Рішення № 119477717, 04.06.2024, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/598/24

Провадження № 2-а/156/10/24

Рядок статзвіту № 140

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2024 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Малюшевської І.Є.,

з участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в сел. Іваничі адміністративну справу № 156/598/24

за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Свередюк Юлія Анатоліївна,

до Головного управління Національної поліції у Волинській області

про скасування постанови в справі про порушення правил дорожнього руху,

учасники процесу:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Свередюк Ю.А.,

представник відповідача Головного управління Національної поліції України у Волинській області - начальник сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Крикавський Н.В.,

свідок - ОСОБА_2 ,

свідок - ОСОБА_3 ,

свідок - інспектор СРПП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

24.05.2024 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 09.05.2024 року поліцейським відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирському районного відділу поліції ГУНП у Волинській області капралом поліції Кузьмич І.О. винесено постанову серія ЕНА № 2108785 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП за непред`явлення водієм транспортного засобу ОСОБА_1 посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб і, як наслідок, порушення п. 2.4.а Правил дорожнього руху. Позивач стверджує, що місцем вчинення правопорушення вказано АДРЕСА_1 , однак, це не є автомобільною дорогою, а він взагалі не керував транспортним засобом, так як автомобіль був припаркований на прибудинковій території. Оскільки ОСОБА_1 не був водієм в розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху, тому він не був зобов`язаний пред`являти для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР. Оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тому всі вимоги працівників поліції він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У зв`язку з такими обставинами позивач просить постанову серії ЕНА № 2108785 від 09.05.2024 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення; стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що в той день він автомобілем не керував. До автомобіля він прийшов по аптечку, що як виходив з вулиці впав і отримав травму голови і почала текти кров. В той час прийшов до автомобіля його син. Працівники поліції в той час проїжджали повз, розвернули автомобіль. Полійцеський підійшов до автомобіля і почав вимагати посвідчення водія та документи, на що він відповів, що документів немає. Якраз перед тим, як він приїхав, то вже заніс у будинок і ключі від автомобіля, і посвідчення водія, а автомобіль був припаркований на узбіччі дороги біля будинку. У зв`язку з чим вимагали у нього документи працівники поліції не пояснювали.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Свередюк Ю.А. позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві. Позов просила задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

У судовому засіданні представник відповідача Головного управління Національної поліції України у Волинській області Крикавський Н.В. заперечив проти позову повністю та просив відмовити у задоволенні позовної заяви. Працівники поліції вимагали у ОСОБА_1 документи у зв`язку із повідомленням голови ОСОБА_5 про звернення до нього жителів села із повідомленням про те, що громадянин ОСОБА_1 керує авто в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_2 , який є сусідом ОСОБА_1 , показав, що того дня він був на городі. Близько 18:25 год він побачив, що автомобілем приїхав сусід - ОСОБА_1 , який авто залишив біля паркану на вулиці на узбіччі дороги. За пів години він побачив, як ОСОБА_6 підійшов до автомобіля і сидів за кермом, а ще за пів години він побачив, як біля автомобіля ОСОБА_6 стояв поліцейський автомобіль. Автомобіль у той час не рухався та не був заведений.

Із показань свідка ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_1 суду показав, що того дня він приїхав з роботи близько 15 хвилин по 19 годині і побачив, що його батько п`є алкоголь в літній кухні. За півгодини він вийшов з хати і побачив, що батько перебуває біля авто. Коли він підійшов до авто, то під`їхали поліцейські. Він знає, що батько пив алкоголь у літній кухні, бо до того був на проводах у родичів, у яких сталося. Автомобіль в той час не рухався та не був заведений. Працівники поліції повідомили, що його батько керував п`яний, тому вимагали пред`явити документи. На його вимогу доказів, що його батько ОСОБА_1 керував транспортним засобом, працівники поліції не хотіли надати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що того дня він перебував в добовому складі наряду групи Реагування патрульної поліції. На лінію 102 надійшло повідомлення про те, що в селі Поромів водій на прізвище ОСОБА_7 керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. При спілкуванні із заявником працівники поліції встановили, що заявником є Поромівський сільський голова, який вказав, що до нього звернулися мешканці громади села Поромів, які повідомили, що громадянин ОСОБА_1 у стані сп`яніння керує автомобілем по вулиці, де в той час перебували діти і таким діями наражав дітей на небезпеку. Через оформлення матеріалів наряд виїхав із запізненням. На наряд прийшли орієнтування на вказаний автомобіль. Наряд патрулював в АДРЕСА_1 , де виявили транспортний засіб ВАЗ-2115, в якому перебував громадянин ОСОБА_1 , а біля нього перебував його син.

Під час розмови водій поводив себе агресивно, відмовився надавати будь-які документи. Він повідомив ОСОБА_1 , що на лінію 102 відносно нього надійшло повідомлення про звернення громадян с. Поромів. ОСОБА_1 сказав, що не керував транспортним засобом. ОСОБА_3 сказав, що забирає батька, який більше нікуди їхати не буде. На вимогу працівника поліції пред`явити будь-які документи ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.4 ПДР. У ОСОБА_1 працівником поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 то хотів, то не хотів проходити огляд. Врешті ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Такі обставини зафіксовано на відеозапис на боді камеру. Було прийнято рішення про складення протоколу відносно ОСОБА_1 та складення постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Надалі працівниками поліції було опитано заявника, який надав відео з камер вуличного спостереження, де автомобіль ВАЗ 2115 під`їжджає до магазину, з автомобіля виходить чоловік схожий на ОСОБА_1 та був одягнений у такий же одяг.

Під час встановлення обставин працівниками поліції, сільський голова вказав, що з метою збереження добросусідських відносин мешканці, що повідомляли про керування ОСОБА_1 автомобілем ймовірно у стані алкогольного сп`яніння, побажали бути анонімами.

Саме повідомлення не було анонімним, оскільки таке надійшло від сільського голови с. Поромів громадянина ОСОБА_8 .

З метою встановлення особи, працівники поліції опитали людину, яка надала відео доказ, на якому зафіксовано як їде автомобіль марки ВАЗ 2115 та з якого виходить чоловік сходий на ОСОБА_1 та був одягнений у такий же одяг.

Пред`явлення документів від ОСОБА_1 він вимагав на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки була інформація, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення. А згідно з п. 2.4 ПДР працівник поліції має право перевірити документи в особи.

В той момент, коли під`їхав транспортний засіб працівників поліції автомобіль ОСОБА_1 був зупинений. Однак, працівникам поліції було надано відео з камер відероспостереження, де зафіксовано рух автомобіля, яким керував ОСОБА_1 .

Відео було досліджено працівниками поліції до винесення оскаржуваної постанови, а вже після винесення такої, відео перенесли на електронний носій.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 27.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ст. ст. 262-263 КАС України за вимогами ст. 286 КАС України з викликом сторін по справі.

Відповідачу Головному управлінню національної поліції у Волинській області до початку судового засідання встановлено строк для подання відзиву на позов та витребувано матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Однак, в ході розгляду справи, відповідач Головне управління Національної поліції України у Волинській області, що є суб`єктом владних повноважень, отримавши ухвалу суду про відкриття провадження, у встановлений судом строк відзиву не надав.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підтвердження правомірності прийнятого рішення 29.05.2024 року представником відповідача начальником сектору реагування патрульної поліції ВПД № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Крикавським Н.В. долучено до матеріалів справи копії диска з відеозаписами. Такий долучено до матеріалів справи № 156/598/24.

У судове засідання, призначене на 03.06.2024 року належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, всі сторони та учасники процесу з`явилися.

У ході судового розгляду справи представником відповідача заявлено клопотання про допит свідка. Проти задоволення такого клопотання представник позивача адвокат Свередюк Ю.А. заперечила, посилаючись на вимоги ст. 79 КАС України, мотивуючи тим, що таке клопотання подано з порушенням процесуального закону.

З метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, дослідження всіх доказів суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача про допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також клопотання представника відповідача про допит свідка ОСОБА_4

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 09.05.2024 року поліцейським відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капрала поліції Кузьмичем Іллею Олександровичем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2108785, згідно з якою 09.05.2024 року о 20:46 год в с. Поромів по вул. Центральній, 53 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не пред`явив посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п. 2.4.а ПДР (керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспотртних засобів). За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень (а.с.9).

До матеріалів справи долучено диск DVD-R із відезаписами з місця події, яка відбулася 09.05.2024 року (а.с.22), який досліджено судом у судовому засіданні та на якому містяться шість відеофайлів.

На відеозаписі № NCBSE7555 зафіксовано рух автомобіля темного кольору по вул. Центральній в с. Поромів Володимирського району Волинської області.

З відеозапису № LPJZE2494 слідує, що працівники поліції під`їхали до припаркованого на узбіччі дороги автомобіля ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_1 .

На відеозаписі № 00000_00000020240509200838_0014А зафіксовано як працівник поліції підійшов до припаркованого на узбіччі дороги автомобіля ВАЗ 2115 д.н.з. НОМЕР_1 за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Будь-яких інших осіб у автомобілі не вбачається. Біля автомобіля зі сторони водія стояв син ОСОБА_1 ОСОБА_3 . Працівник поліції відрекомендувався та повідомив про здійснення ним відеофіксації. Далі ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_1 про те, що на лінію 102 надійшов виклик про те, що він керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. В ході розмови з ОСОБА_1 поліцейський повідомив, що у такого виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву. Також ОСОБА_9 зачитав ОСОБА_1 орієнтування, відповідно до якого голова громади гр. ОСОБА_10 повідомив, що на транспортному засобі Ауді А6 чи А4 темного кольору д.н.з. невідомо, водій (гр. Мотика) ймовірно в стані алкогольного сп`яніння поїхав у напряску с. Петрове. ОСОБА_9 роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. При цьому на вимогу сина ОСОБА_1 ОСОБА_11 працівник поліції пред`явив чинне Свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки Drager Аlcotest та Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. В ході розмови на неодноразові прохання працівника поліції ОСОБА_1 не раз то погоджувався, то відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.

На відеозаписі № 00000_00000020240509202340_0015А зафіксовано хід огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, який здійснювався зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager «Alcotest 6820» з результатами 2,36 ‰.

На відеозаписі № 00000_00000020240509202914_0016А зафіксовано чітку та однозначну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та погодження з результатами тесту Drager Аlcotest. Працівник поліції повторно роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

На відеозаписі № 00000_00000020240509205449_0017А зафіксовано оголошення ОСОБА_1 змісту протоколу та непогодження ОСОБА_1 із зафіксованими працівником поліції обставинами. При цьому ОСОБА_1 чітко відмовився від підпису як у протоколі, так і у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позивач заперечує факт керування у той день ним транспортним засобом вважаючи, що він не був водієм в розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху і документи поліцейським, які дозволяли йому керувати транспортним засобом він не зобов`язаний був надавав тому, що вони його під час руху автомобілем не зупиняли, при цьому на момент вимоги поліцейськими документів, зазначених в пункті 2.1 ПДР, його автомобіль був припаркований, і він будь-якого руху не здійснював, відтак вважає, що поліцейські не мали законної підстави вимагати в нього вищевказані документи і притягати його до відповідальності. З огляду на вищевикладене, оскільки факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеними, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі посилаючись на законність оскаржуваної постанови мотивуючи тим, що працівник поліції діяв в межах наданих йому законом повноважень і постанову виніс на законних підставах.

V. Застосоване законодавство

Відповідно до положень статті 1 КУпАП України основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Відповідно до ст.14 цього Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють ПДР.

Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі ПДР) відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок Дорожнього руху на всій території України. В п.1.3., п.1.4., п.1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В п.2.4аПДР вказано,що навимогу поліцейськоговодій повинензупинитися здотриманням вимогцих Правил,а також пред`явити для перевірки документи, зазначені впункті 2.1 ПДР.

Згідно з п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон);

ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Як передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП полягає, зокрема, у непред`явленні відповідного документів на вимогу працівників поліції. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №686/15383/17, від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17, від 21 листопада 2018 року у справі №465/6677/16-а., від 02 грудня 2019 року у справі №164/2068/17.

VI. Висновки суду

Дослідивши матеріали цієї адміністративної справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки, позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень. Згідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення у матеріалах справи наявний DVD-R із відеозаписами з місця події.

Щодо посилання представника позивача на недопустимість відеозаписів у зв`язку з тим, що диск із такими не подано разом із відзивом на позовну заяву та не надсилався відповідачем стороні позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Отже, подання відзиву є правом, а не обов`язком відповідача. При цьому, відповідно до п. 10 ст. 79 КАС України докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

29.05.2024 року через канцелярію суду DVD-R диск разом із відеозаписами був долучений до матеріалів справи представником відповідача. Відповідачем подано його до суду в електронній формі, тому відсутність підтвердження надсилання (надання) його копії позивачу не суперечить положенням ч. 1, 9 ст. 79 КАС України.

Слід зазначити, що у сторони позивача була можливість безпосередньо у суді ознайомитися з матеріалами адміністративної справи, в тому числі відеозаписами, особисто. У разі необхідності ознайомлення із таким доказом позивач та представник позивача також не були позбавлені права клопотати про відкладення 03.06.2024 року розгляду справи на іншу дату у зв`язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, зазначений DVD-R диск приймається судом у якості доказу з урахуванням приписів ст. 72 КАС України, оскільки доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. На відеозаписах відображені дійсні події, які відбувалися, їх справжність представник позивача не оспорює.

Згідно зі статтею 53 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, положеннями статті 53 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

При цьому відповідно до п. 3 Розділу ІІ Наказу МВС від 27.04.2020 № 357 «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України» наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням, інтегрованим до системи ІПНП.

Поліцейський незалежно від місця перебування, територіального чи структурного підпорядкування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов`язаний негайно вжити всіх необхідних заходів щодо безумовного виконання такого доручення (п. 6 Розділу ІІ Наказу МВС від 27.04.2020 № 357).

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Як слідує із відеозапису № 00000_00000020240509200838_0014А та наданих у судовому засіданні показів свідка поліцейського ОСОБА_4 ним з планшета з бази ІПНП було повідомлено ОСОБА_1 причину зупинки - повідомлення від сільського голови Поромівської ОТГ на лінію 102, що особа ( ОСОБА_1 ) керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Однак суд позбавлений можливості перевірити факт надходження на лінію 102 повідомлення та особу-заявника про таке правопорушення, оскільки у матеріалах цієї справи відсутні відповідні належні докази. Таким чином суд не може перевірити належними доказами твердження сторони позивача про те, що заявником була невідома особа. Також суд позбавлений можливості перевірити законність вимоги працівника поліції до ОСОБА_1 про пред`явлення ним документів.

При цьому суд не бере до уваги відеозапис № NCBSE7555 як належний доказ, оскільки з такого відео неможливо встановити дату та час здійснення запису, номерний знак автомобіля, рух якого зафіксовано на відео та особу, яка в той момент керує таким.

Інші відеозаписи стосуються тієї ж події, однак щодо збирання доказів та обставин складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд ставиться критично до показів свідка ОСОБА_3 , які на переконання суду, мають на меті сприяння ОСОБА_1 уникнути відповідальності, оскільки ОСОБА_3 є сином ОСОБА_1 , а тому він може бути зацікавлений у наданні пояснень на користь позивача.

Разом з тим слід звернути увагу на те, що поясненнями ОСОБА_1 та показами свідка ОСОБА_2 спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що 09.05.2024 року він взагалі не керував транспортним засобом ВАЗ 21015.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, беручи до уваги все вищевказане, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, в зв`язку з чим слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2108785 від 09.05.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 241-246, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову поліцейського відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капрала поліції Кузьмича Іллі Олександровича серії ЕНА №2108785 від 09.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 126 та накладення штрафу у розмірі 425 грн - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця: АДРЕСА_2 ;

Представник позивача: адвокат Свередюк Юлія Анатоліївна, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, код ЄДРПОУ 40108604, місцезнаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська обл., 43025.

Суддя І. Є. Малюшевська