Рішення № 119496659, 31.05.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8397/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 12.04.2023 № 0002786-1303-1128.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваної вимоги та зазначає, що податкова вимога винесена на заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності. Вказує, що останню податкову декларацію з плати за землю вона подала у 2013 році. У цьому ж році продала будівлю та у 2014 році розірвано договір оренди земельної ділянки. Вказує, що 29.12.2016 вона припинила діяльність як фізична особа-підприємець. У лютому 2017 року подала до Олександрійської ОДПІ ліквідаційну податкову декларацію про майновий стан та доходи, де відсутні несплачені грошові зобов`язання. Отже вважає, що борг є безнадійним і підлягає списанню, а податкова вимога скасуванню.

Ухвалою суду від 09.10.2023 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.18).

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС станом на 12.04.2023 року фізична особа ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) мала податковий борг в сумі 15 367,87 грн., по орендній платі з фізичних осіб, (код бюджетної класифікації 18010900). Вищезазначений борг виник 30.09.2012 року за рахунок не сплати грошових зобов`язань, самостійно визначених платником, згідно з поданою декларацією №635 від 31.01.2012 року в сумі 1679,44 грн. (термін сплати 30.01.2013 року), розрахунком №69/15-00 від 12.03.2014 року в сумі 13688,43 грн. (термін сплати 12.03.2014 року), а також залишку не сплаченої пені в сумі 527,14 грн. У зв`язку з вищезазначеним та згідно даних інтегрованих карток ОСОБА_1 станом на 12.04.2023 обліковувався не погашений податковий борг, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 12.04.2023 року за №0002786-1303-1128 сформовано податкову вимогу в сумі 15895,01 грн., яку направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено - 09.05.2023 року. Отже, вважає, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області діяло з урахуванням вимог положень Податкового кодексу та в межах чинного законодавства, а Позивач не дотримався обов`язку по сплаті податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами, тому позовна заява є необґрунтованою та пред`явленою без урахування всіх обставин спірних правовідносин (а.с.22-23).

Позивачем подано до суду відповідь на відзив у якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с.29-30).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 28.09.1999, а 29.12.2016 року припинено (а.с.11, 37).

Згідно долучених до матеріалів справи документів ФОП ОСОБА_1 протягом 2006 2013 років подавались до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю та уточнення до них (а.с.8-10, 31-33).

Відповідно до рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 15.08.2014 року №1448 дію договору оренди від 13 квітня 2006 року укладеного з ОСОБА_1 припинено (а.с.13).

12 квітня 2023 року ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкову вимогу №0002786-1301-1128 про наявність у ОСОБА_1 станом на 11 квітня 2023 року боргу у сумі 15 895,01 грн. (а.с.7, 25).

Згідно інтегрованої картки платника податку, за позивачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб та складається з 15367,87 основного платежу та 527,14 пені (а.с.24-25).

Винесення контролюючим органом вимоги від 12 квітня 2023 року №0002786-1301-1128 стало підставою для звернення позивача до суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Базою оподаткування земельним податком, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).

Таким чином, ПК України зобов`язує надавати платників земельного податку звідність та своєчасно сплачувати вказаний податок.

Згідно з п. 129.1 129.2 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

За приписами п.131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до приписів пункту 101.1. статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном безнадійний розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3. пункту 101.2. статті 101 Податкового кодексу України).

При цьому, пунктом 102.4 статті102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.

Як зазначає представник відповідача у відзиві борг виник 30.09.2012 року за рахунок не сплати грошових зобов`язань, самостійно визначених платником, згідно з поданою декларацією №635 від 31.01.2012 року в сумі 1679,44 грн. (термін сплати 30.01.2013 року), розрахунком №69/15-00 від 12.03.2014 року в сумі 13688,43 грн. (термін сплати 12.03.2014 року), а також залишку не сплаченої пені в сумі 527,14 грн.

З урахуванням моменту виникнення податкового боргу позивача з орендної плати з фізичних осіб, суд зазначає, що 1095 денний строк, який дає право податковому органу на стягнення, визначений у статті 102 Податкового кодексу України сплинув, що зумовлює визнання означеного боргу безнадійним.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2022 за № 908/38244 (надалі - Порядок № 220), пп.5 п.2 р.ІІ якого визначено, що Безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №220 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.

Згідно п.1 р.ІІІ у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Отже, наведеними вище нормами податкового законодавства встановлено обов`язок податкового органу прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу у разі виникнення такого.

Верховний Суд у рішенні від 06.02.2018 року у справі № 807/2097/16 (№К/9901/99/17) зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області неправомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12 квітня 2023 року №0002786-1301-1128.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 1073,60 грн. (а.с.14-15) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика, Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 12.04.2023 № 0002786-1303-1128.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА