберігання грошових коштів у Національному агентстві.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 174, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання задовольнити.

2. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02 травня 2023 року, в частині накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СТАРТАП» (код ЄДРПОУ 38866104), відкритих у банківських установах, а саме на рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528); № НОМЕР_2 в АТ «Міжнародний інвестиційний банк» (МФО 380582); № НОМЕР_3 в АТ «МР Банк» (МФО 320627), які передані на зберігання Національному агенству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

3. Зобов`язати Національне агенство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, повернути грошові кошти ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СТАРТАП» (код ЄДРПОУ 38866104), відкритих у банківських установах, а саме на рахунках № НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528); № НОМЕР_2 в АТ «Міжнародний інвестиційний банк» (МФО 380582); № НОМЕР_3 в АТ «МР Банк» (МФО 320627

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1