Ухвала суду № 119494054, 10.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 760/2631/24

Провадження № 2-а/761/443/2024

УХВАЛА

10 травня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: інспектор Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Петренко Давид, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2024 р. на адресу суду від Солом`янського районного суду м.Києва за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: інспектор Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві Петренко Д., про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому останній посилається на свій тяжкий майновий стан.

Згідно з ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005 р.).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 р. у справі № 940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 р. у справі № 338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 9 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, основним у вирішенні питання про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору є оцінювання фінансового стану особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26.07.2005 р.).

В даному випадку, вказані позивачем обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки ним не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з даним позовом перешкоджає сплаті судового збору в установлених законодавством порядку і розмірі, зокрема, надані позивачем відомості про відсутність нарахованого доходу протягом 2022 і 2023 років, відсутність нарахування пенсії та соціальної допомоги, не є беззаперечним і достатнім доказом скрутного майнового стану позивача та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що позивач не може сплатити судовий збір, оскільки останнім не надав доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, відсутність коштів на банківських рахунках.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, не може вважатися обмеженням позивача доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з положеннями ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, що звільнялися б від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, чи виключали б таку позовну заяву з об`єктів оплати судовим збором.

Положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.03.2020 р. в справі № 543/775/17, розмір судового збору, який підлягає застосуванню за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду зазначеної позовної заяви в сумі 605,60 грн. та надати суду оригінали документів на підтвердження цього.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м.Києва: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Згідно з ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання позовних вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява подана з порушенням вимог ст. 161 КАС України, суддя вважає за необхідне залишити її без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: інспектор Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Петренко Давид, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу цієї ухвали, попередивши, що в разі неусунення вказаних недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: