Ухвала суду № 119490939, 03.06.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/1223/24

Справа № 235/4152/24

У Х В А Л А

03 червня 2024 рокум. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Величко О.В., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулося до суду з позовною заявою Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам викладеним у ст.175,177 ЦПК України.

Так, порядок зняття арешту з майна регулюється ст.59Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 59 Закону « Про виконавче провадження» арешт знімається виключно на підставі постанови державного виконавця або на підставі рішення суду.

Вирішення питання про виключення відомостей про боржника з ЄДРВП вирішується державним виконавцем, зокрема при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження.

В протилежному випадку, бездіяльність ( дії) державного виконавця оскаржуються до суду в порядку розділу У11 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону « Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:

- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклададміністративного);

- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VIIЦПК.

Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченостаттею 60Закону про виконавче провадження.

З матералів позовної заяви вбачається, що на квартиру позивачки за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт та оголошено заборону на відчуження АА 373270 від 04.12.2009 року, проте позивачкою до позовної заяви не надано докази на підтвердження обставин накладення арешту - Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна , що унеможливлює правильно визначити склад учасників процесу.

Отже, позивачу необхідно подати докази на підтвердження обставин накладення арешту, з метою визначення складу учасників процесу та процесуального порядку звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ( якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно доположення ст.185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях175,177 ЦПК Українита/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст.175- 177,185,260,353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Покровського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління МЮ залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Величко