Рішення № 119499441, 03.06.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/4618/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) 20.02.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бобровицької міської ради Чернігівської області (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення за результатом розгляду заяви від 04.10.2023 №26426/г-05-08-2023;

- зобов`язати відповідача розглянути його заяву від 04.10.2023 №26426/г-05-08-2023 щодо продажу позивачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (01.02), кадастровий номер 7420610100:11:001:0120, площею 3,0800 га, якому належить право постійного користування земельною ділянкою згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ЧН №00004 від 03.01.1995, що розташована на підвідомчій території Бобровицької міської ради Ніжинського району відповідно до положень пункту 6-1 Розділу Х ''Перехідні положення'' Земельного кодексу України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що реалізація майнового права позивача на викуп земельних ділянок залежить від прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення у встановленому законом порядку. Разом з тим, відповідач, всупереч вимог Земельного кодексу України, відповідне клопотання позивача у місячний строк не розглянув, будь-яке рішення не прийняв.

Ухвалою судді від05.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу термін для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, оскільки рішення радою приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів загального складу. Крім того, відповідач зазначив, що позивач звернувся до ради як до органу місцевого самоврядування, так і до суду як фізична особа, зазначаючи про порушення його прав, передбачених пунктом 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Однак, після створення фермерського господарства таке право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, позивачу не належало. З огляду на викладене, відповідач вважає, що прав позивача як фізичної особи не порушував.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, у яких свою правову позицію підтримав, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, серія та номер ЧН№00004, виданого 03.01.1995 Бобровицькою районною радою народних депутатів, позивач є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7420610100:11:001:0120, загальною площею 3,08 га, для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 10, 13-14).

04.10.2023 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на продаж земельної ділянки комунальної власності на право постійного користування сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 7420610100:11:001:0120, площею 3,0800 га, розташованої на території Бобровицької територіальної громади, за межами с. Макарівка, Ніжинського району, Чернігівської області (а.с. 26).

Листом від 24.11.2023 за №03-24/4011 відповідач повідомив, що відповідний проект рішення подано на розгляд сесії, однак рішення за результатами відкритого поіменного голосування не прийнято, оскільки не набрало необхідної кількості голосів (а.с. 11 зворот).

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до пункту 6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із положеннями статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 128 Кодексу громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Виходячи с аналізу зазначених норм, у випадку, передбаченому пунктом 6-1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, громадянин має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо придбання у власність земельної ділянки.

При цьому, уповноважений орган у місячний строк повинен розглянути відповідну заяву і прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Однак, не зважаючи на вищезазначені вимоги чинного законодавства, відповідач відповідне рішення не прийняв, чим порушив права та інтереси позивача.

Разом з тим, відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Суд звертає увагу, що відображення наслідків розгляду поданої позивачем заяви у листі від 24.11.2023 також не свідчить про виконання відповідачем покладеного на нього Земельним кодексом України обов`язку, оскільки лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Бобровицької міської ради Чернігівської області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.10.2023 №26424/г-05-08-2023.

Зобов`язати Бобровицьку міську раду Чернігівської області на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.10.2023 №26424/г-05-08-2023 та прийняти вмотивоване рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Бобровицька міська рада Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061990, вул. Незалежності, 46, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 17400).

Суддя С.В. Бородавкіна