Рішення № 119498541, 29.05.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2024 року № 520/3455/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання Андрущенко Д.В.,

за участю:

представника позивача Єгоров С.Г.,

представників відповідача Милейко К.С., Воробйов С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (вул. Автогенна, буд. 7, м. Харків, 61009, код ЄДРПОУ 00214534)

до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626)

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" (далі по тексту позивач, ПрАТ "Завод Південкабель", підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (далі по тексту відповідач, ХМ, контролюючий орган, митний орган, суб`єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000474/2 від 11.12.2023 та № UA807000/2023/000478/2 від 15.12.2023, картки відмови у митному оформленні випуску № UA807200/2023/000726 та № UA807200/2023/000740.

- cтягнути з відповідача на користь ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ сплачену суму судового збору згідно з вимогами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19 травня 2022 року між «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) та ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», м. Харків, Україна укладено контракт YZ-19522 на поставку Товару.

Під час декларування товару за митними деклараціями

№ 23UA807200017374U2 від 11.12.2023 та № 23UA807200017717U1 від 15.12.2023, позивачем відповідно до ст. ст. 57, 58 Митного кодексу України самостійно визначено митну вартість товарів за ціною контракту та на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України.

Проте, як стверджує позивач, відповідачем були додатково запитані документи без роз`яснення для встановлення яких саме складових митної вартості товару необхідні запитувані документи та які розбіжності містяться у поданих документах, котрі мають вплив на правильність визначення митної вартості, які саме відомості відсутні, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Позивач зазначає, що неподання позивачем усіх додаткових документів, які запитувались Харківською митницею, не спростовує правильність обчислення митної вартості за ціною договору і можливість перевірки проведеного позивачем розрахунку на підставі тих документів, які були подані.

За результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив ПрАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картки відмови у митному оформленні випуску № UA807200/2023/000726 та № UA807200/2023/000740 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000474/2 від 11.12.2023 та № UA807000/2023/000478/2 від 15.12.2023.

В оскаржуваних рішеннях митний орган не вказав конкретні обставини, які викликали обґрунтовані сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також не обґрунтував необхідність перевірки спірних відомостей та не зазначив документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Таким чином, внаслідок оформлення карток відмови у митному оформленні випуску № UA807200/2023/000726 та № UA807200/2023/000740 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000474/2 від 11.12.2023 та № UA807000/2023/000478/2 від 15.12.2023 необґрунтовано та безпідставно завищена митна вартість товару, що імпортується та як наслідок збільшуються суми митних та податкових платежів, які необхідно сплатити позивачу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 520/3455/24.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 клопотання представника Харківської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено та вирішено подальший розгляд адміністративної справи №520/3455/24 здійснювався за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

На виконання ухвали суду від 12.02.2024 р. Харківською митницею надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що вимога позивача про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2023/000726, №UA807200/2023/000740 є неналежним та неправильним способом захисту прав позивача.

Відносно наявності обґрунтованого сумніву, відповідач вказав, що під час здійснення митного контролю, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

Також, Харківською митницею у відзиві на позовну заяву зазначено, що за результатами аналізу транспортних (перевізних) документів, поданих декларантом при митному оформлені, не можливо визначити митну вартість в частині понесених транспортних витрат, а зазначені при митному оформленні документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

09.04.2024 представником позивача подані додаткові письмові пояснення, у котрих останній вказав, що оскаржувані акти індивідуальної дії призводять до зміни матеріального стану позивача, прийняті безпосередньо щодо інтересів ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ, а відтак можливість їх оскарження гарантовані Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, судовою практикою. Повноваження митних органів щодо здійснення митного контролю мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. Відповідачем не було проведено відповідних консультацій у встановленому Митним кодексом України порядку.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку окремо.

Також, позивач наголошував, що Харківською митницею не зазначалося, які розбіжності, підробки містяться в поданих документах, які конкретно відомості відсутні, а відтак правові підстави щодо надання додаткових документів у ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ були відсутні.

У судовому засіданні 08.05.2024 та в поданих 15.05.2024 Додаткових письмових поясненнях представником відповідача порушувалося питання щодо необхідності обґрунтування представником позивача:

зменшення фактурної вартості товару;

ненадання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайслисти) від дійсного виробника товару;

подання до митного оформлення митної декларації країни відправлення А013-1-6609-14390 без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів;

неподання до митного органу транспортних документів: Договору про надання транспортних послуг від 14.05 2023 №1405, договору морського перевезення, договору ПКП ЛХС-ВХ2-К-15/2023, що вказаний у накладній УМВС; заявок на транспортне перевезення;

ненадання договору (угоди, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів між продавцем, виробником та відправником.

У додаткових письмових поясненнях від 28.05.2024 та під час судового засідання 29.05.2024 представником позивача було зазначено, що Харківською митницею під час консультацій з ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ не вказано, які саме конкретні документи, подані декларантом, містять розбіжності, в чому полягають ці розбіжності, які наявні ознаки підробки, які конкретно відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відсутні в поданих документах. Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів.

Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ відповідні документи надаються декларантом за наявності. Для визначення митної вартості товару за ціною договору з урахуванням цін на подібний товар при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, позивачем і подавалась оцінка спот цін на полімери в Америці та Азії.

Надані до Харківської митниці Довідки про транспортно-експедиційні витрати №0611/2-23 від 06.11.2023 та №0611/1-23 від 06.11.2023 та Рахунки на оплату № 4406 від 06.11.2023 та № 4345 від 06.11.2023 повністю підтверджують вартість транспортно-експедиційних послуг, яка включає в себе вартість залізничного перевезення місто Гдиня, Польща м/п Володимир Волинський-Хрубешув ВМО №2 мп Володимир-Волинський м. Клевань, Україна та надають змогу Харківській митниці визначити таку складову митної вартості товару, як витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

19 травня 2022 року між «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) та ПрАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», м. Харків, Україна укладено контракт YZ-19522, за умовами якого:

Ціна на Товар, що поставляється за цим контрактом, встановлюється в доларах США (USD).

Ціна за тонну Товару включає вартість упаковки і маркування.

Ціна за одиницю товару (1 МТ) вказується в Додатках до цього Контракту.

Оплата за Товар повинна бути здійснена у валюті долар США (USD) на умовах 100% передоплати, якщо інше не зазначено в додатках до цього контракту.

Вартість кожної конкретної партії Товару узгоджується сторонами додатково шляхом підписання Додатків, які є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року Сторони підписали рахунок-проформу № 10823 від 10.08.2023, в якому погодили основні характеристики товару, строк та порядок оплати, загальні умови поставки, валюту оплати, дату відправлення.

Згідно з Додатком № 10 від 10.08.2023 Сторони погодили поставку лінійного поліетилену низької щільності: 66 тон, Бренд: INNOPLUS, марки LL7420A за ціною 1280 доларів США за 1 тону; Загальна сума поставки 84480,00 доларів США.

Умови поставки - CFR, Гданськ Польща. Відвантаження - протягом вересня 2023.

Умови оплати - 100% передплата до 28.08.2023.

Згідно копії платіжного доручення в іноземній валюті № 44 від 18.08.2023 Покупець (ПрАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ») сплатив на рахунок Продавця («LYMERTIN COMPANY INC» (USA) 84480,00 доларів США.

Перевезення товару морським судном у порт розвантаження - Гданськ, Польща, підтверджується копією Коносаменту № MRFB230597361.

Комерційний рахунок-фактури № 1015016359 від 14.09.2023 за контрактом YZ-19522 від 19 травня 2022 року засвідчив поставку товару у порт розвантаження Гданськ, Польща, дата поставки: 21.09.2023.

ПрАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» було укладений Договір №1405 від 14.05.2021 з "ЛІМЕРТІН КАРГО ДЕЛІВЕРІ про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів, отримані довідки про транспортно-експедиційні витрати для подання у митні органи, а також міжнародні автомобільні товарно-транспортні накладні.

Також позивачем до митного органу були подані: сертифікат якості/аналізу від 21.09.2023, накладні УМВС (SMGS consignment note (rail) № 456421 від 03.12.2023 та

№ 45162 від 28.11.2023, міжнародні товарно-транспортні накладні № 00013350 від 13.12.2023, № 00013123 від 08.12.2023, № 00013125 від 08.12.2023, рахунки фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4406 від 06.11.2023 та № 4345 від 06.11.2023, довідки про транспортно експедиційні витрати №0611/2-23 від 06.11.2023 та №0611/1-23, лист комерційна пропозиція (прейскурант (прайс лист) виробника товару від 08.08.2023, документи, що містять інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (біржа PLATTS) від 02.08.2023, технічна інформація LL7420A від 09.01.2018, копія митної декларації країни відправлення A013-1-6609-14390.

Під час декларування вказаного товару за митними деклараціями

№ 23UA807200017374U2 від 11.12.2023 та № 23UA807200017717U1 від 15.12.2023, позивачем відповідно до ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною контракту. З метою митного оформлення товарів та на підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем надано до митного органу пакет документів, передбачений ст. 53 МК України.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807200/2023/017374, №UA807200/2023/017717 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно ЄАІС 1,56 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості 1,34 дол. США/кг - електронна митна декларація джерело: ЕМД UA500020/2023/000744 від 20.01.2023).

У зв`язку із поданням вказаних митних декларацій Управлінням митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД 11.12.2023 та 15.12.2023 відповідно до декларанта були направлені запити про надання інформації наступного змісту:

«В зв`язку з надходженням до ВКМВ УМПКМВМТРЗЕД запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1 в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР (Порядок здійснення аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 №476) У відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: причини зменшення фактурної вартості товару 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо) ; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

«З метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомляю, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, мінімальна митна вартість ідентичного/подібного товару митне оформлення якого вже здійснено в максимально наближений термін складає: тов. №1= 1,56 $/кг. Прошу Вас повідомити: про надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ, або про відмову (неможливість) в наданні зазначених додаткових документів протягом зазначеного терміну.».

11.12.2023 за № 12/64 та 15.12.2023 за № 12/65 ПрАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» направило до Харківської митниці листи згідно яких підприємством «надані всі документи, додатково надаватись нічого не буде. Просимо митні органи посприяти якомога швидшому прийняттю рішення щодо вирішення спірного питання, стосовно митної вартості заявленого товару.».

За результатами розгляду поданих документів митний орган рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000474/2 від 11.12.2023 та № UA807000/2023/000478/2 від 15.12.2023 та відмовив ПрАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картки відмови у митному оформленні випуску № UA807200/2023/000726 та № UA807200/2023/000740 з причин винесення спірних рішень про коригування.

В оскаржуваних рішеннях Харківської митниці, як підстави для неможливості визначення митної вартості товару заявленої декларантом зазначено наступне:

1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зокрема:

- наявні рішення про визначення митної вартості на ідентичній товар по даному підприємству;

- наявні митні оформлення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються;

- відсутній договір щодо морського перевезення;

- відсутній договір ПКП ЛХС-ВХ2-К-15.2023, що вказаний у накладних УМВС;

- не надано супровідні документи МRN 23PL321030NS69UQF7,

МRN 23PL321030NS69UQR3, MRN 23PL321030NS69UQF7, що вказані у накладній УМВС;

- рахунок щодо транспортних витрат надано від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданих CMR № 00013123, № 00013125, № 00013350;

- транспортні рахунки на оплату та довідки про транспортні витрати надано від ТОВ Лімертін Карго Делівері, який не є перевізником згідно CMR № 00013123, № 00013125,

№ 00013350 наданих до митного оформлення, де перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 ;

- у наданому платіжному дорученні в іноземній валюті № 44 від 18.08.2023 відсутній підпис відповідальної особи (підпис платника), що є порушенням вимог п. 37 Постанови Правління НБУ № 163 від 29.07.2022;

- не надано каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, наявна тільки комерційна пропозиція від контракта-утримувача;

- наданий до митного оформлення прайс-лист від 08.08.2023 №б/н є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо PJSC YUZHCABLE та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року;

- договір про надання транспортних послуг, зазначений в рахунках на оплату відскановано та прикріплено під кодом 4301 до гр.44 МД дуже низької якості, непридатної для читання;

- відсутні заявки на транспортно-експедиторські перевезення;

- декларантом підприємства було надано до митного оформлення митну декларацію країни відправлення А013-1-6609-14390 без перекладу на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ;

- відсутній договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів (між виробником: InnoPlus by Global Chemical та відправником PTT GLOBAL CHEMICAL PUBLIC COMPANY LIMITED HEAD), митна вартість яких визначається;

а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості товару.

З метою забезпечення повноти оподаткування відповідачем було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: товар 1) 1,56 $/кг. Митну вартість скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на ідентичний товар, зокрема того ж самого виробника, оформлений на таких саме комерційних умовах у максимально наближений час, що наявні:

№ UA 500020/2023/000744 від 20.01.2023.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі -МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі

№ 804/150/16.

В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі

№ 260/695/19.

Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).

Позивачем до митного оформлення подано митні декларації, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (за ціною угоди щодо ідентичних товарів) у відповідності до статті 59 МК України.

Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем документи містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач, у направлених позивачу 11.12.2023 та 15.12.2023 запитах, не зазначив які саме документи слід додаткового надати митному органу, а лише послався в запитах та процитував ст. 53 МКУ.

У спірних рішеннях відповідачем не зазначено які саме розбіжності містять подані документи, а також який вплив вони мають на правильність визначення митної вартості; які саме документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення та які це відомості.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Верховним Судом у Постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 818/1186/17 зауважено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку окремо.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 57 МКУ Верховний Суд зробив у постанові від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а.

Суд також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

Крім того, суд зауважує, що спірні рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Щодо вимог відповідача про надання договору морського перевезення слід зауважити, що сторонами контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року у пункті 5.2. обумовлені умови поставки CFR чи CIF порт призначення, що також вказується в Додатках до даного договору. В додатку 10 від 10.08.2023 до контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року сторони визначили умови поставки - CFR, Гданськ Польща.

CFR стандартизовані умови поставки, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

Тобто сторони контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року погодили ціну товару, що включає в себе вартість доставки товару морем до порту Гданськ, Польща.

З цього приводу покупцем до митного органу був наданий коносамент для комбінованих перевезень та перевезень з порту до порту.

Коносамент виконує чотири основні функції:

свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов`язується доставити вантаж та видати отримувачу;

засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення;

є товаросупроводжувальним документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний,

є товаророзпорядчим документом.

У момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору.

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки доставка товару морем до порту Гданськ, Польща відповідно до умов контракту YZ-19522 від 19 травня 2022 року включена у вартість товару, то і договір морського перевезення не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Щодо відсутності договору ПКП ЛХС-ВХ2-К-15.2023, що вказаний у накладній УМВС, надання рахунку транспортних витрат від особи, яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданих CMR та заявки на транспортне перевезення, суд зазначає наступне.

Відповідно до Договору № 1405 від 14.05.2021 Експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок Клієнта надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.

Згідно з пунктами 3.1.1. та 3.1.2. Договору № 1405 від 14.05.2021 Експедитор організовує перевезення контейнерних вантажів Клієнта морським, залізничним, автомобільним транспортом, укладає від свого імені договори, в том числі з перевізниками.

Надані до Харківської митниці Довідки про транспортно-експедиційні витрати

№№ 0611/1-23 та 0611/2-23 від 06.11.2023 та Рахунки на оплату № 4345 та № 4406 від 06 листопада 2023 року повністю підтверджують вартість транспортно-експедиційних послуг, в тому числі послуг розвантаження-навантаження на території Польщі, вартість залізничого перевезення місто Гдиня, Польща м/п Володимир Волинський-Хрубешув ВМО №2 мп Володимир-Волинський м. Клевань, Україна та надають змогу Харківській митниці визначити таку складову митної вартості товару, як витрати на транспортування не включені у вартість товару (ч.2 ст.53 МКУ) без запиту заявки на транспортне обслуговування.

Накладна для отримувача містить посилання на комерційний рахунок-фактуру (інвойс) № 1015016359, у ній визначений власник товару ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ.

Зобов`язання Покупця за контрактом YZ-19522 від 19 травня 2022 року, за Договором № 1405 від 14.05.2021 прийняти та оплатити товар, в тому числі рахунки за транспортно-експедиційні послуги.

Щодо порушення ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ» постанови правління НБУ № 163 від 29.07.2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити:

1) дату складання і номер;

2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку;

3) найменування надавача платіжних послуг платника;

4) суму цифрами та словами;

5) призначення платежу;

6) підпис(и) платника;

7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку;

8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платіжне доручення в іноземній валюті № 44 від 18.08.2023 оформлене в електронній формі та містить електронні підписи генерального директора та головного бухгалтера ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ. Цей обов`язковий реквізит платіжного доручення в іноземній валюті перевіряється відповідальною особою банківської установи, про що свідчить печатка та підпис відповідальної особи банку у правому нижньому куті роздруківки платіжного доручення.

При цьому, реквізити електронних підписів генерального директора та головного бухгалтера ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ не відображаються на роздруківці електронного платіжного доручення в іноземній валюті № 44 від 18.08.2023, наданій Харківській митниці при митному оформленні товару, оскільки це є службовою інформацією, яка використовується виключно між банком та платником.

Дійсне накладення електронних підписів на електронне платіжне доручення в іноземній валюті № 33 від 14.07.2023, також підтверджується тим, що контрагент «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) отримав відповідну оплату Товару і як наслідок відвантажив його та поставив до порту Гданськ, Польща.

Митна декларація країни відправлення А013-1-6609-14390 складена тайською мовою (країна походження Товару), містить відповідні посилання англійською мовою та як підстава її оформлення зазначено комерційний рахунок-фактуру № 1015016359. Ціна товару в митній декларації країни відправлення розрахована цифрами та дає можливість врахувати її при визначенні митної вартості товару. Також зазначена марка товару, бренд, загальна кількість товару.

Як зазначено в позовній заяві у декларанта відсутня можливість здійснити повний переклад митної декларації країни відправлення з тайської мови в Україні.

Відповідно до ч.1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі

№ 160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

Разом з цим, відповідачем в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не наведено обставин в обґрунтування необхідності надання перекладу вказаної експортної декларації, пов`язаних з перевіркою або підтвердженням відомостей, зазначених у митній декларації.

Щодо неспівпадіння сум у декларації країни відправлення та ЕМД, то слід зазначити, що у митній декларації країни відправлення А013-1-6609-14390 обумовлені умови поставки FOB.

Вартість товару в умовах FOB охоплює витрати на його доставку до порту відправлення. Додаткові витрати, пов`язані з транспортуванням з порту відправлення до пункту призначення (фрахт), не входять у ціну. Покупець сплачує лише вартість продукції та витрати на доставку до порту.

Тобто, у митній декларації країни відправлення А013-1-6609-14390 вказана сума за товар, яка не включає витрати пов`язані з транспортуванням з порту відправлення (LAEM CHABANG) до пункту призначення (фрахт) - порту Гданськ, Польща.

Щодо ненадання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листи) виробника товару слід зазначити, що позивачем були надані комерційні листи - пропозиції свого контрагента із зазначенням ціни на імпортований товар.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі обґрунтованою ціною товару буде саме ціна, за яку такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу.

Саме для підтвердження того, що митна вартість товару визначена за ціною договору з урахуванням цін на подібний товар при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, позивачем і надавалася митному органу оцінка спот цін на полімери в Америці та Азії.

Біржова ціна, яка формується виключно під впливом ринкового попиту та пропозиції, що дає змогу орієнтуватися учасникам ринку та прогнозувати хід торгів в майбутньому, і є найбільш точним показником дійсності ціни імпортованого товару.

Щодо ненадання договору (угоди, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів між продавцем, виробником та відправником суд зазначає, що відповідно до комерційного рахунку-фактури від 14.09.2023

№ 1015016359 покупцем/вантажоотримувачем значиться ПрАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ, вул. Автогенна, 7, м. Харків, 61099, Україна, Бенефіціар: ПрАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ, продавцем значиться ЛИМЕРТІН КОМПАНІ ІНК., 30 N Гоулд Стр., офісR, Шерідан, Вайомінг 82801, США, вантажовідправником/виробником/експортером значиться ПТТ Глобал Кемікел Паблік Компані Лімітед, центральний офіс: 555/1 Енерджі Комплекс, будинок А, 14-18 поверх, Вібхаваді Рангсіт Роуд, Чатучак, Чатучак, Бангкок 10900, Таїланд.

Відправником/експортером в митній декларації країни відправлення значиться PTT GLOBAL CHEMICAL PUBLIC COMPANY LIMITED.

У коносаменті зазначено відправника - PTT GLOBAL CHEMICAL PUBLIC COMPANY LIMITED, вантажоодержувач - ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ, повідомлювана сторона або експедитор - "ЛІМЕРТІН КАРГО ДЕЛІВЕРІ. Договір з вказаним суб`єктом позивачем був наданий до митного органу.

Контракт YZ-19522 від 19 травня 2022 року був укладений між «LYMERTIN COMPANY INC» (USA) та ПАТ «ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ», м. Харків, Україна та наданий митному органу до митного контролю.

ПАТ ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ не укладав будь-яких договорів з виробником імпортованого товару - PTT GLOBAL CHEMICAL PUBLIC COMPANY LIMITED, а відтак у декларанта відсутні можливості виконати вимоги митного органу.

Враховуючи вищезазначене, рішення про коригування митної вартості товарів

№ UA807000/2023/000474/2 від 11.12.2023 та № UA807000/2023/000478/2 від 15.12.2023 відповідачем прийняті з порушенням ст. ст. 53, 55, 57, 58, 64 Митного кодексу України, є незаконними і необґрунтованими, а тому суд приходить до висновку про їх скасування.

Як наслідок, підлягають скасуванню і спірні картки відмови

№ UA807200/2023/000726 та № UA807200/2023/000740 в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті відповідачем на підставі рішень про коригування митної вартості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрать здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (вул. Автогенна, буд. 7, м. Харків, 61009, код ЄДРПОУ 00214534) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000474/2 від 11.12.2023 та № UA807000/2023/000478/2 від 15.12.2023.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000726 та № UA807200/2023/000740.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (вул. Автогенна, буд. 7, м. Харків, 61009, код ЄДРПОУ 00214534) сплачену суму судового збору в розмірі 9084, 00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.06.2024 р.

Суддя Бадюков Ю.В.