Рішення № 119498529, 04.06.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 р. № 520/33278/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Владислава Єгупенка,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №24 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.10.2019 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), з урахуванням довідки про заробітну плату №398 від 26.09.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою ВПО №1601-5000632069 від 23.03.2022.

Позивач ж особою з інвалідністю з дитинства та є отримувачем пенсії в разі втрати годувальника з 21.04.2015.

В адміністративному позові позивач зазначив, що пенсію обчислено при страховому стажі померлого батька 54 роки 8 місяців 26 днів без урахування заробітної плати.

04 жовтня 2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про перерахунок пенсії та надав довідки про заробітну плату померлого батька.

Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №24 ГУ ПФУ в Харківській області від 11.10.2019 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за наданими довідками, оскільки довідки видані підприємствами, архіви яких знаходяться в м. Луганську, яка не підконтрольна українській владі та у відповідача відсутня можливість перевірити відомості, які в ній містяться.

Позивач з відмовою не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначає порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

04.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем до заяви було надано довідку про заробітну плату від 26.09.2019 № 398 видану Приватним Акціонерним Товариством СТАЛЬ за період роботи з 1977- 1982 років; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.04.2015 № 20, видану Приватним Акціонерним Товариством "СТАЛЬ в м. Луганськ.

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 11.10.2019 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника з урахуванням заробітної плати за 60 місяців згідно особистої заяви від 04.10.2019 та наданої довідки про заробітну плату №398 від 26.09.2019 та №66 від 04.05.2005, які видані ПАТ «СТАЛЬ».

В обґрунтування спірного рішення відповідач зазначив, що відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затв. постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 р. №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Відповідач стверджує, що згідно розпорядження КМУ від 07.11.2014 №1085-р м. Луганськ віднесено до переліку населених пунктів, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань. Оскільки первинні документи (особові рахунки) зберігаються в архіві у м. Луганськ, як зазначено у довідці про заробітну плату, тобто на непідконтрольній Україні території, і перевірити достовірність довідки буде можливо лише після повернення зазначеної території, і перевірити достовірність довідки буде можливо лише після повернення зазначеної території під контроль органів державної влади України, провести перерахунок пенсії по довідці про заробітну плату від 26.09.2019 р. №398 немає можливості.

В адміністративному позові позивач посилається на те, що довідка видана ПАТ «Сталь», на підставі особових рахунків № НОМЕР_2 , які знаходяться за адресою: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107Д. Довідка містить відбитки кутового штампу та круглої печатки, підписана керівником, головним бухгалтером. Оригінал довідки міститься у пенсійній справі позивача та перебуває у Ввідповідача.

Частинами 1 та 2 ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій. Так середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією.

Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Порядком № 22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п. 4.7 розд. IV Порядку).

Згідно з пп. 3 п. 2.1 розд. II цього Порядку (який визначає документи, що додаються до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п. 2.10 розд. II зазначеного Порядку).

Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року (тобто, по 30 червня 2000 року включно) є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 64 Закону №1058-ІV виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов`язана здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування і виплати пенсій та надання соціальних послуг.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд доходить висновку, що діючий на сьогодні механізм нарахування пенсій за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого ним страхового стажу та отримуваного заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.

Згідно з пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Суд зауважує, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з пунктом 4.7 розділу 4 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд наголошує, що при вирішенні питання про врахування довідок, наданих позивачем, відповідач не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а позбавлення управління можливості направлення відповідних запитів з метою перевірки наданих заявником документів, а також сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні пенсії фізичній особі.

Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про перерахунок пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у її перерахунку.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем до заяви було надано довідку про заробітну плату від 26.09.2019 № 398 видану Приватним Акціонерним Товариством СТАЛЬ за період роботи з 1977- 1982 років; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.04.2015 № 20, видану Приватним Акціонерним Товариством "СТАЛЬ в м. Луганськ.

При цьому, належних доказів в підтвердження недостовірності та неправдивості інформації, що міститься у вказаних довідках, матеріали справи не містять, а останні відкликані не були.

Натомість, відмовляючи позивачу врахувати спірні довідки, пенсійний орган не навів жодного обґрунтування - розбіжність даних, невідповідність записам у трудовій книжці, наявність інших доказів, які б спростовували зміст довідок, тощо.

Водночас, ні Порядком №22-1, ні іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії, а також не передбачено порядок підтвердження довідки про заробіток первинними документами, якщо відомості про заробітну плату відсутні в архівній установі.

Разом з тим, згідно з абз. 1 та 2 ч.3 п. 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 цього ж Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме-сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини 1 статті 17 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно з ч.1ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, суд зазначає, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №0440/6809/18 дійшов висновку про можливість застосування названих загальних принципах ("Намібійські винятки"), сформульованих в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 04.03.2020 по справі № 235/2008/17, від 08.04.2020 по справі № 242/1568/17, від 25.02.2021 по справі № 522/6812/17 у подібних правовідносинах.

У зв`язку з цим, суд вважає, що неврахування вищезазначених довідок при здійсненні перерахунку пенсії позивача є порушенням конституційних прав позивача на отримання ним належного пенсійного забезпечення.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права врахування при розрахунку пенсії довідок про заробітну плату від 26.09.2019 № 398, видану Приватним Акціонерним Товариством СТАЛЬ за період роботи з 1977-1982 років; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 22.04.2015 № 20, видану Приватним Акціонерним Товариством "СТАЛЬ в м. Луганськ.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв не у відповідності до положень статті 19 КАС України.

Разом з тим, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №24 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.10.2019.

Надаючи оцінку вимогам стосовно зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням довідки про заробітну плату №398 від 26.09.2019, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію є формою втручання у дискреційні повноваження.

З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення (перерахунку) пенсії та визначення наявності підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника від 04.10.2019, з урахуванням правової оцінки, що надана судом у рішенні.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №24 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.10.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника від 04.10.2019, з урахуванням правової оцінки, що надана судом у рішенні.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Владислав ЄГУПЕНКО