Ухвала суду № 119495542, 03.06.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 червня 2024 рокуСправа №160/19437/21Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 160/19437/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведені перерахунку пенсії ОСОБА_2 , на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 02.08.2021 року №33/24/С-3777 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій станом на 01.12.2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 02.08.2021 року №33/24/С-3777, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року набрало законної сили 20.12.2021 року.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 29 грудня 2021 року, по справі видано виконавчий лист № 160/19437/21.

21 травня 2024 року до суду надійшла ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, у якій вона просить: ухвалити рішення у адміністративній справі № 160/19437/21 про заміну сторони виконавчого провадження із ОСОБА_2 , на ОСОБА_1 . Видати новий виконавчий лист у адміністративній справі № 160/19437/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 заяву призначено до розгляду у судове засідання на 03.06.2024р.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно ч.9 ст.205 та ч.2 ст.379 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

З матеріалів справи судом встановлено, ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 та спадкоємицею його майна, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом НСР 647325, що зареєстровано в реєстрі за № 3240 від 19 грудня 2023 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи її тим, що вона є дрижиною померлого ОСОБА_2 , якому за рішенням суду у справі № 160/19437/23 була перерахована пенсія, проте відповідачем рішення суду не виконанне у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4 ст.379 КАС України).

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зміст ст. 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.

Зокрема, згідно ст.ст. 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено те, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, до складу спадщини не включаються.

Разом з цим, норма ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ містить перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте не отриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.

Так, вищевказаними положеннями Закону № 2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім`ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При цьому, однією з умов виплати пенсії вказаним особам, що не включається до складу спадщини, є те, що пенсія (доплата до пенсії) повинна бути недоодержана за життя померлого пенсіонера.

Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Саме такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Суд, звертає увагу заявниці, що відмова пенсійного органу у виплаті таких сум є підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 379 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 15.02.2024 у справі № 420/25417/21, від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв`язку з чим відсутні правові підстав для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (листі), а заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволеню.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295 379 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) А.О. Коренев

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді А.Ю. Сичевська

03.06.2024