Рішення № 119496262, 03.06.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2024 р. справа № 300/1989/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 10 462,81 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі, також позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 20.03.2024 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 10 462,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено податковий борг в загальному розмірі 10 462,81 грн у зв`язку з несплатою орендної плати з фізичних осіб, згідно:

-податкового повідомлення-рішення форми Ф від 19.09.2022 №1807752-2411-0907 на суму 4 866,43 грн за 2022 рік;

-податкового повідомлення-рішення форми Ф від 21.04.2023 №1225149-2411-0907 на суму 5 596,38 грн за 2023 рік.

З метою встановлення місця знаходження відповідача, судом 21.03.2024 направлено запит до органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних Управління ДМС України в Івано-Франківській області відділу обліку та моніторингу (а.с.14) та Коломийської міської ради (а.с.15) інформації про реєстрацію місця проживання.

У відповідь на вищезазначені запити Управління ДМС України в Івано-Франківській області відділу обліку та моніторингу 28.03.2024 (а.с.26) та Коломийська міська рада 28.03.2024 (а.с.28-30) повідомили суд про те, що їхня інформація щодо місця реєстрації ОСОБА_1 відповідає відомостям суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 відкрито провадження у цій справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.18,19).

Вищевказана ухвала направлена сторонам у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України із дотриманням вимог статті 126 КАС України.

Зазначена ухвала суду отримана позивачем 25.03.2024, що підтверджується довідкою про отримання електронного листа, яка наявна в матеріалах справи (а.с.21).

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою, яка повернулася на адресу суду 02.04.2024 (а.с.22).

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Таким чином, судом повідомлено ОСОБА_1 в якості відповідача про розгляд адміністративної справи №300/1989/24, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Згідно із частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

Позивачем, щодо ОСОБА_1 винесено податкові повідомлення-рішення якими визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб, за 2022-2023 роки від 19.09.2022 №1807752-2411-0907 на суму 4 866,43 грн (а.с.6) та від 21.04.2023 №1225149-2411-0907 на суму 5 596,38 грн (а.с.7).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу за поштовою адресою місця проживання, АДРЕСА_1 , податкове повідомлення-рішення від 19.09.2022 №1807752-2411-0907 на суму 4 866,43 грн не отримано відповідачем з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: за закінченням встановленого терміну зберігання (зворотна сторона а.с.6) та податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №1225149-2411-0907 на суму 5 596,38 грн отримано відповідачем 26.05.2023, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Окрім цього, 04.05.2023 позивачем складено податкову вимогу форми Ф №0002018-1307-0919 про визначення податкового боргу ОСОБА_1 станом на 03.05.2023 в загальному розмірі 4 866,43 грн (а.с.4), яку направлено відповідачу та вручено 06.05.2023, що підтверджується особистим підписом відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.5).

Однак податкові зобов`язання відповідно до вищевказаних податкових повідомлень-рішень у встановлений законом строк відповідач не сплатив, в результаті чого виникла податкова заборгованість в сумі 10 462,81 грн, що підтверджується довідкою про борг за платежами від 06.03.2024 (а.с.3), витягом з інтегрованої картки платника (ІКП) (а.с.8,9,) та детальним розрахунком суми податкового боргу до податкової вимоги від 04.05.2023 №0002018-1307-0919 (зворотна сторона а.с.4).

У зв`язку із несплатою заборгованості ОСОБА_1 позивач, з метою стягнення податкового боргу, реалізуючи приписи підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звернувся до суду.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із нормами статті 288 Податкового кодексу України (надалі, також ПК України), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 287.1, 287.2, 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідач не виконав свого обов`язку із сплати орендної плати за землю протягом 60 днів з дня вручення податкових повідомлень-рішень форми Ф від 19.09.2022 №1807752-2411-0907 на суму 4 866,43 грн та від 21.04.2023 №1225149-2411-0907 на суму 5 596,38 грн.

Відповідно до приписів частини 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено вище, позивач отримав податкову вимогу форми Ф №0002018-1307-0919 про визначення податкового боргу ОСОБА_1 станом на 03.05.2023 в розмірі 4 866,43 грн (а.с.4), про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.5), проте будь-яких доказів щодо можливого оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом, суду не надано.

Пунктом 87.1. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Також пунктом 87.2. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідач не надав суду підтвердження сплати податкового боргу в загальному розмірі 10 462,81 грн чи доказів оскарження вищезгаданих податкових повідомлень-рішень, вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі змістом частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем не понесено вказаних судових витрат, такі розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 10 462 (десять тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 81 (вісімдесят одна) копійка.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП - 43968084;

відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.