Рішення № 119515004, 28.05.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4446/23

Провадження № 2/127/516/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

28 травня 2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,

за участю: секретаря Шмигори О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулисядо судуз позовомдо ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,мотивуючи позовтим,що ОСОБА_1 являється співвласником 1/3 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.1986 року. Ця частина незакінченого будівництвом будинку належала попередньому власнику ОСОБА_4 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку та договору про порядок користування частинами будинку від 21.11.1986 року.

ОСОБА_2 також є співвласником 1/3 частини вказаного вище будинку на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2013 року у справі №127/17458/13-ц. Іншим співвласником будинковолодіння являється ОСОБА_3 . Отже, зазначена земельна ділянка належить сторонам на праві спільної часткової власності. Вказаними вище договорами було домовлено про користування позивачами по 1/3 частці будинковолодіння. На даний час, між сторонами існують розбіжності щодо порядку користування спільною земельною ділянкою, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Позивачі мають намір скористатися своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, а інший співвласник будинковолодіння не бажає здійснювати приватизацію, що спонукає позивачів звернутись до суду. Враховуючи викладене позивачі просили встановити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою судувід 17.04.2023року заявупредставника позивачівбуло задоволено,призначено уданій цивільнійсправі судову земельно-технічнуекспертизу, проведення якоїдоручено експертам ТОВ «Подільський центр судових експертиз». До отримання висновку експертизи провадження у справі було зупинено.

Ухвалою суду від 21.07.2023 року провадження у справі було поновлено для вирішення клопотання експерта.

Ухвалою судувід 01.08.2023 року клопотання експерта вирішено та повторно направлено ухвалу судувід 17.04.2023року для продовження проведення призначено експертизи.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року провадження у справі було поновлено.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви в яких просять проводити розгляд справи за їх відсутності та задовольнити їх позовні вимоги згідно з варіантом №1 проведеної експертизи.

В судовезасідання представник позивачівне з`явився, проте подав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності та позивачів, проти ухвалення заочного рішення не заперечив, позов підтримав та витрати на експертизу просив залишити за позивачами.

Відповідач ОСОБА_3 в судовезасідання нез`явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Заяв та заперечень від відповідача до суду не надходило.

Відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явились у судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, не подали відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради в судове засідання не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій зазначила, що сторони по справі намагаються вирішити питання щодо порядку користування земельною ділянкою між співвласниками будинковолодіння з метою подальшого звернення до органу місцевого самоврядування із заявою щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки необхідної їм для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Таким чином, у справі питання приватизації присадибної земельної ділянки наразі не вирішується, а вирішується лише питання порядку користування земельною ділянкою, тому жодний інтерес територіальної громади на даний час не порушений. За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 20.11.2023 року судовим експертом запропоновано варіанти №1 та №2 встановлення порядку користування земельною ділянкою. Враховуючи викладене, просила розгляд справи провести без участі третьої особи за наявними у справі матеріалами для обрання найбільш прийнятного варіанту користування земельною ділянкою з метою не порушення балансу інтересів співвласників та сприянню взаємній реалізації їхніх прав щодо цільового використання земельної ділянки та обслуговування нерухомого майна.

Дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи №127/17458/13-ц, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 02.12.1986 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено державним нотаріусом та зареєстрований КП«ВООБТІ» 09.12.1986 року за № 15150 (а.с. 11-12). Згідно з умовами договору ОСОБА_4 продав ОСОБА_1 1/3 частину незакінченого будівництвом житлового будинку, технічною готовністю 20%, що знаходиться в АДРЕСА_1 . У постійне користування покупця відійшли: хліви, означені на плані літерами «Ж», «б», вбиральня «З», времянка «Б» з прибудовою, 1/2 частина паркану «№І».

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень сформованого 30.10.2013 року, ОСОБА_2 є власником 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 223,1 кв.м. та житловою площею 140,3 кв.м. Право власності на вказане будинковолодіння виникло на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.09.2013 року у справі №127/17458/13-ц (а.с. 10). Разом з тим, під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи №127/17458/13-ц судом було встановлено, що вказане вище рішення суду було скасовано, а після неодноразових переглядів рішень судів позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду (ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 25.09.2014 року).

Слід відзначити, що в ухвалі від 09.07.2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що згідно з договором про надання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку з кількістю кімнат від однієї до п`яти по АДРЕСА_2 від 16.07.1965 року, укладеного між міським відділом комунального господарства м. Вінниці та забудовниками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (мати ОСОБА_2 ), забудовники зобов`язалися побудувати одноповерховий, саманний трьохквартирний будинок, житловою площею 98,27 м2, з кількістю кімнат 6, будівництво слід здійснити до весни 1968 року. Згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 від 03.01.2013 року, виготовленого комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», загальна площа приміщень спірного будинку 223,1 м2, житлова площа 140,3 м2, допоміжна 82,8 м2.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником 1/3 частини указаного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.06.2000 року, виданого Другою державною нотаріальною конторою м. Вінниці.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що право власності позивача ОСОБА_2 на 1/3 частку спірного будинковолодіння підтверджено Інформацією з реєстру нерухомості сформованого 13.05.2024 року. Також в повідомленні КП «ВМБТІ» від 30.06.2021 року, в якому вказано, що ОСОБА_2 володіє 1/3 часткою спірного будинковолодіння (а.с. 20).

Щодо технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 , виготовленого вже 19.04.2017 року та долученого до позовної заяви, то суд зазначає, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначені 1/3 (а.с. 22-28).

21.11.1986 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було укладено договір про порядок користування частинами будинку, посвідчений нотаріусом, згідно з яким, кожний із них користується 1/3 часткою житлового будинку (а.с. 30).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.355ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦК України).

Згідно ч.ч.1-3ст.358ЦК Україниправо спільноїчасткової власностіздійснюється співвласникамиза їхньоюзгодою. Співвласникиможуть домовитисяпро порядокволодіння такористування майном,що єїхньою спільноючастковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (ч. 4 ст. 120 ЗК України).

За правилами ч. 1 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Отже, право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 318 ЦК Україн кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від16.04.2004року №7«Про практикузастосування судамиземельного законодавствапри розглядіцивільних справ» роз`яснено, що у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою,на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Відповідно довисновку експертаза результатамипроведеної усправі судової земельно-технічної експертизи № 711від 20.11.2023 року (а.с. 99-130), суд вважає можливим для вирішення спору між сторонами обрати 1-й варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою, на обранніякого наполягалипозивачі,яким враховано можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, можливістю проходу з вулиці на подвір`я тощо.

Крім того, суд враховує те, що при такому варіанті користування земельною ділянкою кожна із сторін матиме змогу користуватися та обслуговувати свою частину будинку та господарських споруд, не порушуючи права інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 13, 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачами.

На підставівикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 88, 120, 158 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 318, 319, 355, 357, 358, 377 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.

Встановити порядок користування земельною ділянкою площею 735,0 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками будинковолодіння відповідно до варіанту №1 (Додаток №1) висновку експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський центр судових експертиз» №711 від 20.11.2023 року, згідно з яким:

ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 201,0 кв.м., позначеною рожевим кольором;

ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 258,0 кв.м., позначеною синім кольором;

ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 254,0 кв.м., позначеною жовтим кольором

Земельною ділянкою площею 11,0 кв.м., позначеною зеленим кольором, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 користуються спільно в рівних частинах по 1/2 частці кожний.

Судові витрати залишити за позивачами.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОККП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Вінницька міська рада, адреса: 21050, м.Вінниця, вул. Соборна, 59.

Повний текстсудового рішенняскладений 05.06.2024 року.

Суддя: