Вирок № 119517846, 03.06.2024, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/2329/24

Провадження № 1-кп/577/301/24

В ИР ОК

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

03 червня 2024 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024200450000428 від 09.04.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ, Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта професійно-технічна, без офіційного місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1. 20.04.2015 Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 289 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, з випробувальним на 1 рік;

2. 25.03.2015 Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 09 місяців позбавлення волі;

3. 23.09.2016 Лисичанським міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 09 місяців позбавлення волі (вирок змінено 30 липня 2019 року Лисичанським міським судом, відповідно до ст. 467 КПК України, - вважати засудженим за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 6 років 01 місяця позбавлення волі;

4. 26.03.2019 Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України до 6 років 01 місяця позбавлення волі;

5. 16.06.2020 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі.

за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

08 квітня 2024 року близько 20:50 год. раніше судимий за корисливі злочини ОСОБА_4 , тимчасово проживав з 27.03.2024 на законних підставах, у приміщенні гаража, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 , 2003 року народження.

В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел направлений на таємне викрадення майна, яке знаходилось у гаражі, а саме: маски зварника авто затемнення ТМ «Dnipro-M» модель WN-39BC, зварювального інверторного апарата марки ТМ «EDON» модель NB-250P, автомобільного акумулятора марки EAS Professional Pride L2 60Ah 510А, автомобільного акумулятора марки Force 60 Ah L+ 00A extra power, які належать ОСОБА_6 .

В подальшому, 08 квітня 2024 року близько 20:50 год. перебуваючи у гаражі та реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що його дії є непомітними для господаря гаража ОСОБА_6 та стороніх осіб, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного на всій території України згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 (затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) та продовженого згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) до 25.05.2022, який Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 продовжено до 22.08.2022, який Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 (затвердженого Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022) продовжено до 21.11.2022, який Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 (затвердженого Законом України №2738-ІХ від 16.11.2022) продовжено до 19.02.2023, який Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 (затвердженого Законом України №2915-IX від 7.02.2023) продовжено до 20.05.2023, який Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023 (затвердженого Законом України №3057-IX від 02.05.2023) продовжено до 18.08.2023, який Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023 (затвердженого Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023) продовжено до 18.11.2023, який Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 (затвердженого Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023) продовжено до 14.02.2024, який Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ) продовжено до 13.05.2024, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав маску зварника авто затемнення ТМ «Dnipro-M» модель WN-39BC та зварювальний інверторний апарат марки ТМ «EDON» модель NB-250P, які лежали на полиці в правому дальньому куті гаража, а також автомобільний акумулятор марки EAS Professional Pride L2 60Ah 510А, який знаходився під відкритим капотом автомобіля OPEL Kadett, належного потерпілому ОСОБА_6 та автомобільний акумулятор марки Force 60 Ah L+ 600A extra power, що знаходився з правого боку від автомобіля OPEL Kadett на бетонній підлозі в гаражному приміщенні. В подальшому, вказане майно ОСОБА_4 в руках, по черзі, виніс з гаражного приміщення та сховав під деревом по АДРЕСА_3 , після чого покинув місце вчинення злочину, отримавши змогу вільно розпорядитися викраденим майном.

Згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-24/5543-ТВ від 11.04.2024 вартість викраденого майна на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 08.04.2024, становить: маски зварника авто затемнення марки Dnipro-M WN-39BC 616, 00 грн.; зварювального інверторного апарата марки ТМ «EDON» модель NB-250P 1992, 00 грн.

Згідно висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/119-24/5541-АВ від 19.04.2024 вартість викраденого майна на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 08.04.2024, становить: акумуляторної батареї марки «EAS Professional Pride L2» 6СТ-60(Ah), пусковий струм 510А 1878, 46 грн.; акумуляторної батареї марки «Force» 6СТ-60(Ah), пусковий струм 600A 184,68 грн.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 4671,14 грн.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільно-небезпечний характер, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення матеріальних збитків потерпілому та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним злочину, зазначеного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому та пояснив, що він тимчасово проживав з 27.03.2024 у приміщенні гаража, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_6 08.04.2024 року близько 20:50 год. перебуваючи у гаражі викрав маску зварника авто затемнення ТМ «Dnipro-M» модель WN-39BC та зварювальний інверторний апарат марки ТМ «EDON» модель NB-250P, які лежали на полиці в правому дальньому куті гаража, а також автомобільний акумулятор марки EAS Professional Pride L2 60Ah 510А, який знаходився під відкритим капотом автомобіля OPEL Kadett, належного потерпілому ОСОБА_6 та автомобільний акумулятор марки Force 60 Ah L+ 600A extra power, що знаходився з правого боку від автомобіля OPEL Kadett на бетонній підлозі в гаражному приміщенні. В подальшому, вказане майно в руках, по черзі, виніс з гаражного приміщення та сховав під деревом по АДРЕСА_3 . Просив суд суворо його не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, у суду відсутні сумніви в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду заяву, що наміру звертатися з цивільним позовом до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

З`ясувавши думки учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_7 визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів та судових витрат у провадженні. Крім того судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішенні в справі «Коваль проти України» від 19.10.2006 року, відповідно до п. 113 якого вбачається, що «основна мета статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у межах кримінального провадження забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого кримінального обвинувачення. Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту (рішення від 16 лютого 2000 року у справі «Роув і Дейвіс проти Сполученого Королівства»).

Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд ураховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення віднесене до тяжкого злочину.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочинів.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується задовільно за місцем тимчасового проживання.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 складену Конотопським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України «беручі до уваги інформацією, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також дуже високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було «свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме виходить з принципів справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, небажання стати на шлях виправлення, про що свідчать неодноразові притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, який щиро розкаявся, відшкодував збитки, вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів для ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності.

Речові докази визначити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим заявлений не був.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

ОСОБА_4 міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, залишити раніше встановлену - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 17 квітня 2024 року з часу обрання запобіжного заходу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави код класифікації доходів 24060300 "Інші надходження" процесуальні витрати в розмірі 6436 (шість тисяч чотириста тридцять шість) грн. 88 коп. (а.с. 41-43).

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 квітня 2024 року на акумулятори марки EAS Рrofessional чорного кольору та Force Original жовтого кольору (а.с. 39-40).

Речові докази по справі:

сліди рук на 3-х відрізках ліпкої стрічки, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - там і залишити;

кепку чоловічу, чорного кольору, що зберігається в камері зберігання речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області - повернути ОСОБА_4 ;

акумулятори марки EAS Рrofessional чорного кольору та Force Original жовтого кольору, що зберігаються під збережною розпискою у потерпілого ОСОБА_6 - йому і залишити. (а.с .37-38).

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайсуд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - в той саме строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1