Рішення № 119499427, 03.06.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/1497/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (позивач - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також ГУ ПФУ в Чернігівській області, третя особа), про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 16.01.2024 №253350003903 про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років та зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити позивачу пільгову пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 5 років з дня досягнення пільгового пенсійного віку, з 01.11.2023.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки факт постійного проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю підтверджується трудовою книжкою, довідками роботодавця, посвідченням категорії 4 громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року.

15.04.2024 ухвалою суду справу прийнято до провадження судді ОСОБА_2 .

Відповідачем подано відзив, в якому заперечував проти позовних вимог, оскільки позивачем не підтверджено факт проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993 не менше 4 років .

Третьою особою пояснення не подані.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року не менше чотирьох років, що підтверджується посвідченням категорії 4, серії НОМЕР_1 , виданого Чернігівською обласною державною адміністрацією у червні 1993 року,(а.с. 18).

10.01.2024 позивач, у віці 55 років, звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (зі зменшенням пенсійного віку) відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За результатами розгляду заяви, рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 16.01.2024 №253350003903 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за відсутності доказів на підтвердження факту проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993, (а.с. 11).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннявід 09.07.2003 №1058-VI (далі Закон №1058-VI), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи: - особи, які постійно проживали чи працювали на території зони посиленого радіологічного контролю, якщо вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років , - пенсійний вік зменшується на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 (п`ять) років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Виходячи з аналізу цієї норми, право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку має особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на забрудненій території з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993, а саме: - на території зони гарантованого добровільного відселення протягом не менше 3 років; - на території зони посиленого радіоекологічного контролю протягом не менше 4 років.

При цьому, постійне проживання такої особи або постійна праця у таких зонах з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку: - у зоні гарантованого добровільного відселення - на 3 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 2 повні роки (з 26.04.1986 по 01.01.1993) проживання або роботи на такій території, але не більше 6 років; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - на 2 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні 3 повні роки (з 26.04.1986 по 01.01.1993) проживання або роботи на такій території, але не більше 5 років.

Відповідно до статті 15 Закону №796-XII, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 постанови правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями); посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Суд встановив, що позивач має посвідчення громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорії, серії НОМЕР_1 , виданого Чернігівською обласною державною адміністрацією у червні 1993 року.

Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

На час видачі позивачу Чернігівською обласною державною адміністрацією посвідчення громадянина (громадянки), який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), діяв Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 (постанова втратила чинність згідно з постановою КМУ від 11.07.2018 №551, далі - Порядок №501).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №501, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 6 Порядку №501, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

З наведених норм слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає або постійно працює чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, є відповідне посвідчення. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №599/564/17, постанові від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, постанові від 21.11.2019 у справі №572/47/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання відповідача щодо не підтвердження факту проживання (роботи) позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, адже відповідні обставини підтверджуються посвідченням категорії 4, серії НОМЕР_1 , (а.с.8).

Оскільки, наявність у позивача посвідчення категорії 4 вже само по собі достеменно засвідчує факт її проживання (роботи) станом на 01.01.1993 року не менше 4-х років у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підстав не приймати до уваги вказане посвідчення немає.

Крім того, факт проживання та роботи підтверджується також копію трудової книжки серія НОМЕР_2 відповідно до записів якої у період з 10.03.1988 позивач постійно працювала на підприємствах м. Корюківка, що також підтверджується архівними довідками Корюківської міської ради від 13.10.2023 №550/07-02, №551/07-02, (а.с.12-14).

У зв`язку з цим суд вважає, що відповідач у спірному рішенні дійшов хибних висновків, що надані позивачем документи не підтверджують факт її проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років.

Отже, враховуючи підтвердження факту проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, позивач має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796, тому суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову у призначенні позивачу пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи приписи пункту 1статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", дату народження позивача 01.11.1968, дату досягнення пенсійного віку (55 років) 01.11.2023, дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком 10.01.2024, тобто в межах тримісячного строку з дня досягнення відповідного віку, суд вважає, що пенсія позивачу повинна бути призначена з 02.11.2023.

Пунктом 4.2 розділу IV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку №22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви позивача та сканування копій наданих документів засобами програмного забезпечення, органом, що розглядає заяву, згідно принципу екстериторіальності, було визначено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Згідно з вимогами пункту 4.3 розділу IV Порядку №22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.7 розділу IV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз вказаних норм свідчить, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, а після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Отже, саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області є уповноваженим органом, який у спірних правовідносинах має приймати рішення про призначення пенсії за вислугу років, а прийнявши таке рішення, передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до ГУ ПФУ в Чернігівській області за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку зобов`язати відповідача призначити позивачу з 02.11.2023 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону №796.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.01.2024 №253350003903.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 02.11.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп), сплачений відповідно до квитанції від 25.01.2024.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вул. Набережна Перемоги, 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094 код ЄДРПОУ 21910427.

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька,83- а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2024 року.

Суддя І.І. Соломко