Ухвала суду № 119519097, 04.06.2024, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/242/24

Провадження №2-о/512/21/24

смт. Саврань

"04" червня 2024 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,

за участю секретаря - Тімановського А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Савранська селищна рада Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінка без шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до Савранського районного суду Одеської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що її баба, ОСОБА_2 проживала однією сім?єю з ОСОБА_3 , як чоловік та жінка без укладання шлюбу. Вони проживали разом однією сім?єю в житловому будинку з 1990 року. Вели спільне господарство та побут, мали спільний бюджет. Реєструвати шлюб не хотіли, оскільки в цьому не було потреби. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті залишилася спадщина, яка складається зокрема, з земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія IV - ОД №022949, виданого Байбузівською сільською радою народних депутатів 16.11.2001. Спадкодавцем заповіту складено не було. Спадщину після смерті ОСОБА_3 , прийняла ОСОБА_2 , шляхом подання заяви про прийняття спадщини за законом до приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б., на підставі якої заведено спадкову справу №169/2021.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба заявниці ОСОБА_2 , про що 31.05.2023 складено відповідний актовий запис про смерть №139. Після її смерті залишилася спадщина, до складу якої входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

19.06.2013 року спадкодавцем складено на моє ім?я заповіт, посвідчений ОСОБА_4 , секретарем Байбузівської сільської ради 19.06.2013, зареєстрований в реєстрі за №44, згідно якого ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 , усе своє майно.

Встановлення факту проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_3 однією сім`єю, заявниці необхідно для оформлення спадщини, а саме: земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-ОД №022949, виданого Байбузівською сільською радою народних депутатів 16.11.2001, спадкодавцем якого була ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових справ.

У зв`язку з цим у заявника виникла необхідність у зверненні до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , оскільки без встановлення такого факту вона не може оформити спадщину за заповітом, що зачіпає її права та інтереси.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву в якій підтримала свої вимоги та просила справу розглянути без її участі (а.с.34).

Представник заінтересованої особи Савранської селищної ради Одеської області в судове засідання не з`явився, проте 30.05.2023 до суду надійшла заява в якій він не заперечує проти вимог заявниці та просить розглянути справу без його участі (а.с.35).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши заяву та долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданого Савранським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 12.05.2021, актовий запис №129 (а.с.5).

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №67600641 від 03.12.2021 вбачається, що заведена спадкова справа 68774011 після смерті ОСОБА_3 (а.с.6).

З довідки Савранської селищної ради Одеської області №306 від 04.12.2023 вбачається, що ОСОБА_3 проживав та був постійно зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно довідки Савранської селищної ради Одеської області №307 від 04.12.2023 вбачається, що з ОСОБА_3 проживала і була зареєстрована співмешканка ОСОБА_2 (а.с.8).

Спадкодавцю ОСОБА_3 , за життя належала земельна ділянка, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія ІV-ОД №022949, виданого Байбузівською сільською радою народних депутатів 16.11.2001 (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 виданого Савранським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 31.05.2023, актовий запис №139 (а.с.10).

Як вбачається із заповіту посвідченого секретарем Байбузівської сільської ради Паламарчук Л.М. від 19.06.213, ОСОБА_2 все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №74326687 від 13.10.2023 вбачається, що заведена спадкова справа 71393079 після смерті ОСОБА_2 (а.с.12).

З довідки про реєстрацію місця проживання особи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с.14).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 виданого виконкомом Байбузівської сільської ради Савранського району Одеської області від 15.07.2002 вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 є донькою ОСОБА_5 (а.с.15).

Крім того, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 виданого Концебівською сільською радою Савранського району Одеської області від 02.09.1979 вбачається, що ОСОБА_5 є сином ОСОБА_6 (а.с.16).

З свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5 виданого Концебівською сільською радою депутатів трудящих Савранського району Одеської області від 10.11.1978 вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_2 уклали шлюб, актовий запис №37 (а.с.17).

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Подільського нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б. вбачається, що заявниця ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом, однак відсутні документи, які є доказом проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 (а.с.18).

В матеріалах справи наявна спадкова справа, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , з якої вбачається, що спадщину після його смерті фактично прийняла ОСОБА_2 (а.с.25).

Згідно з положеннями статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року вказано, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Однак факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки в даному випадку існує спір про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 між ОСОБА_1 на підставі статті 1264 ЦК України та Савранською селищною радою на підставі статті 1277 ЦК України, який підлягає вирішенню виключно у порядку позовного провадження.

У відповідності до вимог статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Виходячи з положень частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як роз`яснено у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК. Спадкування за законом здійснюється позачергово. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, суд враховує правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути що найменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Встановлення факту проживання з особою однією сім`єю без реєстрації шлюбу можливе лише у випадку доведення позивачем фактів ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, а також інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (ВС у справах № 588/350/15, 755/18012/16, 643/6799/17, 369/3338/17).

У постанові від 17 червня 2020 року, справа №755/18012/16, Верховний Суд зробив правовий висновок, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За приписами частини 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Встановлення вказаного факту має визначені юридичні наслідки, що виражаються у отриманні статусу спадкоємця четвертої черги.

Надаючи оцінку зазначеним доказам в контексті заявлених позовних вимог суд виходить із такого.

Згідно із статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень викладених в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Верховний Суд у постанові 12.08.2019 року у справі № 521/16365/15 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність: спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Тобто, для підтвердження проживання однією сім`єю необхідно підтвердити факт спільного проживання, ведення спільного господарства зі спадкодавцями, наявність спільного бюджету, піклування та підтримку один одного морально і матеріально не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Резюмуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що в постанові КЦС ВС від 05.12.2018 року (провадження № 61-2823св18) зазначено наступне: вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб.

Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність / відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16 та від 14 травня 2019 року у справі № 910/11511/18.

Згідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до вимог статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Як зазначає ОСОБА_1 встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_3 та жінки ОСОБА_2 . заявниці потрібно для прийняття спадщини після смерті останньої, як баби заявниці по лінії батька.

Листом приватного нотаріуса Подільського районного нотаріального округу Одеської області Ізосімової К.Б. №42/02-14 від 29.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки не надано для оформлення спадщини рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_2 з ОСОБА_3 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відтак встановлення факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме після смерті ОСОБА_8 , для прийняття спадщини, про що вказує заявниця ОСОБА_1 у заяві, не призведе до виникнення у неї прав на спадкування, оскільки право на спадщину у неї виникне лише у випадку неприйняття спадщини спадкоємцями першої, другої та третьої черг, після смерті ОСОБА_3 , чого в даній справі не встановлено, оскільки вважається такою що прийняла спадщину відповідно до вимог частини 4 статті 1268 ЦК України ОСОБА_9 .

Крім того, суд також звертає увагу на наступне.

Згідно наявних в матеріалах справи документів, заявниця ОСОБА_1 є онукою та спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Подану заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявниця просить розглянути стосовно померлих осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

При цьому, згідно із частиною 6 статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до змісту частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Натомість за частиною 4 статті 315 ЦПК, якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, суддя залишає заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, без розгляду.

Вивченням матеріалів справи не встановлено наявності повноважень ОСОБА_1 на ведення справи в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 померли до подання відповідної заяви, при цьому зі смертю фізичної особи усі представницькі повноваження засновані на законі чи договорі втрачають чинність.

Цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обов`язки, припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Також вбачається, що заява була подана вже після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які на час смерті були повнолітніми, жодних даних про їх недієздатність чи обмежену дієздатність матеріали справи не містять, відтак не можна розглядати ОСОБА_1 , і як законного представника.

Загалом повноваження на ведення справи в інтересах померлих осіб у даному випадку не існують, а тому відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 257 та частиною 6 статті 294 ЦПК України зазначена заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статями 4, 12, 13, 43, 49,76, 247, 258-260, 268, 294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Савранська селищна рада Одеської області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінка без шлюб - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що вона має право подати цивільний позов на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.Ю. Брюховецький