Вирок № 119510583, 04.06.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

202/6168/24

1-кп/202/1435/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні ум.Дніпро урежимі відеоконференцзв`язкукримінальне провадженняза № 662024050010001378 від 19 квітня 2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Павлівка Тисменицького району Івано-Франківської області, громадянина України, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, стрілець-снайпер десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», із середньою спеціальною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

за участі сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді стрільця-снайпера десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 07.04.2024, близько 08 год. 50 хв., перебуваючи за місцем тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 на території АДРЕСА_2 , отримавши усний наказ свого начальника заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 , відданий на підставі бойового розпорядження командира 13 одшб (військова частина НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 від 30.03.2024 ОКП КОЛОДЯЗІ (3718) про висунення до 11 год. 00 хв. 09.04.2024 в район позиції спостережного пункту «ДОБЕРМАН» в районі з центром лісосмуга на околиці АДРЕСА_3 та зайняття позицій з завданням недопущення прориву противника в напрямках «ЖИТЛІВКА-ТЕРНИ», завдання вогневого ураження противнику з усіх видів зброї під час його висування, розгортання та атаки переднього краю, а також недопущення його прориву в глиб оборони, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.

Таким чином, дії ОСОБА_3 виразилися у непокорі, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

25 травня 2024 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди ОСОБА_3 під час судового розгляду повністю визнав свою винуватість у висунутому йому обвинуваченні, щиро покаявся у скоєному. За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язався сумлінно співпрацювати, тобто правдиво та повною мірою відповідати на всі поставлені питання, добровільно надавати всю відому інформацію по кримінальному провадженню стосовно себе; в умовах воєнного стану на території України не вчиняти інших військових, тяжких та особливо тяжких злочинів, виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником та на визначеному місці служби або у військовій частині.

Також вказаною угодою сторони погодили покарання ОСОБА_3 за ч.4 ст. 402 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки, яке на підставі ст. 62 КК України буде замінене на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на два роки.

В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз`яснені.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості суд, заслухавши прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника адвоката ОСОБА_5 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Так, злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, у вчиненні ОСОБА_7 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана державним інтересам.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 і призначення останньому узгодженого сторонами покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 травня 2024 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

Відповідно до ст. 62 КК України замінити ОСОБА_3 призначене цим вироком покарання у виді двох років позбавлення волі на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на два роки.

До набраннямвироком законноїсили застосованийдоОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Військової Служби НОМЕР_3 залишити без змін.

Строквідбуття покаранняОСОБА_3 рахувати з дня його затримання з 07 квітня 2024 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча ОСОБА_1