Ухвала суду № 119494264, 27.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25101/20

Провадження № 4-с/761/90/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

за участі:

представника скаржника

(боржника): ОСОБА_1 ,

представника стягувача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Власюк Катерини Петрівни про закриття провадженні по цивільній справі за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, в якій заявник просить суд:

-визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не закінчення виконавчих проваджень НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 на підставі п. 5) ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» із одночасним скасуванням постанов про накладення штрафів №63929513 від 09 вересня 2021р., №63929513 від 16 вересня 2021р., №63929513 від 24 вересня 2021р., №63929513 від 07 жовтня 2021р., №6392513 від 13 жовтня 2021р., №63929513 від 21 жовтня 2021р., №63929513 від 28 жовтня 2021р., №63929513 від 03 листопада 2021р., №63929513 від 10 листопада 2021р., №63929513 18 листопада 2021р., №63929513 від 25 листопада 2021р., №63929513 від 01 грудня 2021р., №63929513 від 08 грудня 2021р., №63929513 від 16 грудня 2021р., №63929513 22 грудня 2021р.;

-зобов`язати державного виконавця закінчити виконавчі провадження НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 на підставі п. 5) ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» із одночасним скасуванням постанов про накладення штрафів №63929513 від 09 вересня 2021р., №63929513 від 16 вересня 2021р., №63929513 від 24 вересня 2021р., №63929513 від 07 жовтня 2021р., №6392513 від 13 жовтня 2021р., №63929513 від 21 жовтня 2021р., №63929513 від 28 жовтня 2021р., №63929513 від 03 листопада 2021р., №63929513 від 10 листопада 2021р., №63929513 18 листопада 2021р., №63929513 від 25 листопада 2021р., №63929513 від 01 грудня 2021р., №63929513 від 08 грудня 2021р., №63929513 від 16 грудня 2021р., №63929513 22 грудня 2021р.

27 травня 2024р. на адресу суду надійшла заява заінтересованої особи (стягувача) про закриття провадження, оскільки, на думку сторони стягувача, дана скарга не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

27 травня 2024р. на адресу суду надійшло заперечення заявника (боржника) на заяву стягувача про закриття провадження у справі. Свою позицію сторона мотивує тим, що заявник у даній скарзі не встановлює правомірність/неправомірність тких постанов, а лише оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо незакінчення виконавчих проваджень на підставі п. 5) ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки обов`язок щодо закінчення виконавчих проваджень безпосередньо випливає із ухвали Шевченківського районного суду м. Києвва від 09 листопада 2023р. Тобто, на переконання заявника, скарги на постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання судового рішення ухваленого за правилами цивільного судочинства, а також бездіяльність державного виконавця з невиконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, підлягають розгляду саме в порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник заявника (боржника) заперечував щодо задоволення заяви стягувача про закриття провадження у справі, з підстав, наведених у письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник стягувача підтримала подану заяву про закриття провадження у справі, з підстав, які наведені у заяві, просила суд закрити провадження у даній справі.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причин поважності неявки суд не повідомили.

В силу ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка учасників процесу в судове засідання не перешкоджає розгляду поданої скарги.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, та подана стягувачем заява про закриття провадження, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 5) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019р. у справі № 443/1965/18, провадження № 14-623цс19, зазначено, що за змістом п. 7) ч. 2 ст. 17 Закону № 1404-VІІІ постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Такий правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018р. у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 906/515/17 (провадження № 12-246гс18), від 16 січня 2019р. у справі № 910/22695/13 (провадження № 12-277гс18), від 07 лютого 2019р. у справі № 927/769/16 (провадження № 12-273гс18), від 11 вересня 2019р. у справі № 925/138/18 (провадження № 12-74гс19), від 15 січня 2020р. у справі № 1.380.2019.001073 (провадження № 11-709апп19), від 23 листопада 2021р. у справі № 175/1571/15 (провадження № 14-51цс21), від 20 вересня 2018р. у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018р. у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 16 січня 2019р. у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019р. у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), та постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 18 грудня 2019р. у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19), щодо яких порушується питання про відступ.

Тобто, за правилами адміністративного судочинства оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення штрафів.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023р. у справі №338/966/20 (провадження №6115913св21).

Пунктом 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене суд вважає, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у даній справі слід закрити. При цьому заявнику слід роз`яснити його право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись ст. 55, п.) 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 258, 260, 352-356 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Провадження по цивільній справі за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність заступника начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кенюк Людмили Василівни про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 31 травня 2024р.

Суддя: