Вирок № 119521469, 05.06.2024, Селидівський міський суд Донецької області

242/654/24

1-кп/242/599/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши кримінальне провадження № 12024052410000207 від 08.03.2024 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вознесенка Мар`їнського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

де сторонами є прокурор ОСОБА_4 , представник потерпілого ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

06 березня 2024 року о 20 годині, тобто в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та неодноразово продовженого, зокрема: Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, ОСОБА_6 на мотоциклі ІЖ-Юпітер 5К, номерний знак НОМЕР_1 , приїхав на відкриту ділянку місцевості поблизу залізничної станції «Курахівка» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрлазілниця», розташованої за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Курахівка, вул. Вокзальна, 43, де направився до составу сполученням станція Курахівка Донецької залізниці станція Бурштин Львівської залізниці, який тимчасово знаходився на залізничній колії вказаної станції Курахівка. Підійшовши до вказаного составу, ОСОБА_6 технологічними сходами заліз на піввагон № 60724432 з кам`яним вугіллям марки Г (Г1) класу 0-100 та за допомогою відра, яке привіз з собою, насипав вугілля до двадцяти трьох мішків, які також привіз з собою, після чого по черзі скинули мішки з вугіллям загальною масою 1080 кг, вартістю 3456 грн., що належить ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», загрузив на вказаний мотоцикл та у дві черги перевіз до гаражу поблизу будинку АДРЕСА_3 та розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» матеріальну шкоду у загальному розмірі 3456 грн.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав беззастережно та підтвердив обставини, вказані в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаюється.

На підставіст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 скоєно кримінальне правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Як особистість ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується з задовільного боку, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.

В якості обставин, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання, та оцінюючи ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ступінь їх небезпечності для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд дійшов до висновку про призначення покарання, яке буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції статті з застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде в повній мірі відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.

Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

З урахуванням викладеного, мотоцикл ІЖ-Юпітер 5К, номерний знак НОМЕР_1 , який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у власність держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставіст.75КК України ОСОБА_6 відвідбування покараннязвільнити звипробуванням зіспитовим строкомна 2(два)роки таз покладеннямвідповідно дост.76КК Україниобов`язку періодичноз`являтися дляреєстрації доуповноваженого органуз питаньпробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не застосовувати.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 14.03.2024 скасувати.

Речові докази по провадженню

вугілля у двадцяти трьох мішках загальною вагою 1080 кг, що зберігається на території ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області повернути ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»,

на підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, конфіскувати у власність держави мотоцикл ІЖ-Юпітер 5К, номерний знак НОМЕР_1 , що зберігається на майданчику відділу поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області,

письмові документи, які надані прокурором зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1