Рішення № 119514153, 16.05.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3910/24-ц

пр. 2-291/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Остапчук Т.В.

при секретарі - Гаманюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, -.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ «ДІЄСА» коштів:

- нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.07.2023 по 06.09.2023 у розмірі 53464,70 гривень;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.09.2023;

- компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 40029,61 гривень;

- компенсації, що нараховується у випадку несвоєчасної оплати праці у розмірі 597,84 грн.;

- суму сплаченого судового збору у розмірі 1276,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05.07.2016 була прийнята на посаду фахівця з постачання ТОВ «Дієса». 03.01.2017 року позивача будо переведено на посаду менеджеру з продажу. 01.12.2017 року позивачку переведено позивачку на посаду менеджера з постачання. 02.07.201 року позиваку переведено на посаду начальника відділу власних торгових марок департаменту оптових продажів. 01.06.2020 року позивачку переведено на посаду керівника групи власних торгових марок відділу продажів розширеного асортименту департаменту комерції. 06.09.2023 позивачка була змушена звільнитися з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується наказом №Z00/05/09/009. Починаючи з липня 2023 року по день подання позовної заяви позивачу не виплачується заробітна плата . Вказує, що станом на день подання позовної заяви відповідач заборгував їй заробітну плату за період з 01.07.2023 року по 31.08.2023 року, що становить 60378,00 грн, за період з 01.09.2023 року по 06.09.2023 року становить 6037,80 гривень та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 40029,61 гривень.

- суму сплаченого судового збору у розмірі 1073 гривні;

- суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень.

Ухвалою від 31.01.2024 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового засідання.

21.02.2024 через систему «Електронний суд» представником ТОВ «ДІЄСА» направлено клопотання з додатками з проханням розглядати справу за відсутності відповідача.

04.03.2024 через представником позивача направлено клопотання з проханням розглядати справу за відсутності позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ТОВ «ДІЄСА» у судове засідання не з`явився, та згідно з клопотанням від 21.02.2024, поданим через систему «Електронний суд» просив розглядати справу за відсутності відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог пов`язаних із стягненням заробітної плати.

За змістом вказаного клопотання представник відповідача зазначив, що перед працівниками дійсно виникла заборгованість по виплаті заробітної плати, компенсації з використаних днів відпустки та інших виплат, але дана заборгованість виникла у зв`язку із обставинами непереборної сили (воєнний стан), та погашення заборгованості перед працівниками здійснюється, отже заборгованість зменшується. Просить врахувати, що відповідно до ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. Зокрема вказує, що внаслідок ракетно-бомбових ударів регулярних військових формувань російської федерації, Торгова мережа «Eldorado», до якою належить ТОВ «ДІЄСА» зазнала значних збитків: ракетним ударом знищена частина товарних запасів на центральному складі; товарні запаси та інші активи в магазинах, що знаходяться в містах Маріуполь, Херсон, Ірпінь, Буча, Мелітополь, Бердянськ, Нова Каховка; частково знищені товарні запаси в магазинах міст Києва та Харкова; втрачений контроль над активами, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. За попередніми підрахунками тільки збитки мережі в товарних запасах склали понад 1 мільярд грн. (без врахування основних засобів та вкладених інвестицій в торгові приміщення). Документування завданої шкоди триває. Також зазначає, що виникнення форс-мажорних обставин, а саме фактичне знищення товару, який був поставлений постачальниками на склад товариства за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок потрапляння бойового снаряду/ракети в дах будівлі складу, внаслідок чого виникло займання, а будівлю складу було повністю знищено, а також знищення/пошкодження/втрата контролю над магазинами підприємства, фактичне припинення роботи інших магазинів підприємства у зв`язку з неможливістю ведення господарської діяльності під час ведення активних бойових дій на території України, що призвело до збитків в особливо великому розмірі (точна сума боргу встановлюється), враховуючи одночасне звернення великої кількості кредиторів з вимогою оплати поставленого товару (в т.ч. такого, який був знищений або пошкоджений, або втрачений) поставило компанію у скрутне становище, що спричинило не можливість виконання усіх зобов`язань в тому числі по оплаті заробітної плати з незалежних від підприємства обставин.

Дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.07.2016 року була прийнята на роботу на посаду фахівця з постачання ТОВ «Дієса». 03.01.2017 року позивача будо переведено на посаду менеджеру з продажу. 01.12.2017 року позивачку переведено позивачку на посаду менеджера з постачання. 02.07.201 року позиваку переведено на посаду начальника відділу власних торгових марок департаменту оптових продажів. 01.06.2020 року позивачку переведено на посаду керівника групи власних торгових марок відділу продажів розширеного асортименту департаменту комерції. 06.09.2023 позивачка була змушена звільнитися з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується наказом №Z00/05/09/009 та підтверджується записами у трудовій книжці серії.

Проте, розрахунковий листок або довідку про суми, нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, ні в день звільнення, а ні згодом, на вимогу позивача, відповідачем не були надані. Суми, що належать до виплати при звільненні, не виплачені.

08.12.2023 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання розрахункових документів. Проте ТОВ «Дієса» не надало відповідь на відповідний адвокатський запит.

Оскільки позивачу невідомий точний розмір заробітних плат за липень-серпень 2023 року з причин невиплати з боку роботодавця, то як база обрахунку використовувались показники заробітної плати за січень-червень 2023 року ( з відомостей з державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та отриманих податків.

Оскільки Товариством не було надано розрахунку належних сум при звільнені, тому позивач самостійно здійснила обрахунок невиплаченої заробітної плати за період липень-серпень 2023 року, використавши інформацію з довідки ОК-5.

Підтверджуючих документів виплати позивачу розрахункових коштів ТОВ "Дієса" не надано.

Таким чином, Позивач зазначила, що у день звільнення з роботи їй невиплачена заборгованість із заробітної плати, відповідно до наданих позивачем розрахунків заробітної плати, які відповідають нормам ст. 110 КЗпП України, у розмірі 53464,70 грн, заборгованості з урахуванням компенсації за невикористану відпустку - 40029,61 грн, компенсація втрати частини заробітної плати в розмірі 597,84 грн, заборгованість по середньому заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на дату подання позовної заяви складає 127616,46 грн.

Як стверджує позивач, до теперішнього часу суми, що їй належать, відповідачем не виплачені.

Так, згідно з витягом із наказу про припинення трудового договору № Z00/05/09/009 від 06.09.2023 року ОСОБА_1 звільнена з посади категорійного менеджера Департаменту комерції Відділу великої побутової техніки, а також зазначено про виплату працівнику компенсації за 40 невикористаних календарних днів відпустки.

Згідно ст.43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 24 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.

За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ст.47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Цих вимог відповідачем дотримано не було, у визначені чинним законодавством строки не в повному обсязі була виплачена заробітна плата за липень та серпень 2023 року, а також не здійснений розрахунок у день звільнення позивача, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку на загальну суму 94092,15 грн та заборгованість по середньому заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на дату подання позовної заяви складає 127616,46.

Статтею 233 КЗпП України, визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, суд дійшов висновку, що невиплачена позивачу заробітна, включаючи компенсацію за невикористані дні відпустки, підлягає стягненню на його користь у розрахованій відповідачем сумі 40029,61 грн. При цьому суд враховує, що ця заборгованість розрахована роботодавцем за вирахуванням сум, які підлягають утриманню (військового збору та ПДФО).

Крім того, відповідно до ст.117України редакції, яка набула чинності 19.07.2023,у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Як вказує відповідач, він має бути звільнений від відповідальності за порушення строків виплати заробітної плати та розрахунку при звільненні внаслідок форс-мажорних обставин.

Так, згідно з листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет та адресований: «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

В силу вимог ч.ч.1-4 ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану з аробітна платавиплачується працівникуна умовах,визначених трудовимдоговором. Роботодавецьповинен вживативсіх можливихзаходів длязабезпечення реалізаціїправа працівниківна своєчаснеотримання заробітноїплати. Роботодавецьзвільняється відвідповідальності запорушення зобов`язаннящодо строківоплати праці,якщо доведе,що цепорушення сталосявнаслідок веденнябойових дійабо діїінших обставиннепереборної сили. Звільненняроботодавця відвідповідальності занесвоєчасну оплатупраці незвільняє йоговід обов`язкувиплати заробітноїплати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Разом із з цим, надані відповідачем сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), накази про призупинення торгівельної діяльності магазинів «Ельдорадо», які знаходяться на тимчасово окупованій території, Звіти про оцінку збитків, заяви про вчинення кримінального правопорушення з додатками, не дають можливість перевірити відомості про матеріальний стан відповідача, наявність коштів на рахунку на момент звільнення відповідача, і позивач не є працівником представництва, яке опинилося на окупованій території чи зазначено руйнувань або пошкоджень внаслідок бойових дій.

Оскільки саме на роботодавця покладено обов`язок доведення, що порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили, суд дійшов висновку, що підстави для звільнення відповідача від обов`язку сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у зв`язку з невиплатою ТОВ «ДІЄСА» усіх належних ОСОБА_1 при звільненні сум, роботодавець зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 07.09.2023 по 11.01.2024 включно (в межах граничного строку, визначеного ст.117 КЗпП України) в сумі 127616,46 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 40029,61 грн., компенсацію за несвоєчасну оплату праці в розмірі 597,84 грн., тобто з урахуванням вимог ст.13 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані суду докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1276,16 грн., зазначена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Кодексом Законів України про працю, Законом України « Про оплату праці», ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 53464,70 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку заробітної плати в розмірі 127616,46 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 40029,61 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну оплату праці в розмірі 597,84 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 1276 грн. 16 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (вул. Велика Васильківська, буд. 45, м. Київ, код ЄДРПОУ 36483471).

Суддя Т.В. Остапчук