Вирок № 119513329, 03.06.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/480/24

провадження № 1-кп/691/262/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

сторона кримінального провадження:

обвинувачений ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження №12024255380000065 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городище Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи злочинний намір, умисно, незаконно, без мети збуту, для власного вживання, зберігав при собі порошкоподібну речовину білого кольору, яка відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/124-24/5788- НЗПРАП від 18 квітня 2024 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса в перерахунку становить 0, 188 г, яку 14 квітня 2024 року близько 10 години, перебуваючи на автостанції по АДРЕСА_2 , придбав шляхом знахідки. 14 квітня 2024 року під час проведення огляду місця події по АДРЕСА_3 , особисто із своєї барсетки видав працівникам Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області вищевказану речовину, яка містить у своєму складі психотропну речовину - амфетамін, масою 0,188 г. Своїми умисними діями, порушив вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», згідно якого обіг психотропних речовин, включених до Списку № 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, на території України обмежено.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Судовий розгляд кримінального провадження №12024255380000065 проведено в межах пред`явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту складеного прокурором Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_5 , відповідно до ст.337 КПК України, в м.Городище 30 квітня 2024 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, свою вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю і суду пояснив, що, дійсно, 14 квітня 2024 року близько 10 години, перебував на автостанції м. Городище Черкаської області, де випадково знайшов порошкоподібну речовину білого кольору, яку поклав до своєї барсетки та зберігав при собі під час руху на транспортному засобі, так як працює водієм таксі і був зупинений патрульною поліцією та повідомив, що має при собі амфетамін, який добровільно видав.

Згідно статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального провадження, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, роз`яснивши обвинуваченому про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність, п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України».

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об`єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, знайшла своє підтвердження в здобутих та досліджених у ході розгляду кримінального провадження доказах, а тому є доведеною.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який віднесено за ч.1 ст.309 КК України до кримінальних проступків, особу винного, який має вік 23 роки, осудний, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, до лікаря-психіатра і лікаря-нарколога за медичною допомогою не звертався згідно довідки №01-03-06/544 від 22 квітня 2024 року Комунального некомерційного підприємства "Городищенське медичне об"єднання" Городищенської міської ради Черкаської області, згідно довідки-характеристики виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаського району Черкаської області від 30 квітня 2024 року №39 за місцем проживання характеризується позитивно, згідно вимоги ДІАП Національної Поліції УІАП ГУНП в Черкаській області від 22 квітня 2024 року №5890/57-24 до кримінальної відповідальності притягується вперше, відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01 травня 2024 року №739 на військовому обліку не перебуває, обставинами, які пом`якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, і обставин, які обтяжують покарання не встановлено;

- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права і як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

- роз`яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;

- практику ЄСПЛ, зокрема рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає співмірним, щоб втручання вважалося пропорційним, і воно має відповідати тяжкості правопорушення та не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, спрямований на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15.02.1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 року, придбав та розпочав незаконно зберігати наркотичний засіб - амфетамін для особистого вживання без мети збуту. Предметом вчиненного обвинуваченим проступку є наркотичні засоби психотропні речовини та їх аналоги, а саме амфетамін, обіг якого на території України обмежено.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , 14 квітня 2024 року близько 10 години, перебуваючи на автостанції по АДРЕСА_2 , придбав шляхом знахідки, а саме незаконно здійснив придбання наркотичного засобу - амфетаміну для власного вживання та зберігав у своїй барсетці до часу огляду місця події, під час якого добровільно видав працівникам поліції порошкоподібну речовину білого кольору, яка відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/124-24/5788- НЗПРАП від 18 квітня 2024 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса в перерахунку становить 0, 188 г.

В діях обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається протиправна поведінка, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, що є кваліфікуючими ознаками ч.1 ст.309 КК України. Основним безпосереднім об`єктом злочину є правовий режим обігу зазначених засобів і речовин.

В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу з метою попередження вчинення протиправних дій в подальшому, стягнути процесуальні витрати к користь Держави.

З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання не пов`язане з його ізоляцією від суспільства, і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, зокрема прокурор просив призначити покарання у виді штрафу, призначає йому покарання у виді штрафу, передбачене санкцією ч.1 ст.309 КК України, остільки вважає, що саме таке покарання є необхідним й достатнім та сприятиме попередженню вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, формуватиме у нього звичку законослухняної поведінки у житті, громадських місцях.

Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, і воно випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположених свобод» 1950 року.

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому слідстві, як, і під час судового розгляду, не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.

Речовий доказ психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, масою 0,188 г, зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, і є таким, що не представляє цінності, слід знищити у відповідності до ст.100 КПК України.

У кримінальному провадженні маються процесуальні витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та прекурсорів згідно довідки №СЕ-19/124- 24/5788-НЗПРАП від 18 квітня 2024 року в сумі 1514,56 гривень, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Держави, у зв`язку з постановленням вироку щодо нього, як обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватим в пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального Кодексу України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн..

Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 на час вступу вироку суду у законну силу судом не обиралися.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, масою 0,188 г, зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області знищити.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та прекурсорів, згідно довідки №СЕ-19/124- 24/5788-НЗПРАП від 18 квітня 2024 року в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 56 коп. на користь Держави отримувач коштів ГУК у м.Києві код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України, (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Виконання вироку суду покласти на орган з питань пробації Черкаський районний сектор №1 філії Державної Установи «Центр пробації» в Черкаській області Державної Установи «Центр пробації» Міністерства Юстиції України.

Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1