Ухвала суду № 119505867, 28.05.2024, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/583/24

Провадження № 2/135/233/24

У Х В А Л А

іменем України

28.05.2024 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Волошиної Т.В., за участі секретаря судового засідання Глушко І.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року представник позивача ОСОБА_2 надав до суду вказану вище позовну заяву.

Суддею через систему «Електронний суд» отримано відповідь № 578940 від 07 травня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації відповідача, відповідно до якої відповідач зареєстрований на території м. Ладижина.

Ухвалою суду від 07 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 13годину00хвилин28травня 2024року.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява ТзОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, окрім іншого, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.

Згідно із ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннямиЗакону України «Про судовий збір».

Судовий збір - це грошова сума, яку сплачує особа, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), правовідносин, з яких він виник, і предмету позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Пунктом 1 частини 1статті 4 ЗУ « Про судовий збір»передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Так, в позовній заяві зазначено ціну позову в сумі 6744 грн 73 коп., однак заявлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 121457 грн 73 коп.

Зважаючи на викладене, ціна позову має розраховуватися позивачем відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, а саме загальною сумою всіх позовних вимог.

Невірне визначення ціни позову, є недоліком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбачені ст. 187 ЦПК України.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем фактично у своєму позові заявлено дві самостійні вимоги майнового характеру, а саме: про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту № 3198853 від 05 жовтня 2021 року на загальну суму в розмірі 6 744 грн 73 коп, який укладено між відповідачем та ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ ФІНАНС; також за договором про споживчий кредит № 4913325 від 21 вересня 2021 року на загальну суму в розмірі 114 713 грн, який укладено між відповідачем та ТзОВ «МІЛОАН».

Розмір заборгованості розраховано позивачем за двома договорами, укладеними між різними установами та одним позичальником, за якими виникла прострочена заборгованість.

Кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків.

У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (різні кредитні договори).

Отже, позивачем заявлено кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору, але сплачено судовий збір лише у розмірі 3 028 грн за одну вимогу майнового характеру.

Виходячи із наведеного, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3028 грн ще за одну вимогу майнового характеру, а також вказати дійсну ціну позову.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, вказані вище вимоги закону позивачами не виконані, таким чином, згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175,177цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ст.ст. 177, 185, 187 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізалишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує трьох днів з дня отримання ним копії ухвали, інакше заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя